"Зараз головна подія другої половини року (наголошую: головна подія другої половини року), окрім нобелівського нагородження [російського журналіста Дмитра] Муратова, окрім четвертої хвилі епідемії, – все-таки це публікація катувальних архівів. Ось ці всі швабри. І швабра стала таким візуальним символом Росії", – сказав він.
Письменник зазначив, що слово "чищення", яке можна було б асоціювати зі "шваброю", "теж навіки скомпрометовано".
"Ми уявляємо собі при цьому слові не чищення одягу, не чищення картоплі, а чищення лав. Проріджування. Але якщо називати речі своїми іменами, то символом опричнини була мітла, а символом путінської влади стала швабра. Але не тому, що це влада опричнини, а тому, що із цією шваброю відомо, що роблять, і хай там як ми дивимося сьогодні на Росію, ось слухаєш якого-небудь пропагандиста і відчуваєш, що в нього там позаду швабра, що його на цю швабру насаджено, як бібабо, і що ним через цю швабру маніпулюють. Його скеровують цією шваброю. Дивишся на страждання народні та розумієш, що народ страждає саме від цього: йому досить глибоко загнали цю швабру", – пояснив Биков.
За його словами, у Росії "постійно відбувається одне – сцена із "Хрустальов, машину", яка ще так страшно повторюється у чудовому фільмі Лозниці "Сором'язлива".
"Сцена зґвалтування, до того ж зґвалтування квачом чи палицею, яка імітує державну вертикаль. Дивишся на державну вертикаль, а бачиш швабру. Це страшна річ. Але, розумієте, адже життя тоді стає нестерпним, коли у нього з'являється візуальний символ. Коли колючий дріт стає головним символом держави. Я сподіваюся на те, що я не ображу нічиїх почуттів, якщо скажу, що головний символ політики та культури 2021 року – це швабра. Жахливо, так, але вже нічого не зробиш – уже візуалізовано", – вважає Биков.