Ситуація у Вірменії. Пашинян поговорив із Путіним, опозиція заявила про безстрокову акцію протесту

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян 24 лютого зателефонував президенту Росії Володимирові Путіну, під час бесіди лідери обговорили ситуацію у Вірменії. Про це повідомила пресслужба Кремля.

Путін висловився на користь збереження порядку у країні й урегулювання ситуації в межах закону. Глава російської держави закликав усі сторони до стриманості, зазначили у Кремлі.

Удень у Єревані провели два мітинги – прибічників прем'єр-міністра та опозиції. "Рух із порятунку батьківщини" заявив про безстрокові акції протесту. Противники Пашиняна влаштували хід на проспекті Баграмяна, перекривши всі входи до парламенту, повідомляє "Sputnik Армения".

Опозиція заявила, що домагатиметься відставки Пашиняна і проведе ніч біля парламенту, у центр столиці Вірменії привезли намети і дрова.

25 лютого Генштаб збройних сил Вірменії вимагав негайної відставки Пашиняна та його уряду. Військові вважають, що прем'єр-міністр не здатний ухвалювати адекватні рішення. Одним із підписантів документа був начальник Генерального штабу ЗС країни Онік Гаспарян, якого Пашинян звільнив. Прем'єр-міністр назвав подію "спробою військового перевороту" й оголосив збір своїх прибічників на площі Республіки в Єревані.

Заяві військових передувало звільнення першого заступника начальника Генштабу Тирана Хачатряна. Напередодні в інтерв'ю порталу 1in.am Пашинян заявив, що під час 44-денної війни в Нагірному Карабасі російські ракети "Іскандер" "не вибухнули" або "вибухнули, наприклад, на 10%". "Можливо, це була зброя 80-х?" – сказав Пашинян.

Хачатрян у бесіді з журналістами Yerevan.Today щодо "Іскандерів" спочатку "довго сміявся", після чого зазначив, що "це неможливо". Пізніше міноборони Вірменії заявило, що слова Хачатряна викривили. Хачатряна звільнили указом президента Вірменії Армена Саркісяна за пропозицією Пашиняна.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.

Обидві країни, які брали участь у конфлікті, оголосили мобілізацію. Кілька разів було досягнуто домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але їх щоразу порушували.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщують 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.

Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.

За даними міністерства оборони Азербайджану, за час сутичок у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовців, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними міністерства охорони здоров'я Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.