Світ

США використовували співпрацю з Данією, щоб стежити за Меркель і кількома європейськими політиками – ЗМІ

31 травня 2021, 10.46 Этот материал также можно прочитать на русском

За даними ЗМІ, АНБ отримало доступ до текстових повідомлень і дзвінків Меркель та інших політиків у 2012–2014 роках. Фото: ЕРА

Агентство національної безпеки США (підрозділ міноборони, який входить до складу національної розвідки країни) у 2012–2014 роках, імовірно, стежило за канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром (тоді був міністром закордонних справ) і колишнім міністром фінансів Німеччини Пеєром Штайнбрюком, використовуючи співпрацю зі службою військової розвідки Данії.

Про це йдеться у спільному розслідуванні данської телерадіокомпанії DR, шведського суспільного мовника SVT, норвезького NRK, німецьких ЗМІ Süddeutsche Zeitung, NDR, WDR і французької газети Le Monde.

Європейські журналісти протягом кількох місяців зустрічалася з дев'ятьма різними джерелами, які мали доступ до секретної інформації розвідки Данії.

За даними ЗМІ, спецслужби Данії провели внутрішнє розслідування партнерства з АНБ і 2015 року передали висновки керівництву.

АНБ, за інформацією розслідувачів, завдяки співпраці з військовою розвідкою Данії отримало доступ до текстових повідомлень і дзвінків політиків, під'єднавшись до данських інтернет-кабелів.

Окрім того, у звіті йдеться про те, що американське агентство нібито стежило не лише за Меркель, Штайнмаєром і Штайнбрюком, яких журналісти назвали "суперлігою європейської політики", а й за іншими німецькими, а також французькими, норвезькими та шведськими політиками і посадовцями.

Співрозмовники видань не назвали імен цих політиків, але незалежно один від одного підтвердили отриману журналістами інформацію.

Один із них назвав інцидент зі стеженням найбільшим розвідувальним скандалом в історії Данії.

Схожі звинувачення на адресу АНБ звучали 2013 року, зазначає ВВС. Тоді колишній співробітник ЦРУ Едвард Сноуден повідомив, що відомство прослуховувало телефон канцлерки Німеччини.

Сам Сноуден ретвітнув публікацію DR із розслідуванням і написав данською: "Якби була хоч якась причина для розслідування багато років тому. Чому ніхто не попередив нас?".

Контекст

Сноуден у червні 2013 року передав газетам The Washington Post і The Guardian секретні матеріали про програми стеження спецслужб США і Великобританії в інтернеті. Потім він вилетів у Гонконг, а звідти – у Москву. У жовтні 2020 року Сноуден отримав безстрокову посвідку на проживання в Росії.
У США колишнього технічного фахівця американських спецслужб обвинувачують у шпигунстві і розкраданні урядової власності. У жовтні 2015 року Сноуден заявив, що згоден укласти угоду з американським урядом для повернення у США і готовий сісти у в'язницю за умови, що йому гарантують справедливий судовий розгляд із правом озвучувати секретну інформацію.
У вересні 2016 року Сноуден звернувся до тодішнього президента США Барака Обами з проханням про помилування. Він сказав, що публікація секретних документів про стеження американських і британських спецслужб принесла користь громадянам США, а також була правильною з погляду моралі. Обама говорив про можливість помилування колишнього співробітника Агентства національної безпеки США тільки після того, як американський суд визнає його винним. У серпні 2020 року президент США Дональд Трамп заявив, що може розглянути питання помилування Сноудена.
У вересні, за сім років після того, як Сноуден повідомив про масове стеження Агентства національної безпеки за телефонними розмовами американців, апеляційний суд США ухвалив, що воно було незаконним.