США втретє за тиждень заблокували проєкт резолюції Радбезу ООН щодо Близького Сходу

Світ

За підсумками засідання 16 травня Раді Безпеки ООН знову не вдалося погодити резолюцію щодо палестино-ізраїльського конфлікту, на проєкт резолюції втретє за тиждень наклали вето США. Про це повідомили 17 травня Al Jazeera і The Times of Israel із посиланням на дипломатів, причетних до питання.

За даними Al Jazeera, проєкт резолюції за підсумками дебатів 16 травня закликав до негайного припинення вогню між Ізраїлем та ХАМАС і засуджував бомбардування з боку Ізраїлю.

Водночас The Times of Israel, редакція якого ознайомилася із проєктом резолюції, зазначає, що хоча в ньому загалом критикують обидві сторони за тривале насильство, ідеться про підтримку норм міжнародного гуманітарного права, зокрема захист мирних жителів і особливо дітей, але не згадують про ракетний обстріл Ізраїлю угрупованням ХАМАС.

"Члени Ради Безпеки підкреслили, що цивільні та гуманітарні об'єкти, зокрема об'єкти ООН, потрібно поважати й захищати, закликали всі сторони діяти відповідно до цього принципу й наголосили на необхідності негайного надання гуманітарної допомоги палестинським громадянам населення Гази", – цитує видання проєкт резолюції.

У заблокованому проєкті РБ ООН мала намір висловити занепокоєність щодо виселення Ізраїлем палестинських сімей, які живуть у районах Шейх Джаррах і Сільван у Східному Єрусалимі, і стурбованість нещодавніми спалахами насильства в Єрусалимі, закликати до збереження статусу-кво у святих місцях і права мусульманських вірян "молитися мирно в мечеті Аль-Акса" та висловитися проти "односторонніх дій, які тільки погіршать і без того напружену ситуацію".

Засудження у зв'язку з розпочатими із сектору Гази ракетними обстрілами ізраїльських територій у проєкті резолюції не висловлювали.

Китай, Норвегія і Туніс, які ініціювали це засідання, мають намір знову порушити питання кризи на Близькому Сході, повідомляють у Twitter делегації Норвегії в ООН.

Контекст

Напруга між Ізраїлем і Палестиною наростала із квітня, коли ізраїльська поліція з міркувань безпеки заборонила мусульманам збиратися поблизу Дамаських (Шхемських) воріт старого міста Єрусалима, де йде основний потік мусульман, що моляться, у напрямку до Храмової гори. У Палестині звинуватили ізраїльську поліцію у спробах "перешкодити святкуванню Рамадану".
На початку травня криза загострилася через судове рішення про виселення кількох палестинських сімей із району Шейх Джаррах у Східному Єрусалимі. Протести переросли в сутички між палестинськими та єврейськими протестувальниками. 9 травня ізраїльська поліція взяла штурмом мечеть Аль-Акса, священне місце для мусульман.
10 травня, у День Єрусалима, сталися заворушення у старому місті, зокрема на Храмовій горі, постраждали сотні людей.
Увечері 10 травня після того, як Ізраїль не виконав ультиматуму ХАМАС про відведення силовиків із Храмової гори, Ізраїль почали масовано обстрілювати з Гази. Відповідальність за обстріл узяло на себе військове крило ХАМАС.
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху пообіцяв відповісти "великою силою" на ракетний обстріл. 12 травня ізраїльські військові заявили про знищення керівників військової розвідки ХАМАС.
Нинішній конфлікт між країнами став наймасштабнішим протягом останніх років, обстрілів з обох боків не припиняють.
За даними Армії оборони Ізраїлю, станом на 17 травня протягом тижня із сектору Гази по території Ізраїлю запущено 3150 ракет, загинуло 10 ізраїльтян, включно із п'ятирічним хлопчиком.
У відповідь під час операції "Вартові стін" Ізраїль уразив понад 820 військових цілей ХАМАС, зруйновано систему тунелів, убито приблизно 130 представників руху, включно з командирами.
Канал Al Jazeera 17 травня повідомив про 200 загиблих за час конфлікту палестинців, зокрема 58 дітей.
Ізраїль заявляє, що більшість жертв у Газі – члени терористичних груп і в деяких випадках жертви власних ракет ХАМАС, які впали всередині сектору.