США ввели санкції проти глави білоруського Червоного Хреста й "гаманців" режиму Лукашенка

США ввели санкції проти глави білоруського Червоного Хреста й "гаманців" режиму Лукашенка У санкційний список США потрапило 11 осіб
Фото: depositphotos.com

США 5 грудня ввели нові санкції проти 11 організацій і семи фізичних осіб, які, на думку міністерства фінансів США, є джерелами доходів для режиму самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Про це йдеться на сайті мінфіну США.

Зокрема під санкції потрапив генеральний секретар Червоного Хреста Білорусі Дмитро Шевцов, який, за даними Управління з контролю за іноземними активами міністерства фінансів (OFAC), був співучасником незаконної депортації Росією українських дітей.

Санкції також спрямовано на тих, хто, за даними міністерства фінансів США, фінансує режим Лукашенка, зокрема на членів його найближчого оточення, включно з Олександром Шакутіним – одним із провідних бізнесменів Білорусі, який заробив свої статки завдяки приватизації під час правління Лукашенка.

Шакутін контролює значну частину білоруського виробництва будівельної техніки через свою компанію "Амкодор", яка зараз планує виробляти ударні безпілотники й артилерійські системи.

"Незважаючи на дефіцит протягом багатьох років, "Амкодор" покладався на особисті стосунки Шакутіна з Лукашенком, щоб здобути дуже вигідні кредити й інші форми державної підтримки завдяки середньостатистичному білорусу", – заявили у мінфіні США.

Серед інших білоруських організацій, які підпадають під санкції, є три державні компанії, які, за даними OFAC, були "генераторами доходів" для режиму: Білоруська цементна компанія, Білоруський виробничо-торговельний концерн деревообробної і целюлозно-паперової промисловості, республіканське унітарне підприємство "Белтаможсервіс".

До списку також потрапили гендиректор "Белтаможсервісу" Вадим Бабарикін і двоє найбагатших білоруських бізнесменів Павло Топузідіс і Віктор Петрович, які через свій бізнес "Табак Інвест" контролюють 30% білоруського тютюнового виробництва. Повідомляли, що компанія бере участь у схемі контрабанди сигарет до Росії, яка принесла мільйони доларів доходу.

Міністерство фінансів США також ввело обмеження проти компаній у білоруському оборонному секторі й деяких їхніх директорів, які підтримували війну Росії в Україні.

Санкції передбачають замороження активів згаданих фізичних і юридичних осіб і загалом забороняють американцям мати з ними справу.

Контекст

Білорусь фактично надала свою територію країні-окупанту Росії як військову базу, зокрема для завдавання по Україні ракетних і авіаударів. Російські війська 24 лютого 2022 року заходили в Україну, зокрема, з Білорусі. 

Лукашенко визнав, що Білорусь бере участь у війні Росії проти України, але нібито "нікого не вбиває і нікуди не скеровує своїх військових". У РНБО України вважають, що президент РФ Володимир Путін схиляє Лукашенка до прямої участі у воєнних діях.

16 лютого 2023 року Лукашенко заявив, що "готовий разом із росіянами воювати з території Білорусі лише в одному поки що випадку": якщо з України "хоч один солдат прийде на територію Білорусі". Водночас він наголосив, що білоруси не хочуть війни.

24 січня Лукашенко сказав, що Україна нібито пропонувала Білорусі укласти "пакт про ненапад", пізніше він повторив це. Зеленський 10 березня наголосив, що Україна "не збиралася і не збирається нападати на Білорусь", але з огляду на те, що в російських військ у цій державі "військовий шенген", усім українським військовим "поставлено завдання готуватися до будь-яких викликів".

31 березня Лукашенко заявив, що Росії та Україні треба оголосити повне перемир'я "без жодних додаткових умов" і розпочати переговори.

1 квітня Генштаб ЗСУ повідомив, що керівництво Білорусі й далі підтримує російську агресію проти України. Зокрема, на території Білорусі навчають територіальні підрозділи російської армії.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати