США запровадили санкції проти 100 посадовців Білорусі

США запровадили санкції проти 100 посадовців Білорусі За два роки Державний департамент США ввів санкції проти 297 осіб за підрив демократії в Білорусі
Фото: depositphotos.com

Сполучені Штати запровадили санкції проти 100 посадовців Білорусі, пов'язаних із режимом Олександра Лукашенка, який вважає себе білоруським президентом. Про це 9 серпня повідомив Держдеп США.

Як заявили у Держдепі, обмежувальні заходи введено з нагоди другої річниці фальсифікації виборів президента Білорусі.

Під санкції, зокрема, потрапили посадовці адміністрації президента, МВС, КДБ, центральної виборчої комісії, Генпрокуратури, Головного управління Слідчого комітету, міністерства транспорту та зв'язку, Головного управління боротьби з організованою злочинністю та корупцією, провладних телекомпаній, а також військовослужбовці, члени парламенту, судді, силовики та керівники державних вишів.

"Особи, які потрапили під санкції, були причетні до тортур; насильницьких арештів мирних протестувальників; обшуків будинків та офісів журналістів, опозиціонерів і активістів; вибивання з них зізнань; фальсифікації виборів та винесення політично мотивованих вироків політв'язням; відрахування студентів за участь у мирних акціях протесту; ухвалення законодавства, що впливає на основні свободи; репресій", – ідеться у повідомленні.

Окрім цього, Держдеп оголосив про розширення санкцій проти заступника міністра внутрішніх справ та командувача внутрішніх військ Білорусі Миколи Карпенкова та командира ОМОН ГУВС мінвиконкому Дмитра Балаби за причетність до грубих порушень прав людини, репресій та затримання мирних протестувальників. Візові обмеження, що забороняють в'їзд до Сполучених Штатів, також поширюються на їхні сім'ї.

Загалом протягом двох років Державний департамент запровадив санкції проти 297 осіб за підрив демократії у Білорусі.

Контекст

Останні президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року. За офіційними даними, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко, котрий перебував при владі з 1994 року, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце із 10,1% голосів посіла Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували впевнену перемогу Тихановської.

Після виборів у Білорусі розпочалися масові акції протесту незгодних із їхніми результатами (на піку у мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб, із початку 2021 року протестна активність знизилася).

За даними правозахисного центру "Весна", із серпня на акціях затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох. Станом на 16 червня в Білорусі визнали політичними в'язнями 493 осіб.

Тихановська після виборів була змушена покинути Білорусь.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували та не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Наступні вибори президента Білорусі мають відбутися 2025 року.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати