Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська провела онлайн-зустріч із послами ОБСЄ, під час якої зізналася, що хоче безпечно приїхати в Білорусь. Про це вона написала у своєму Telegram-каналі 19 січня.
Політикиня запропонувала ОБСЄ взяти на себе організацію діалогу щодо вирішення кризи в Білорусі.
"Почати з експертного круглого столу за участю ЄС, демократичних сил Білорусі, Конституційного суду і представників режиму [президента країни, яким він себе вважає, Олександра] Лукашенка. Ми розраховуємо провести вибори за 45 днів, і нам потрібна допомога в цьому", – зазначила Тихановська.
Опозиціонерка закликала міжнародні організації допомогти з безпечним поверненням додому лідерів демократичних сил.
Під час бесіди обговорили повернення опозиціонера Олексія Навального в Росію. Тихановська попросила допомоги міжнародних організацій щодо безпечного повернення додому для неї та інших лідерів демократичних сил.
"Разом із міжнародною спільнотою я б хотіла знайти можливості безпечно повернутися в Білорусь. Оскільки проти мене порушили дві кримінальні справи з міждержавним розшуком, це мають бути спеціальні гарантії мого повернення. Ситуація з Навальним продемонструвала, що в цьому потрібна допомога міжнародної спільноти і насамперед ОБСЄ", – наголосила вона.
Із 9 серпня в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну із 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи показували демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Тихановська заявляла 28 листопада, що в Білорусі під час протестів загинуло восьмеро осіб.
Лукашенко 23 вересня обійняв, як він вважає, посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Генеральна прокуратура Білорусі 21 грудня минулого року відкрила проти Тихановської і кількох її соратників кримінальну справу. Опозиціонерці інкримінують ч. 1 ст. 361-1 Кримінального кодексу Білорусі (створення екстремістського формування і керівництво ним). Під цю ж статтю потрапили члени президії координаційної ради білоруської опозиції – Марія Колесникова, адвокат Максим Знак, ексміністр культури Павло Латушко, довірена особа Тихановської Ольга Ковалькова і глава страйкового комітету Мінського тракторного заводу Сергій Дилевський.
Слідчий комітет Білорусі порушив справу проти всіх членів координаційної ради за ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу (змова з метою захоплення державної влади неконституційним способом).
Координаційну раду білоруської опозиції створили в середині серпня для організації передання влади опозиції від Лукашенка. Глава Конституційного суду Білорусі називав цей орган неконституційним.
Зараз усіх членів президії ради або затримали і вони перебувають у СІЗО, або виїхали за кордон. Сама Тихановська перебуває в Литві.