Світ

"Це межує з оголошенням економічної війни". У Білорусі пообіцяли заходи у відповідь на санкції Заходу

22 червня 2021, 15.44 Этот материал также можно прочитать на русском

У МЗС Білорусі стверджують, що Євросоюз виконує цілеспрямовані деструктивні дії проти населення країни Фото: depositphotos.com

Міністерство закордонних справ Білорусі анонсувало заходи у відповідь на санкції, запроваджені Євросоюзом, США, Великобританією і Канадою. Про це йдеться в заяві МЗС Білорусі, опублікованій 22 червня на сайті відомства.

"Упевнені, що трудові колективи підприємств, які потрапили під санкції, так само, як їхні родичі, сім'ї та інші білоруси, правильно й гідно оцінять настільки щедру "підтримку" ЄС. Тепер іще очевиднішою є відповідь на традиційне запитання: "Що ЄС зробив для Білорусі?" Ми неодноразово заявляли, що санкції негативно впливають на інтереси громадян, вони є контрпродуктивними і хибними. Про жоден їхній точковий або розумний характер апріорі не може бути й мови. Бачимо, що і в ЄС це усвідомлюють. Водночас продовжують цілеспрямовані деструктивні дії проти населення, щоб, нібито, "виснажити режим фінансово". По суті, це межує з оголошенням економічної війни", – стверджують у білоруському відомстві.

У МЗС заявили, що білоруська держава зробить усе можливе для захисту своїх громадян і суб'єктів господарювання.

"Санкції та рестрикції не матимуть бажаного їхніми замовниками ефекту. Заходи у відповідь, які ЄС змушує нас вжити, точно так само негативно можуть позначитися на сферах нашої взаємодії і, в кінцевому підсумку, на користь громадян і компаній країн Заходу, котрі робили недружні кроки щодо нашої держави", – ідеться в повідомленні.

У МЗС Білорусі також додали, що "такий підхід не залишає ні часу, ні простору для пошуку" вікон можливостей "щодо виходу із ситуації, яка склалася у відносинах Білорусі з ЄС, США, Великобританією і Канадою", і закликали країни Заходу "дослухатися до голосу розуму".

Контекст

9 серпня 2020 року в Білорусі провели вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз у жовтні минулого року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. До цих санкцій приєдналася і Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій запровадив мінфін США.
У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.
У лютому санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США і Великобританія.
16 червня стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича і його дівчину Софію Сапегу.
21 червня ЄС ввів четвертий пакет санкцій проти Білорусі. До нього увійшло 78 фізосіб і вісім компаній. На думку авторів списку санкцій, семеро із внесених до переліку фізосіб відповідальні за примусове приземлення літака Ryanair у Мінську, а решта відкрито підтримує Лукашенка або прямо отримує вигоду від дій білоруської влади. До списку потрапив і російський бізнесмен та друг Лукашенка Михайло Гуцерієв.
Окрім ЄС, 21 червня нові санкції проти Білорусі ввели США, Великобританія і Канада. У списках – керівники силових структур, члени Центрвиборчкому, посадовці міністерства транспорту тощо.
За інформацією редактора Radio Free Europe / Radio Liberty Рікарда Йозвяка, міністри "дали зелене світло" секторальним санкціям проти Білорусі, які стосуватимуться частини калійного, нафтового і банківського секторів. Ці санкції, за його даними, схвалять лідери країн ЄС, а потім офіційно затвердять за кілька днів.
Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель не відкидає введення п'ятого пакета санкцій проти Білорусі.