Туреччина може ратифікувати заявку Швеції в НАТО до жовтня

Світ

Анкара може ратифікувати протокол про вступ Швеції в НАТО до жовтня, коли закінчиться літня перерва в роботі парламенту Туреччини. Про це 13 липня в інтерв'ю SVT Nyheter заявив глава МЗС Швеції Тобіас Біллстрьом.

12 липня президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що питання про вступ Швеції в НАТО Анкара розгляне не раніше ніж восени, оскільки Великі національні збори Туреччини на канікулах до 1 жовтня.

За словами Біллстрьома, у нього на полях саміту НАТО у Вільнюсі відбулася розмова із главою МЗС Туреччини Хаканом Фіданом. Шведський міністр зазначив, що за підсумками цієї бесіди він "переконався, що турецький парламент можна скликати на засідання в найкоротші строки, навіть під час літніх канікул, які ще не розпочалися".

Колишній посол Швеції в Анкарі Майкл Сахлін в інтерв'ю SVT Nyheter висловив думку, що Туреччина діє тактично, трохи затримуючи ратифікацію. Отже, вона чинить тиск на Швецію, змушуючи її й далі виконувати турецькі вимоги, вважає дипломат.

Про те, що Анкара погодилася ратифікувати приєднання Швеції до Альянсу, генсек НАТО Єнс Столтенберг заявляв 10 липня після зустрічі з Ердоганом і прем'єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном.

Турецькі ЗМІ повідомляли 11 липня, що парламент Туреччини ратифікує заявку Швеції на вступ у НАТО вже до кінця наступного тижня.

Контекст

Швеція одночасно з Фінляндією подала заявку на вступ у НАТО 18 травня 2022 року – після того, як РФ почала повномасштабне вторгнення в Україну. 29 червня Північноатлантичний союз ухвалив рішення про запрошення Фінляндії та Швеції до членства в Альянсі. Фінляндія стала членом НАТО 4 квітня 2023 року.
Заявку Швеції в НАТО донедавна гальмувало дві країни – Туреччина й Угорщина. Зокрема, Туреччина заявила, що не схвалить членства країни в НАТО, якщо вона не видасть "терористів" на запит Туреччини. Швеція чітко дала зрозуміти, що цього не станеться, і процес загальмував.
Наприкінці січня Туреччина зупинила переговори зі Швецією щодо її заявки в НАТО після того, як активіст Расмус Палудан, лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line, спалив копію Корану біля посольства Туреччини у Стокгольмі.
Анкара була проти членства Швеції й Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявок на вступ в Альянс. Як пояснював 16 травня Ердоган, Туреччина не схвалювала заявок, тому що Швеція й Фінляндія "не мають чіткої й недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.
4 червня на зустрічі з Ердоганом у Стамбулі Столтенберг заявив, що Швеція виконала всі вимоги Туреччини для вступу в НАТО.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив 11 липня, що ратифікація країною заявки Швеції на членство в НАТО зараз є "технічним моментом". Минулого тижня Сійярто зазначав, що Угорщина підтримає пропозицію Швеції щодо вступу в Альянс, щойно "Туреччина, яка є іншою стороною, подасть знак, що вона також готова це зробити".