Отже, Північноатлантична рада НАТО не змогла ухвалити рішення щодо початку процесу приєднання двох країн до оборонного союзу.
Затримка, яка виникла, поставила під сумнів можливість НАТО схвалити заявки Фінляндії та Швеції на першому етапі розгляду протягом одного-двох тижнів, як заявляв генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг, пише The Financial Times.
Видання нагадує, що ратифікувати заявки Фінляндії та Швеції мають усі 30 членів НАТО, але лише після того, як Альянс випустить протокол про приєднання та офіційно запросить дві країни.
Президент Туреччини Реджеп Ердоган 13 травня заявляв, що виступає проти інтеграції Швеції та Фінляндії в НАТО. Пізніше спікер Ердогана пояснив, що Туреччина "не зачиняє дверей НАТО для Швеції та Фінляндії, але хоче переговорів із країнами Північної Європи". Він зазначив, що Робітнича партія Курдистану (РПК), яку визнали терористичною організацією Туреччина, США та Євросоюз, займалася збором коштів та вербуванням у Європі і її присутність "сильна, відкрита й визнана", зокрема, у Швеції. Спікер президента Туреччини заявив, що у Швеції РПК мають заборонити.
18 травня Ердоган повідомив, що Швеція на запит Туреччини відмовилася видати "30 терористів". У підсумку, "не видаючи Туреччині терористів, [у Стокгольмі] очікують від Анкари підтримки членства в НАТО?" – обурився турецький лідер, його цитує держагентство "Анадолу".
Ердоган додав, що НАТО – насамперед організація, створена в ім'я безпеки, а Туреччина "не може сказати "так" спробам знецінити саму суть Альянсу".