"Ніхто не сприйматиме серйозно слабку й розділену Європу: ні ворог, ні союзник. Це вже зрозуміло... Один за всіх і всі за одного. Інакше нам кінець", – ідеться в дописі Туска.
No-one will take seriously a weak and divided Europe: neither enemy nor ally. It is already clear now. We must finally believe in our own strength, we must continue to arm ourselves, we must stay united like never before. One for all, and all for one. Otherwise, we are finished.
— Donald Tusk (@donaldtusk) January 5, 2026Як пише Politico, його заява з'явилася на тлі ескалації дій США у Венесуелі, які завершилися ударами по столиці й затриманням президента країни Ніколаса Мадуро.
Після цього президент США Дональд Трамп знову публічно заговорив про можливість установлення контролю над Гренландією – самоврядною територією, яка формально входить до складу Королівства Данія і до якої він уже тривалий час виявляє інтерес. За його словами, острів має головне значення для національної безпеки США.
У відповідь прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що до його заяв варто ставитися серйозно, і відкинула ідею анексії Гренландії, заявивши, що вона "абсолютно не має сенсу". Данію підтримали Норвегія, Фінляндія та Швеція.
Тим часом реакція Євросоюзу на події у Венесуелі виявилася різною. Глава дипломатії ЄС із закордонних справ Кая Каллас закликала до стриманості – цю заяву підтримало 26 країн-членів, крім Угорщини.
Іспанія разом із п'ятьма країнами Латинської Америки виступила з окремою, жорсткішою заявою, засудивши порушення суверенітету Венесуели й імовірну експлуатацію її природних ресурсів. Італія, навпаки, назвала воєнні дії США "легітимними" у відповідь на гібридні загрози.
Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо назвав події у Венесуелі "доказом руйнування світового ладу", а глава уряду Угорщини Віктор Орбан написав, що "ліберальний світовий лад – у стані розпаду", цитує Politico.