У Білорусі до 18 років засудили капітана, який розповів про наказ залучити військових до розгону протестів

15 травня 2021, 00:29

Этот материал также можно прочитать на русском

У Білорусі до 18 років засудили капітана, який розповів про наказ залучити військових до розгону протестів

У Білорусі 9 серпня 2020 року почалися акції протесту
Фото: EPA

Верховний суд Білорусі засудив військовослужбовця Дениса Урада до 18 років колонії суворого режиму за "державну зраду". Про це 14 травня повідомила пресслужба Генпрокуратури Білорусі в Telegram.

"Урада Д.М., 1991 року народження, визнано винним у зраді держави, вчиненій особою, на яку поширюється статус військовослужбовця", – зазначили в повідомленні.

Урада позбавили капітанського звання, вирок набув чинності.

Судовий процес над ним відбувався в закритому режимі. Це найсуворіший вирок від початку протестів у Білорусі проти фальсифікації виборів і насильства, повідомило 14 травня "Радые Свабода".

"У березні 2021 року затримали і помістили під варту за обвинуваченням у державній зраді капітана Дениса Урада, який, перебуваючи на чергуванні на посаді спецзв'язку Генштабу збройних сил, сфотографував таємний лист від міністра внутрішніх справ міністру оборони про залучення військовослужбовців збройних сил у діяльність із підтримки правопорядку і надіслав копію Telegram-каналу", – написав 29 квітня правозахисний центр "Весна".

За інформацією "Радые Свабода", ідеться про польський Telegram-канал.

Правозахисники визнали Урада політв'язнем. Вони підкреслили, що відповідно до ст. 19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, кожна людина має право безперешкодно дотримуватися своїх поглядів.

"Кожна людина має право на свободу висловлювання поглядів. У це право входить свобода шукати, одержувати та поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів", – заявили у правозахисній організації.

Контекст

9 серпня 2020 року в Білорусі провели вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи продемонстрували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювати по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

Станом на 15 травня в Білорусі політичними в'язнями визнано 377 осіб, повідомив правозахисний центр "Весна". Більшість із них потрапила під кримінальне переслідування після президентських виборів.

Білорусь правозахисники військові політв'язні військовослужбовець протести в Білорусі

Матеріали за темою