У Білорусі порушили кримінальну справу проти правозахисного центру "Весна"

У Білорусі порушили кримінальну справу проти правозахисного центру "Весна" Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту
Фото: EPA
Слідчий комітет Білорусі розслідує кримінальну справу, в якій фігурує правозахисний центр "Весна", за організацію і участь у групових діях, що "грубо порушують громадський порядок". Білоруські правозахисники заявили, що ведуть діяльність 25 років і всі ці роки стикаються з тиском, залякуванням і переслідуванням.

Головне управління з розслідування злочинів у сфері організованої злочинності і корупції Слідчого комітету Білорусі відкрило кримінальну справу проти правозахисного центру "Весна". Про це правозахисники повідомили на своєму сайті 5 березня.

"Кримінальну справу порушено за ст. 342 Кримінального кодексу (організація та активна участь у групових діях, що грубо порушують громадський порядок). Наразі в його межах відбуваються активні слідчі дії: обшуки в офісах наших регіональних відділень й у квартирах членів організації, виклики на допити та інші процесуальні дії", – зазначили в повідомленні.

Правозахисник Дмитро Соловйов є підозрюваним у цій справі і перебуває під підпискою про невиїзд.

На думку силовиків, "Весна" нібито здійснює фінансування незаконних масових заходів, мета яких – повалення чинної влади в Білорусі.

"Напередодні цих подій за схожими обвинуваченнями взяли під варту правозахисників і волонтерів ПЦ "Весна" Марфу Рабкову, Андрія Чепюка, Леоніда Судаленка і Тетяну Ласицю, а на державному телебаченні ведуть пропагандистську інформаційну кампанію, в якій "Весну" фактично звинувачують у терористичній діяльності", – заявили в правозахисній організації.

Правозахисники наголосили, що ведуть діяльність 25 років, не порушуючи конституції Білорусі. Протягом усіх цих років "Весна" стикалася з тиском, залякуванням і переслідуванням членів організації за здійснення правозахисної діяльності.

"Весна" ніколи не була організатором жодних насильницьких дій і завжди підтримувала мирну реалізацію цивільних та політичних свобод. Водночас ми вкотре зазначаємо, що акції протесту проти фальсифікації підсумків виборів президента у 2020-му й у 2021 році мали переважно мирний характер", – заявили правозахисники.

Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували та не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати