"Правоохоронна система країни торік зіткнулася з великою кількістю суспільно небезпечних дій, спрямованих на руйнування правопорядку й білоруської державності. За минулий період зареєстровано понад 3 тис. злочинів, пов'язаних з організацією та проведенням незаконних масових заходів й акцій протесту", – заявив заступник генпрокурора Геннадій Диско.
Понад 750 справ заведено за "осквернення споруд і псування майна", приблизно 600 справ – за "образу представників влади" й більше ніж 300 – за "насильство або погрози" щодо силовиків.
Контекст
У Білорусі з 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб, із початку 2021 року протестна активність впала). За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення.
Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
-4 Київ
