На Гаїті озброєні банди напали на урядові будівлі. Аналітики вважають, що у країні почався повномасштабний заколот

Світ

Увечері 8 березня у столиці Республіки Гаїті Порт-о-Пренсі місцеві банди скоординовано напали на урядові будівлі, сталися перестрілки з поліцією. Про це 9 березня повідомляє ABC News із посиланням на очевидців та учасників перестрілки.

Співрозмовники телеканала розповіли, що об'єктами великомасштабного нападу одночасно стали зокрема президентський палац, міністерство внутрішніх справ і штаб-квартира поліції Західного округу Гаїті.

Напад супроводжували інтенсивна стрілянина й сильні вибухи. Бої, які відбувалися між бандитами й поліцією, очевидці описують як "запеклі".

Один зі співрозмовників ABC News зазначив пізніше, що банди почали відходити, але йдеться про перегрупування чи повноцінний відступ, на момент публікації було незрозуміло.

За непідтвердженими поки даними, було вбито понад 10 нападників, про жертви серед поліцейських інформації не було.

8 березня Gazette Haiti написала, що банди контролюють "практично весь столичний регіон" і вимагають відставки прем'єр-міністра Аріеля Анрі, який, на їхню думку, "не годиться для цієї посади". Ватажок однієї з банд Джиммі Шерізьє на прізвисько Барбекю "навіть погрожував громадянською війною".

На момент початку загострення заворушень на Гаїті прем'єр-міністр був у від'їзді, зараз він залишається за межами країни.

За даними ЗМІ, США також закликали Анрі піти у відставку. На сайті Держдепу США повідомляють, що держсекретар Ентоні Блінкен у телефонній розмові з Анрі 7 березня закликав його "прискорити політичний перехід" за допомогою створення незалежної президентської колегії, завдяки якій можна буде розгорнути багатонаціональну місію з підтримання безпеки та провести "вільні й чесні вибори". "Політична криза в Гаїті у поєднанні з ескалацією насильства та громадянськими заворушеннями створили неприйнятну ситуацію, яка загрожує громадянам і безпеці країни", – підкреслюють у релізі.

За оцінкою деяких експертів, нинішня криза на Гаїті – не просто сплеск насильства банд, а повномасштабне повстання проти уряду країни або початок громадянської війни, пише ABC News. Аналітики зазначають, що безліч злочинних угруповань, які є у країні, об'єдналися, щоб повалити уряд, їхні атакимають стратегічний та цілеспрямований характер. Багато жителів країни підтримують дії банд, попри те, що бояться самі постраждати від них, оскільки вважають, що банди – єдина група, здатна повалити Анрі, якого "майже всі ненавидять", ідеться в матеріалі.

Контекст

Населення Республіки Гаїті становить приблизно 11 млн осіб, це одна з найбідніших країн Америки. 7 липня 2021 року президента Гаїті Жовенеля Моїза, який був при владі у країні з лютого 2017 року, вбили під час збройного нападу на приватну резиденцію у столиці Порт-о-Пренсі.
Після цього країною керував Анрі, який обійняв посаду прем'єра за кілька тижнів після загибелі Моїза. Генеральний прокурор Гаїті Бед-Фор Клод вимагав надати Анрі статус обвинуваченого у справі про організацію вбивства президента Моїза. У січні 2022 року на Анрі також було скоєно замах, але він вижив.
У лютому 2023 року прем'єр офіційно призначив перехідну раду, відповідальну за організацію загальних виборів. Однак вибори неодноразово відкладали, оскільки Анрі заявляв, що їх не можна проводити, доки у країні не покращиться ситуація з безпекою, пише "Голос Америки". По всій країні зростала кількість убивств і викрадень, пов'язаних із бандами.
28 лютого 2024 року лідери країн Карибського басейну оголосили, що Анрі згоденпровести вибори у серпні 2025-го, тобто ще за півтора року, повідомляло AP.
Відразу після цього заворушення у країні загострилися: у столиці Гаїті та за її межами почалися скоординовані напади банд. На початку березня у Порт-о-Пренсі значна кількість ув'язнених утекла внаслідок нападу озброєних угруповань на дві найбільші в'язниці. Уряд Гаїті оголосив надзвичайний стан.
CNN повідомляв 8 березня, що після того, як члени банд увірвалися у великий портовий термінал на Гаїті, через який відбуваються постачання продуктів у країну, надзвичайний стан продовжили до 3 квітня. Вони також штурмували міжнародний аеропорт.