Світ

У міноборони Естонії назвали виконання вимог РФ до НАТО катастрофою для безпеки Європи

18 грудня 2021, 02.34 Этот материал также можно прочитать на русском

Сьогодні стороною ескалації є РФ, чиї війська прямують до кордонів України, зазначив Лаанет. Фото: Kaitseminister Kalle Laanet / Facebook

Вимоги Росії до НАТО, опубліковані МЗС РФ 17 грудня, є абсолютно неприйнятними. Про це у Facebook заявив міністр оборони Естонії Каалі Лаанет.

Зокрема, проєкт договору між РФ та НАТО уточнює, що РФ та всі учасники НАТО станом на 27 травня 1997 року (тобто без урахування Угорщини, Польщі, Чехії, Болгарії, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини, Словенії, Естонії, Албанії, Хорватії, Чорногорії та Північної Македонії) не розміщують своїх збройних сил та озброєння на території всіх інших держав Європи додатково до сил, розміщених на цій території станом на 27 травня 1997 року, окрім виняткових випадків.

"Вимоги Росії до НАТО абсолютно неприйнятні. Виконання будь-якого з перерахованих Російською Федерацією заходів стало б катастрофічним для європейської безпеки", – написав Лаанет.

Він зазначив, що "сьогодні стороною ескалації є Росія, чиї сили й далі прямують до кордонів України".

Окрім проєкту договору між Росією та НАТО, у МЗС РФ оприлюднили документ про "гарантії безпеки" між Росією та США. У ст. 4 проєкту договору йдеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

У Білому домі 17 грудня заявили, що ознайомлені з російськими проєктами договорів, наголосивши, що США не вестимуть перемовин із РФ щодо "гарантій безпеки" без союзників у Європі. На думку генсека Альянсу Єнса Столтенберга, діалог НАТО із РФ має відбуватися в консультації з європейськими партнерами, такими як Україна.

У МЗС України у відповідь на вимоги РФ до НАТО закликали Росію як перші кроки для досягнення гарантій безпеки на європейському континенті "невідкладно й беззастережно повернутися до конструктивного порядку денного і вже зараз розпочати виконання Мінських угод та домовленостей лідерів нормандського формату" щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.
Навесні Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". Глава Міноборони Олексій Резніков повідомив в інтерв'ю Politico, опублікованому 13 грудня, що поблизу кордонів України зосереджено приблизно 100 тис. російських військових, які можуть атакувати одразу на кількох фронтах, використовуючи артилерію, танки та авіацію.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
Про "рішучі економічні та інші заходи" в разі вторгнення в Україну попередив президента РФ Володимира Путіна 7 грудня під час онлайн-перемовин президент США Джо Байден.
Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України і вимагав "надійних, юридично зафіксованих гарантій", що НАТО не розширюватиметься на схід. У Білому домі зазначили, що Байден не поступився російській стороні в питанні ймовірного вступу України до НАТО.
Після бесіди з Байденом Путін анонсував створення РФ та США спецструктур для обговорення питання членства України в НАТО. Байден заявив, що обговорить із РФ і союзниками по НАТО стурбованість Кремля розширенням Альянсу на схід.
10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у відповідь на це підкреслив, що право кожного народу вибирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.