У Росії до реєстру іноагентів занесли понад 20 журналістів, ЗМІ, правозахисних проєктів, зокрема "ОВД-Инфо" і "Медиазону"

Світ

Міністерство юстиції РФ 29 вересня оголосило так званими "іноземними агентами" ще 24 фізичних та юридичних осіб – серед них журналісти, правозахисники, ЗМІ, громадські організації. Оновлений список опубліковано на сайті мін'юсту РФ.

До реєстру потрапили, зокрема, головний редактор "Медиазоны" Сергій Смирнов, видавець проєкту Петро Верзілов, учасники руху "Голос" ("Голос" занесено до реєстру незареєстрованих громадських об'єднань-"іноагентів"), правозахисний проєкт "Зона права" і ТОВ "ЗП" – це засновник "Медиазоны".

Окрім того, до реєстру "незареєстрованих громадських об'єднань, які виконують функції іноземного агента", занесено медіа-проєкт "ОВД-Инфо", а реєстр "некомерційних організацій, які виконують функції іноземного агента", поповнився Автономною некомерційною організацією "Нижегородский центр немецкой и европейской культуры" та Івановською обласною громадською організацією "Центр гендерных исследований", повідомили в міністерстві.

Головред "Медиазоны" Смирнов назвав рішення російської влади дискримінацією. "Не треба вітати та писати про знак якості. Це глибоко дискримінаційний захід", – написав він.

Журналіст зазначив, що, зокрема, особисто йому під загрозою штрафів і кримінальної справи "заборонили вести Twitter" (соцмережа з обмеженням кількості знаків у пості. – "ГОРДОН"), оскільки він зобов'язаний у кожному своєму повідомленні ставити плашку-попередження про свій статус "іноагента".

"Узагалі когось називати в Росії іноземним агентом просто за межею. Це безумовно тотожно ворогові народу", – додав Смирнов.

Контекст

Закон про іноземних агентів ухвалили в Росії 2012 року. Будь-яку некомерційну організацію або громадський рух можуть занести у список агентів, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону і ведуть політичну діяльність. Критеріїв, за якими визначають таку діяльність, у законі чітко не визначено.
Організації, які потрапили в реєстр, мають періодично звітувати про свою фінансову діяльність, а також вказувати в інтернеті та в усіх публікаціях у ЗМІ, що вони є іноземним агентом. Порушення можуть привести до мільйонних штрафів.
У листопаді 2017 року у Росії ухвалили закон, який дозволяє визнавати іноземними агентами засоби масової інформації, які отримують фінансування з-за кордону.
У Росії іноземними агентами також можуть визнати фізичну особу, яка поширює матеріали ЗМІ-"іноагентів" або бере участь у їхньому створенні, а також отримує гроші або майно з-за кордону або від російських юросіб, яких фінансують іноземні джерела.
Зараз до реєстру ЗМІ-"іноагентів" занесено 72 людей та організації, серед ЗМІ – "Голос Америки", "Радио Свобода", "Крым.Реалии", "Настоящее время", "Медуза".
Наприкінці серпня головні редактори та видавці понад 20 незалежних російських видань вимагали анулювати нинішній список ЗМІ-"іноагентів", скасувати закони про "іноземних агентів" і "небажані" організації. Вони підписали відкритого листа президенту Росії Володимирові Путіну та іншим посадовцям, у якому вимагали анулювати нинішній список ЗМІ-"іноагентов", а також змінити чинне законодавство про "іноземних агентів". Кремль пізніше обіцяв розглянути внесення поправок у закон про "іноземних агентів", повідомляли "РИА Новости".