Він зазначив, що Росія зацікавлена у знятті із себе міжнародних санкцій.
"Частину цих санкцій мають зняти після виконання так званих Мінських угод 2015 року про врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей України. І зараз, наскільки можна робити висновок, США та Росія домовилися, що США зроблять усе можливе для того, щоб Україна їх виконала", – сказав Бєлковський.
Він зазначив, що з погляду України виконати ці угоди не можна, тому що їх "підписали під дулами автоматичної зброї Російської Федерації після розгрому українських військ під Дебальцевим та Іловайськом наприкінці 2014 року" і вони передбачають, що ОРДЛО мають здобути особливий статус за Конституцією України.
Політолог підкреслив, що в Україні "ні простої більшості в парламенті, ні тим паче конституційної ці ідеї не дістануть", саме тому Росія та США "ведуть нагнітання загрози великої війни, яку вони влаштовувати не збираються".
"Тепер почнуть нагнітати, що війна все-таки буде, бо щоб урегулювати "Карибську кризу", потрібно довести її до останньої точки кипіння і зупинитися за п'ять хвилин до опівночі, коли всі вже так страшно бояться, що згодні на багато додаткових умов, аби не було війни. Мінські угоди? Хрін із ними, головне – уникнути великої війни в Європі", – пояснив Бєлковський.
Він вважає, що за такого розвитку подій "кожна сторона зможе подати це як свою перемогу: Америка запобігла великій війні в Європі і Росія забезпечила собі гарантії безпеки і теж їй запобігла".
"Американці прямо загрожують великою війною, насамперед Україні, даючи зрозуміти, що єдиний спосіб уникнути війни – це все-таки виконати нездійсненні Мінські угоди. Саме тому постійно публікують карти, як російські танки вже йдуть на Київ. Джозеф Байден про це говорить прямо [президенту України] Володимирові Зеленському – що щойно підсохне земля, російські війська можуть піти у наступ", – навів приклад політолог.
Водночас він зазначив, що російських військ біля кордону України "явно замало для війни з такою великою і загалом станом на сьогодні як інфраструктурно, так і психологічно добре готовою до війни країною, як Україна".
"Та й Володимир Путін це чудово розуміє, так само, як він воленс-ноленс розуміє, що війна непопулярна в його вірнопідданому народі, хай там що хто говорить. Усі ці витоки, які Кремль зараз здійснює, про те, що нібито навіть хіпстери в кафе, на думку Кремля, за війну, – це черговий елемент системи нагнітання жаху й остраху. Мовляв, Кремль настільки неадекватний, що вважає, що всі за війну, і тому війна буде. Це не зовсім так", – пояснив Бєлковський.
Одним із методом впливу на українську владу він вважає заяви Сполучених Штатів про евакуацію громадян з України.
"І вже Володимир Олександрович Зеленський, президент України, просить Джозефа Байдена не нагнітати паніку, а Джозеф Байден тим самим дає зрозуміти, що Зеленський просто недооцінює загрозу, оскільки він узагалі (і в цьому Байден знову ж таки єдиний із Володимиром Путіним) не цілком відповідає за професійним та особистісним рівнем обійманій посаді. Врешті Україна починає розуміти, що є якась інтрига, в якій її розігрують всліпу. До того ж ми з вами говорили про таємний пакт Джозефа Байдена та Володимира Путіна. Звичайно, пакт – це гіпербола. Жодного пакту немає. Але збіг інтересів, ситуація win-win, якої має бути досягнуто в піковій точці "Карибської кризи" наших часів, існує, і її й реалізовуватимуть", – вважає Бєлковський.
Він висловив припущення, що до нагнітання ситуації навколо України причетний і Ізраїль.
"Ізраїль уже обговорює, що 75 тис. осіб, які проживають на сході України, в принципі, можна евакуювати, оскільки вони мають право на громадянство за законом про повернення. Ну, вже 10 тис. точно потрібно евакуювати. Знову ж таки, чи збирається Ізраїль когось евакуювати? Ні. Цілком можливо, що він теж бере участь за погодженням зі своїми великими друзями – США та Росією", – пояснив Бєлковський.
Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
Мінськ став місцем зустрічей ТКГ у 2014 році. Наразі через пандемію коронавірусу засідання ТКГ проводять у форматі відеозв'язку.
12 лютого 2015 року в Мінську на той момент лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію щодо виконання Мінських угод та Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконано.