Уряд Франції не визнає самопроголошеної Карабаської республіки – заява

Уряд Франції не визнає самопроголошеної республіки Нагірного Карабаху. Про це йдеться в заяві міністерства закордонних справ Франції, зробленій після того, як Сенат країни ухвалив резолюцію, що закликає владу Франції визнати незалежність Карабаху.

У заяві, оприлюдненій 26 листопада, йдеться, що невизнання самопроголошеної республіки – це офіційна позиція французького уряду.

"Наша відповідальність як співголови мінської групи ОБСЄ полягає в ухваленні шляхом перемовин рішення щодо врегулювання нагірнокарабаського конфлікту, зокрема щодо питання майбутнього статусу Нагірного Карабаху. Наслідок цих перемовин не можна визначити заздалегідь і в односторонньому порядку. Сьогодні нашим пріоритетом має стати безпечне повернення осіб, переміщених унаслідок конфлікту, що тривав останні тижні. Під час свого виступу в Сенаті державний секретар також зазначив, що нині Нагірний Карабах не визнала жодна держава", – йдеться в заяві.

У МЗС зазначили, що Франція хоче домогтися надійного врегулювання конфлікту з урахуванням вимог безпеки та гідності народів регіону.

"Франція буде й надалі докладати всіх зусиль для стабілізації ситуації на Південному Кавказі. Вона продовжить роботу у відповідних межах співголовування мінської групи, щоб досягти результатів за всіма параметрами, які мають узгодити слідом за висновком 9 листопада угоди про припинення вогню, зокрема щодо виведення іноземних найманців, перекинутих за час конфлікту, та захисту історичної та культурної спадщини регіону", – зазначили в документі.

В Азербайджані резолюцію Сенату Франції про незалежність Нагірного Карабаху назвали "клаптиком паперу". Там підкреслили, що французькі політичні кола традиційно підтримують Вірменію. Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян назвав ухвалення резолюції "історичним рішенням".

У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.

Мінська група ОБСЄ працює з 1992 року. Її співголовами стали Росія, Франція та США, у її склад увійшли Білорусь, Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія, Туреччина, а також Вірменія та Азербайджан. У березні 1995 року співголови мінської групи дістали безстроковий мандат від Мартона Красная, який керував ОБСЄ під час головування Угорщини. Зараз співголовами мінської групи є Ігор Попов (РФ), Стефан Вісконті (Франція) і Ендрю Шофер (США).

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії і оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.

Воєнний стан оголосили як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що конфліктують, оголосили мобілізацію.

Домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі досягали неодноразово, але щоразу їх порушували.

Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює основне місто Шуша, а азербайджанські війська підступили до столиці Карабаху Степанакерта.

Пашинян, президенти Азербайджану і РФ Ільхам Алієв і Володимир Путін в ніч на 10 листопада підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців, 90 бронетранспортерів, 380 військових і спеціальних автомобілів.

Прем'єр Вірменії говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Алієв підкреслив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку. Після підписання домовленостей про врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі представники вірменської опозиції вимагали відставки Пашиняна.