+11 Київ
Сьогодні армія Азербайджану взяла під контроль Кельбаджарський район Нагірного Карабаху. Цю територію, яка межує з Вірменією, передали азербайджанській стороні в межах угоди про припинення конфлікту, яку підписали лідери Азербайджану, Вірменії та Росії.
"Сьогодні Кельбаджарський район звільнений від окупації. Сердечно вітаю увесь азербайджанський народ із цим святом", – заявив Алієв у своєму зверненні до народу, яке опублікували на сайті президента.
Він нагадав, що Кельбаджарський район перебував під контролем невизнаної Нагірнокарабаської республіки з 1993 року.
"Азербайджанський народ довгі роки чекав на цей день. Кельбаджарський район окупували 2 квітня 1993 року. Невинних людей жорстоко вигнали зі своїх споконвічних земель. Сильно постраждали історичні пам'ятки та природа Кельбаджара", – зазначив Алієв.
Він пообіцяв відновити в регіоні сільське господарство та туризм.
До карабаської війни в Кельбаджарському районі мешкало кілька десятків тисяч людей, в основному азербайджанці та курди. Після захоплення району вірменськими військовими в 1993 році вони стали біженцями.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії і оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.
Воєнний стан оголосили як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що конфліктують, оголосили мобілізацію.
Домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі досягали неодноразово, але щоразу їх порушували.
Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює основне місто Шуша, а азербайджанські війська підступали до столиці Карабаху Степанакерта.
У ніч на 10 листопада президент Азербайджану Ільхам Алієв, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і президент Росії Володимир Путін підписали тристоронню заяву про припинення війни в Нагірному Карабасі.
За його умовами Вірменія мала 20 листопада звільнити Кельбаджарський і Агдамський райони, а також території в Газахському районі, а до 1 грудня – Лачинський район. 20 листопада озброєні сили Вірменії вийшли з Агдама. Пізніше Вірменія звернулася через Росію до Азербайджану із проханням дати їй відстрочку на виведення військ та цивільного населення з Кельбаджарського району до 25 листопада.
Після ухвалення заяви з'явилися повідомлення про те, що вірмени масово втікали з районів Нагірного Карабаху, які переходять під контроль Азербайджану. Тікаючи, деякі підпалювали свої будинки.
