У Вірменії знайшли мертвого російського військового

У Вірменії знайшли мертвого російського військового 1960 російських миротворців розташуються уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі
Фото: EPA

Мертвого російського військового знайшов його товариш по службі. Слідів насильницької смерті на його тілі не знайшли, повідомили у пресслужбі Південного військового округу Росії.

У Вірменії знайшли тіло російського військовослужбовця за місцем проживання поза військовою частиною. Про це розповіли агентству "Інтерфакс" у пресслужбі Південного військового округу (ПВО) Росії 26 листопада.

Мертвого солдата знайшов його товариш по службі. Комісія командування військової бази ПВО у Вірменії разом із правоохоронцями проводить розслідування за фактом смерті контрактника, йдеться у повідомленні.

За даними Південного військового округу, слідів насильницької смерті на тілі військового не знайшли. Обставини події з'ясовують.

102-га російська військова база дислокується в другому за величиною вірменському місті Гюмрі Ширакської області на основі Договору про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу від 29 серпня 1997 року, пише ТАСС.

Кількість особового складу бази – приблизно 5 тис. осіб. Згідно із підписаними угодами, російські військові перебуватимуть у Вірменії щонайменше до 2044 року. У складі бази є мотострілецькі, танкові та артилерійські підрозділи. В озброєнні вони мають бойові машини піхоти, танки та зенітно-ракетні комплекси С-300В.

Російські військові беруть участь у миротворчій операції в зоні нагірнокарабаського конфлікту на підставі заяви про припинення війни у Карабасі, яку підписали в ніч на 10 листопада прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і лідер Росії Володимир Путін. Умови угоди передбачають розміщення уздовж лінії зіткнення 1960 російських миротворців, 90 бронетранспортерів, 380 військових і спеціальних автомобілів.

Станом на 16 листопада Росія відправила до Нагірного Карабаху 140 літаків зі своїми миротворцями. ЗМІ писали, що російські миротворці розмістили реактивні системи залпового вогню "Град" у наземному коридорі між Вірменією та Нагірним Карабахом.

У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії і оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію і авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.

Воєнний стан оголосили як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що конфліктують, оголосили мобілізацію.

Домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі досягали неодноразово, проте щоразу їх порушували.

Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює основне місто Шуша, а азербайджанські війська підступили до столиці Карабаху Степанакерта.

Пашинян говорив, що рішення підписати заяву про припинення війни в Нагірному Карабасі було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Алієв підкреслив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку. Після підписання домовленостей про врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі представники вірменської опозиції вимагали відставки Пашиняна.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати