В Інгушетії спецпризначенці РФ узяли штурмом багатоповерхівку з нібито "бойовиками", є загиблі

Світ

У місті Карабулак в Інгушетії (РФ) із вечора 2 березня до ранку 3 березня в багатоповерхівці російські силовики вели перестрілку із групою нібито "бойовиків". У місті оголосили режим контртерористичної операції. Про це написали пропагандистські російські агенства ТАСС та "Интерфакс", посилаючись на Національний антитерористичний комітет РФ (НАК).

Як пише ТАСС, в одній із житлових будівель у Карабулаку виявили "групу бандитів, які виношують намір учинити резонансні злочини терористичного спрямування". За даними агентства, під час спроби затримання "бойовики" відкрили вогонь по силовиках.

Під час перестрілки в будинку почалася пожежа, її незабаром загасили.

Російська влада стверджує, що шестеро осіб у будинку нібито були прибічниками ІДІЛ і були причетні до "низки злочинів терористичного спрямування", зокрема до нападу на пост дорожньо-патрульної служби й убивства трьох співробітників російської поліції в березні 2023 року.

Уранці 3 березня російська влада повідомила, що внаслідок операції "нейтралізовано шістьох бандитів, яких раніше заблокували спецпризначенці ФСБ".

Telegram-канал Baza писав, що внаслідок перестрілки загинув випадковий перехожий і постраждало троє російських силовиків. Влада РФ стверджує, що втрат серед силовиків і постраждалих серед цивільного населення немає.

Контекст

Інгушетія – республіка у складі РФ, яка розташована між Північною Осетією і Чечнею, входить до Північно-Кавказького федерального округу. Це переважно мусульманський регіон. На сайті республіки наголошують, що інгуші першими на Північному Кавказі увійшли до складу Росії в 1770 році. Там не згадано, що після цього інгуші неодноразово брали участь у повстаннях.
У період СРСР депортацію чеченців та інгушів вважали найбільшою операцією СРСР з етнічної депортації: за різними даними, під час операції "Чечевица" з території Чечено-Інгуської АРСР і прилеглих до неї районів виселили до 650 тис. осіб, у процесі виселення й у перші роки після нього загинув кожен четвертий.
Після розпаду СРСР Росія протягом багатьох років боролася зі збройними повстаннями ісламістських активістів в Інгушетії, а також у Дагестані й Чечні. "Русская служба BBC News" писала, що під час боротьби з підпіллям силовики використовували викрадення, незаконні арешти, тортури й убивства.
2018 року там спалахнули значні місцеві протести після зміни Кремлем кордону Інгушетії на користь сусідньої Чечні. Частину території, незважаючи на протести, передали Чечні.
Навесні 2023 року в Інгушетії сталося кілька перестрілок із силовиками, писала "Медиазона". Тоді ж кількох учасників перестрілки оголосили в розшук. Одного з них, імовірно, російські силовики вбили під час штурму будинку в Карабулаку, пише "Фортанга".
У квітні активісти Інгушетії заявили про створення визвольної армії, щоб підготуватися до розвалу РФ, писав УНІАН із посиланням на Telegram Комітету інгуської незалежності (зараз акаунт недоступний).
Наприкінці лютого 2024 року Верховна Рада ухвалила постанову, якою визнала право інгуського народу на створення незалежної держави.