Вайкуле: Мені не можуть пробачити, що я лаю Радянський Союз. А що доброго було? Безплатна медицина? Ногою свердлили зуб... 

"Мені ніхто не може пробачити, що я лаю Радянський Союз. Вони не можуть мені пробачити. А що доброго було? Окрім того, що ті, хто шкодує, були молодими. Не було жодної свободи слова... У тебе не могло бути свого дому, своєї землі... Ти весь час жив на подачках. "70 руб. ми тобі даємо". Але водночас мені багато хто говорить: "Але ми все ж жили краще, ніж зараз". Ну, люди, які старші, звичайно. Вони й далі це говорять. А чим вони жили краще, ніж зараз? Я не знаю. Напевно, безоплатна медицина. Хай вона була... Знаєте, ногою свердлили зуб, ногою тиснули, але так, вона була. Усе було набагато слабшим. Людей у 50 років уже вважали старими. Сьогодні ми можемо піти в аптеку й купити нормальні ліки. Ми ж відставали від Заходу, а тепер ми рівно йдемо", – сказала вона.

Вайкуле зазначила, що люди за час життя у Радянському Союзі відстали від решти світу.

"Усі, хто вперше виїжджали, із відкритими ротами стояли біля вітрин, нічого не розуміли, куди що натискати... Ми були відсталими. І головне – одразу на Заході впізнавали, що ти з Радянського Союзу. Як? Люди були налякані, соромилися, боялися. Не було цієї свободи: "Я – людина світу". Ну що доброго в цьому? Мені здається, добрим було лише те, що ми були молодими, ми спілкувалися, бо робити більше не було чого. Ми дуже багато спілкувалися. Це єдиний плюс радянського часу, як на мене", – сказала вона.

Вайкуле: Як закінчити цю війну? Дуже просто: росіяни, візьміть зброю і йдіть з України. Читайте повну версію інтерв'ю