Верховна комісарка ООН із прав людини закликала звільнити затриманих під час протестів у Казахстані

Світ

Верховна комісарка ООН із прав людини Мішель Бачелет 6 січня заявила, що протестувальників, яких затримали й заарештували в Казахстані, потрібно звільнити у зв'язку з тим, що вони реалізовували своє право на мирний протест та свободу вираження думок. Заяву Бачелет опубліковано на сайті управління ООН із прав людини.

"Міжнародне право чітко говорить: люди мають право на мирний протест і свободу вираження думок. Водночас протестувальники, незалежно від того, наскільки вони розгнівані чи скривджені, не повинні вдаватися до насильства щодо інших", – сказала вона.

Верховна комісарка нагадала владі Казахстану, що силу потрібно застосовувати з дотриманням суворих вимог необхідності та пропорційності, а бойові патрони треба використовувати силовиками лише як крайній захід проти конкретних осіб для усунення неминучої загрози смерті або серйозного поранення.

"Держави справді мають право оголошувати надзвичайний стан за певних обмежених обставин, але будь-який відступ від прав людини підпорядковується суворим вимогам необхідності та пропорційності. Деяких прав, включно з правом на життя, заборону на катування та інше жорстоке поводження, а також право не наражатися на довільне затримання, потрібно дотримуватися за будь-яких обставин", – зазначила Бачелет.

Контекст

Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися й у інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна кількість протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизель.
Незважаючи на це, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.
В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня по всій території Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані й попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, крім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан.
Того ж дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення спрямувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, було вбито та поранено. 7 січня державний телеканал "Хабар 24" із посиланням на МВС Казахстану повідомив, що внаслідок спецоперацій силовиків 6–7 січня було вбито 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення.
У міністерстві внутрішніх справ Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів було вбито 18 силовиків, також постраждали 748 співробітників органів внутрішніх справ та військовослужбовців Нацгвардії.
Європейський союз 6 січня закликав поважати суверенітет та незалежність Казахстану на тлі скерування до країни миротворців у межах ОДКБ, заявила прессекретарка Європейської комісії із закордонних справ та політики безпеки Набіла Массралі.