Влада Вірменії заявила, що може укласти мирну угоду з Азербайджаном до кінця цього року 

Контекст

• 1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.
• 27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. людей.
• У ніч проти 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану й Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.
• Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
• На початку травня 2023 року у США відбулися мирні переговори глав МЗС Азербайджану й Вірменії. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що країни домоглися "суттєвого прогресу" на шляху до нормалізації відносин і що угода між ними "в межах досяжності". Спікер Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи переговори, заявив, що будь-яку допомогу щодо врегулювання конфлікту "вітають", але рішення можливе лише на основі "абсолютно безальтернативних" документів 2020 року, підписаних разом із Росією.
• 25 травня Пашинян повідомив, що Вірменія й Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності.