Колишній генеральний секретар (1989–2002) Комуністичної партії Китаю (КПК) і глава КНР (1993–2003) Цзян Цземінь помер через лейкемію й поліорганну недостатність у Шанхаї 30 листопада у віці 96 років. Про це 30 листопада повідомило китайське інформаційне агентство Xinhua.
Xinhua цитує листа Центрального комітету КПК, у якому китайський народ поінформували про смерть Цземіня.
"Наш любий товариш Цзян Цземінь помер від лейкемії й поліорганної недостатності після того, як усі ліки не допомогли", – зазначено в ньому.
У листі йдеться про те, що Цзян Цземінь був "видатним керівником, який мав високий авторитет", "великим марксистом, великим пролетарським революціонером, державним діячем, військовим стратегом і дипломатом".
Цзян Цземінь народився 17 серпня 1926 року у східній провінції Китаю Цзянсу. 1939 року за згодою батьків його всиновила вдова дядька. До КПК він вступив 1946 року, а за рік закінчив електротехнічний факультет університету Цзяотун.
1955 року майбутній генсек проходив практику в СРСР на 1-му Державному автомобільному заводі імені Сталіна в Москві. У 1960-х працював на різних підприємствах та в дослідницьких інститутах Шанхаю й Уханю, а також у департаменті міжнародних зв'язків першого міністерства машинобудування в Пекіні.
З 1980 року Цзян Цземінь перебував на керівних посадах у Державних комітетах КНР з імпортно-експортного контролю та у справах іноземних інвестицій. У цей період курував створення й роботу першої в Китаї спеціальної економічної зони (СЕЗ) Шеньчжень. 1982 року став міністром електронної промисловості КНР, того самого року його обрали членом ЦК, а в листопаді 1987-го – членом політбюро ЦК КПК.
Цзян Цземінь очолив КПК 1989 року, коли після розгону студентської демонстрації на площі Тяньаньмень у Пекіні звільнили з посади й узяли під домашній арешт генсека Чжао Цзияна, який підтримав вимоги протестувальників щодо необхідності політичних свобод у КНР. Як пише "Українська правда", Цзян Цземінь очолив партію на пропозицію Ден Сяопіна й вивів економіку КНР на сьоме місце у світі. У 2002–2005 роках унаслідок передання влади в партійному й державному керівництві КНР поступився вищими партійними, державними та військовими посадами на користь Ху Цзіньтао.
+3 Київ
