WSJ оцінила наслідки знищення російських систем ППО Україною й Ізраїлем для РФ

ЗМІ інформували, що цілями удару Ізраїлю були об'єкти виробництва балістичних ракет. За даними Axios, на відновлення об'єктів може знадобитися щонайменше рік. Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив, що атака досягла всіх цілей. 

Видання зазначає, що ракети було випущено зі 100 літаків. Серед втрат Ірану внаслідок цієї атаки – три системи ППО С-300, які передала Росія. Ще одну С-300 Ізраїль уразив раніше. За контрактом, про завершення реалізації якого у РФ оголосили 2017 року, Москва передала Ірану чотири дивізіони С-300, про це писав російський "Інтерфакс".

Ізраїль в Ірані знищив не лише російські системи ППО, але й завдав удару по репутації її оборонної промисловості, яка "вже й так постраждала": ці удари, наголошує WSJ, були наступними після знищення Україною низки систем С-300, а також С-400, найновіших російських систем ППО. Знищення С-400 ЗМІ назвав "ще ганебнішою втратою" для Москви. 

Ці системи використовують союзники Росії, зокрема Китай і Білорусь, а також її найбільші покупці озброєнь, серед яких Індія, В'єтнам і Алжир, повідомила газета. ЗМІ зазначає, що ефективність російських систем ППО зараз навряд чи матиме негайний вплив на військовий експорт Москви, оскільки вона сама використовує на війні проти України кожну виготовлену її промисловістю одиницю зброї. 

Вторгнення РФ в Україну стало катастрофою для її оборонної промисловості, вважає старший науковий співробітник Інституту ISEAS Юсофа Ісхака, аналітичного центру в Сінгапурі, Ян Сторі. Він зазначив, що "традиційні клієнти Росії втратили віру в оборонну промисловість країни і шукають нових постачальників". 

За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), 2023 року обсяги продажу Росією зброї за кордон упали на 52% порівняно з попереднім роком. "Низький обсяг невиконаних контрактів на постачання основних видів озброєнь із Росії свідчить про те, що російський експорт озброєнь, імовірно, залишатиметься значно нижчим за рівень досягнутого у 2014–2018 роках, принаймні в короткостроковій перспективі", – ідеться в доповіді SIPRI.