"Загальна втома". У МЗС Латвії пояснили, чому Україну не беруть до Євросоюзу та НАТО

Світ

Україна ще не стала членом Європейського союзу та НАТО не з вини Києва, заявив заступник глави МЗС Латвії Анджей Вілумсонс агентству LIGA.net в інтерв'ю, яке було опубліковано 18 грудня.

"Україна стане членом ЄС та НАТО, коли всі члени ЄС та НАТО колективно погодяться, що, по-перше, Україна готова приєднатися, по-друге, це принесе користь організаціям. Я думаю, що ми ще не в цій точці. Але це не ваша провина. Ви робите хороший прогрес у всіх реформах, але є загальна втома, особливо в ЄС, щодо прийняття нового члена після великих раундів розширення", – сказав він.

За словами дипломата, є члени Євросоюзу, "які відчувають, що їхні суспільства не готові до такого швидкого розширення".

"Я розумію, що ви не хотіли б чути цю новину, але для вас немає іншого шляху, окрім як модернізувати своє суспільство, проводити реформи та чекати на наступну можливість", – заявив Вілумсонс.

Відповідаючи на запитання щодо ймовірності членства України в Альянсі, він підкреслив, що Латвія завжди вважала, що Україна заслуговує хоча б на план дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО.

"Ми безперечно відчуваємо, що ви можете отримати ПДЧ. Це помістить вас у свого роду "кімнату очікування", тому що ПДЧ буде наступним етапом, сприятиме ще тіснішій співпраці. Але очевидно, що нам потрібне колективне рішення", – пояснив заступник глави МЗС Латвії.

Він вважає, що "рішення запросити когось до Альянсу – політичне".

"Німеччина була таким прикладом. Вона стала державою – членом НАТО, коли була розділена і частина Німеччини перебувала під контролем іноземної держави. Якщо політики домовляться, то ніщо не завадить прийняти країну в НАТО", – сказав Вілумсонс.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України до НАТО.
Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України до НАТО. Водночас, відповідаючи на запитання, чи отримає Україна план дій щодо членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.
За словами глави МЗС України Дмитра Кулеби, Україна приєднається до НАТО, коли три столиці країн – учасниць НАТО змінять свою думку. Водночас він не назвав їх.
Верховна Рада та Європарламент 16 вересня 2014 року синхронно затвердили Угоду про асоціацію України з ЄС. 1 вересня 2017 року вона набула чинності у повному обсязі.
6 жовтня 2020 року за підсумками саміту у Брюсселі Україна та Євросоюз домовилися про оновлення Угоди про асоціацію. Сторони очікують на подальше посилення економічної інтеграції та зближення регулювання в межах угоди в кількох галузях: цифровий ринок, захист довкілля, боротьба зі змінами клімату, фінансова співпраця.
У березні 2021 року президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна сформує коаліцію країн-лобістів для вступу у ЄС.
Результати опитування Соціологічної групи "Рейтинг", опубліковані 19 серпня, засвідчують, що 64% українців підтримують вступ України до Євросоюзу.