За даними джерела, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг запропонував початкове формулювання про "запрошення України, коли це дозволять умови". Тоді як Німеччина та США ще наприкінці 2022 року дали свої пропозиції щодо цього пункту комюніке, які набагато менше годилися для України, проте під натиском низки країн НАТО погодився на деякі поступки.
"Німеччина намагалася повністю виключити слово "запрошення" з тексту фінального документа саміту. Зокрема, Берлін запропонував установити двоетапну процедуру, за якою Україна може отримати запрошення про членство: коли будуть "виконані всі умови", а також коли країни-союзники погодяться, що "Україна виконала всі критерії", необхідні для набуття членства", – описує "РБК-Україна" версію, запропоновану ФРН.
Протягом усього першого дня саміту, розповідає співрозмовник РБК-Україна, інші країни намагалися переконати Німеччину погодитися на подальші поступки, і певний прогрес дійсно є.
"Загалом, сьогодні я вже більш оптимістично налаштований, ніж учора. Уся боротьба йде буквально за кілька слів у формулюванні", – сказало джерело.
Про те, що остаточного тексту комюніке ще не ухвалено, але саміт НАТО "відбувається на підтримку України", заявила 11 липня міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.
"РБК-Україна" зазначає, що глава німецького МЗС не відповіла прямо на запитання, чи дістане Україна запрошення в НАТО на саміті, який стартував у Литві, заявивши, що "тут вирішується питання про подальшу військову підтримку і відкритість НАТО".
Водночас вона наголосила, що війна в Україні може завершитися хоч завтра, якщо російський диктатор Путін припинить бомбардувати міста.
"Чого ви бажаєте щодня, так це спокою. Але це повністю в руках президента РФ. Ця війна може закінчитися завтра, якщо президент Росії зупинить ці жорстокі бомбардування. Звичайно, саме це й обговорюється в ці години із президентом України. Цей саміт НАТО на підтримку України. Таким буде і підсумок цього саміту", – заявила Бербок.