Як ухвалювали держбюджет
Законопроекти з "бюджетного пакета" Рада почала розглядати на вечірньому засіданні 22 листопада, а закінчила – о 6 ранку 23 листопада. Уперше держбюджет ухвалили у визначені законом терміни – до 1 грудня.
"За" законопроект №9000 про держбюджет-2019 проголосували 240 депутатів із фракцій Блок Петра Порошенка (108 голосів) і "Народний фронт" (72), груп "Відродження" (22) і "Воля народу" (16), а також 18 позафракційних парламентаріїв. Не підтримали закону "Самопоміч", Радикальна партія, "Батьківщина" та Опозиційний блок (четверо депутатів із цієї фракції проголосували "за", але пізніше відкликали голоси).
Головні показники держбюджету
Доходи держбюджету передбачено на рівні 1,026 трлн грн, витрати – 1,112 трлн грн, граничний обсяг дефіциту – 90 млрд грн. Міністр фінансів Оксана Маркарова зазначила на засіданні парламенту, що дефіцит не перевищить 2,3% ВВП.
Мінімальна зарплата з 1 січня 2019 року становитиме 4173 грн (зараз – 3723 грн), а прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць – 1853 грн (зараз – 1777 грн). Із 1 липня його підвищать до 1936 грн, із 1 грудня – до 2027 грн.
У бюджет закладено прогнозний курс гривні на рівні 29,4 грн/$ на кінець року. Прогнозують, що ВВП наступного року зросте на 3% (номінальний ВВП становитиме 3,9 трлн грн), інфляція сповільниться до 7,4%, середню зарплату підвищать до 10,1 тис. грн/місяць, обсяги експорту товарів та послуг зростуть на 8,3% і становитимуть $63 млрд, а імпорту – на 9,1% ($74,8 млрд).
Що буде з держборгом
Згідно з розрахунками, станом на 31 грудня 2019 року державний і гарантований державою борг не має перевищити 2,4 трлн грн. У держбюджеті-2018 встановлено суму 2,7 трлн грн. Станом на 30 вересня нинішнього року держборг становив 2,1 трлн грн.
Виплати з бюджету за державним боргом у 2019 році оцінюють на рівні 417,45 млрд грн (272,2 млрд грн – погашення, 145,2 млрд грн – обслуговування). Планують, що Україна наступного року візьме в борг 345,9 млрд грн.
На що піде найбільше коштів
Найбільше у 2019 році з держбюджету виділять на:
- Пенсійний фонд – 167,5 млрд грн, зокрема 1 млрд грн зі спецфонду від легалізації "євроблях";
- обслуговування держборгу – 145,2 млрд грн;
- Міносвіти – 115 млрд грн (зокрема 42,1 млрд грн апарату Міносвіти і 69,6 млрд грн – освітня субвенція);
- Міноборони – 102,5 млрд грн (зокрема 81,7 млрд грн на забезпечення діяльності ЗСУ та 17 млрд на закупівлю і ремонт військової техніки);
- МОЗ – 98 млрд грн (20 млрд грн – апарату МОЗ, 19,3 млрд грн – Нацслужбі здоров'я і 55,7 млрд грн – медична субвенція);
- МВС – 83,1 млрд грн:
- апарат міністерства – 12,1 млрд грн;
- Держприкордонслужба – 10,8 млрд грн;
- Нацгвардія – 12,4 млрд грн;
- Держміграційна служба – 4,4 млрд грн;
- ДСНС – 13,9 млрд грн;
- Нацполіція – 29,6 млрд грн.
Порівняно з держбюджетом-2018, витрати на Пенсійний фонд збільшать на 28,2 млрд грн (20%), на обслуговування держборгу – на 15 млрд грн (11,5%), на Міносвіти – на 19,5 млрд грн (20,1%), на Міністерство оборони – на 15,9 млрд грн (18,4%), на МОЗ – на 11,1 млрд (12,1%), на МВС – на 17,1 млрд (25%).