ГОРДОН
 
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Громадяни України, яких розшукує Інтерпол. Хто вони і в чому їх підозрюють? Список

Міжнародна організація кримінальної поліції Інтерпол постійно публікує на своєму сайті дані людей, яких розшукують у різних країнах за підозрою у скоєнні злочинів. Імовірно, що так злочинцям буде складніше втекти від покарання за кордоном. На сьогодні на сайті Інтерполу – 7265 осіб, яких розшукують із метою екстрадиції. Скільки серед них громадян України, за що їх переслідують, які країни видали запити – "ГОРДОН" розбирається у серії публікацій. У цій частині – про перших 15 українців із відкритої бази Інтерполу.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Про затримання розшукуваних через Інтерпол регулярно повідомляють українські силовики
Про затримання розшукуваних через Інтерпол регулярно повідомляють українські силовики
Фото: depositphotos.com
Тетяна РАЙДА
Заступник головного редактора

На сайті Інтерполу на сьогодні – 68 громадян України, на яких видано так звану червону картку. Це означає, що якась країна, не обов'язково Україна, просить про сприяння в розшуку для екстрадиції.

Чи означає це, що в розшуку Інтерполу лише 68 українців? Насправді ні. За оцінкою президента Асоціації правників України Дениса Бугая, організація публікує на своєму сайті лише приблизно 2% "червоних карток". Крім того, національне бюро Інтерполу може випустити difissions – повідомлення про необхідність арешту. Такі повідомлення надсилають певному колу інших національних бюро, їх не публікують на сайті.

В Інтерпол входить 192 країни-учасниці, відповідно до статуту цієї організації, за її допомогою строго заборонено проводити діяльність політичного, військового, релігійного або расового характеру. У реальності авторитарні режими часто зловживають можливостями Інтерполу.

Глава МВС України Арсен Аваков стверджує, що так сталося й у справі екскомандира батальйону "Айдар", колишнього народного депутата Сергія Мельничука. 1 березня у Facebook Мельничук повідомив про своє затримання за запитом Росії на кордоні Болгарії та Греції, куди він прибув із вагітною дружиною і дев'ятимісячним сином. Бюро Інтерполу в Україні звернулося з проханням перевірити правову обґрунтованість звернення РФ і його відповідність статуту організації.

Загалом протягом останніх років Україні вдалося запобігти незаконному обмеженню прав приблизно 30 українців, яких правоохоронні органи РФ намагалися затримати на території інших країн, підкреслив міністр внутрішніх справ.

"ГОРДОН" з'ясував, хто з громадян України зараз є в розшуку на сайті Інтерполу, у чому їх підозрюють і що ще відомо про цих людей.

Олексій Левін, 42 роки. Народився 17 червня 1977 року в Бериславі Херсонської області. У картці вказано його зріст – 175 см і вагу – 80 кг, також указано, що волосся в Левіна чорне, а очі карі. Розшукує його Україна за підозрою в умисному завданні тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті потерпілого.

Левін – підозрюваний у справі про вбивство радниці міського голови Херсона Катерини Гандзюк, яку вранці 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під'їзду її будинку в Херсоні. Гандзюк дістала хімічні опіки 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку, а також в око. 4 листопада 2018 року після трьох місяців лікування активістка померла.

Про затримання Левіна в Болгарії Офіс генпрокурора України повідомив 24 січня 2020 року. Його ідентифікували за відбитками пальців, тому що він змінив зовнішність. Суд болгарського міста Бургас 21 лютого дозволив екстрадицію Левіна в Україну.

Слідчі вважають Левіна організатором злочину, його заочно заарештували. У вересні 2019 року його оголосили в міжнародний розшук. У Болгарії він переховувався понад рік.

Левін стверджував, що спочатку пропонував облити активістку не кислотою, а зеленкою.

Підозрювані у нападі на інкасаторів

Петро Плечун, Кирило Фокша і Василь Бондаренко – фігуранти справи про напад на інкасаторів 15 липня 2016 року на трасі в Запорізькій області. Тоді злочинна група намагалася пограбувати автомобіль "Ощадбанку", у нападників були кулемет, автомат, пістолет і ручні гранати.

Напад було відбито, один зі зловмисників загинув, двох поранено (один із них згодом помер у лікарні), ще одного затримали. Трьох підозрюваних розшукують, у пресслужбі Нацгвардії повідомили, що всі затримані – бійці "Азова".

Петро Плечун, 31 рік. Народився 3 березня 1988 року в Запоріжжі. В описі сказано, що в нього темне волосся, а на лівому плечі є татуювання, яке свідчить про належність до десантних військ. Інформацію про розшук опубліковано на сайті МВС України та опубліковано на сайті "Миротворець".

Кирило Фокша, 33 роки. Народився 25 листопада 1986 року в Запорізькій області. Зазначено, що у Фокші темне волосся, інших прикмет у картці немає. Як і Плечун, Фокша в національному розшуку із 17 липня 2016 року, у базі "Миротворця" він також є.

Василь Бондаренко, 25 років. Народився 16 лютого 1995 року в Дніпропетровську. У картці розшуку зазначено, що у Бондаренка темне волосся, на лівій руці є кольорове татуювання у вигляді павутини, ременя і різних візерунків. Його розшукують за запитом України за підозрою в убивстві та розбої. Бондаренко є в базі "Миротворця". На сайті МВС України зазначено, що Бондаренко в розшуку теж із 17 липня 2016 року.

За словами ексголови СБУ Василя Грицака, затримане на автодорозі Пологи – Оріхів угруповання може бути причетним до десятка нападів на інкасаторів і банки в Запорізькій і Донецькій областях. Під час обшуків за місцем тимчасової дислокації підрозділу Нацгвардії правоохоронці вилучили речові докази, які свідчать про інші розбійні напади, зазначили в СБУ.

22 липня 2019 року полк "Азов" повідомив, що не приховував належності всіх трьох до підрозділу і товариші по службі не збираються їх прикривати.

Микола Чаус, 53 роки. Народився в Україні 13 грудня 1966 року.

Суддю Дніпровського районного суду міста Києва Миколу Чауса в Україні підозрюють в отриманні $150 тис. хабаря. У НАБУ повідомили, що 9 серпня 2016 року в судді вилучили дві скляні банки з грошима "місткістю 1,5 і 2 л".

Щоб можна було почати кримінальне переслідування, Верховна Рада зняла з Чауса недоторканність, а Солом'янський суд санкціонував його затримання. 11 листопада 2016 року суддю Чауса було оголошено в міжнародний розшук.

1 березня 2017 року стало відомо, що суддю затримали в Кишиневі, антикорупційний прокурор Молдови Віорел Морарь 10 квітня 2017 року заявив, що Чаус перебуватиме під вартою до завершення процедури екстрадиції. Екстрадицію Чауса відклали через його апеляцію на відмову з боку влади Молдови надати політичний притулок.

Радік Саакян, 59 років. Народився 22 травня 1960 року у Вірменській СРСР, у місті Октембрян (зараз Армавір). Його підозрюють у шахрайстві в особливо великому розмірі. Розшукує Саакяна Росія.

Про діяльність Саакяна Радіка Разміковича в російському сегменті інтернету багато писали ошукані вкладники його проєктів. У РФ зареєстровано низку співзвучних компаній – "Радо-С-Груп", "Радо-С-Инвестмент", "Радо-С-Брендфабрика", "Радо-С-Эккозона" та інших. У відгуках про діяльність холдингу люди називають його фінансовою пірамідою.

У YouTube є відео з виступами Саакяна, у яких він розповідає про графік виплат вкладникам його проєктів, у 2012 році Радік Саакян записував ролики як "народний кандидат у президенти Росії та лідер Республіканської ділової партії реформ "Сказано-сделано". Насправді кандидата з таким прізвищем російський Центрвиборчком не реєстрував. У 2013-му Саакян опублікував відео "Антихрист. Мова майбутнього Генсека ООН" і заявив, що він тепер інший лідер партії – Міжнародної ділової партії процвітання і творення "Сказано-сделано". Саакян збирався утворити з пострадянських країн "Об'єднані штати Євразії".

В Україні Радік Саакян у 2019 році зареєстрував ТОВ "Радос-Екогруп". Компанія базується в Одесі, заявлено, що вона займається виробництвом електроенергії. Жодних слідів її діяльності нам у мережі знайти не вдалося.

Іван Чекіт, 48 років. Народився 4 листопада 1971 року в Україні. Його розшукують через Інтерпол за запитом Угорщини за підозрою у збройному пограбуванні. У всеукраїнському розшуку Чекіта немає.

Олександр Мартиненко, 40 років. Народився 1 квітня 1979 року в Ватутіному Черкаської області. Його розшукують за запитом Польщі за підозрою в подвійному вбивстві з пограбуванням. В Україні його не розшукують.

Валерій Котубей, 50 років. Народився 12 листопада 1969 року в Заставні (область не вказано, до 1991 року в Українській РСР було чотири населені пункти з такою назвою). Його розшукує Угорщина за підозрою у зберіганні великої партії наркотиків. У базі всеукраїнського розшуку Котубея немає.

Іван Волошин, 44 роки. Народився 6 січня 1976 року в селі Великі Лучки Закарпатської області. Його розшукують за запитом України, де його підозрюють у "хуліганстві, яке є серйозним порушенням громадського порядку, в основі якого мотиви явної неповаги до спільноти найбільш обурливим або виключно цинічним способом". Зазначено, що злочин скоєно із застосуванням спеціально заготовленої зброї для завдання тілесних ушкоджень.

Волошин – чинний депутат Ужгородської міськради. Сайт 0312.ua пише, що Волошина підозрюють у тому, що 2016 року він напав на громадського активіста Євгена Рахімова. За словами потерпілого, Волошин стріляв у нього і депутата Ужгородської міськради Романа Богуславського.

МВС оголосило його у всеукраїнський розшук 23 травня 2019 року. Водночас депутат міськради подає декларації – останній документ було зареєстровано на сайті НАЗК 9 грудня 2019 року, коли Волошин був уже в розшуку. Він заніс у раніше подану декларацію 1,9 млн грн, отримані за відчуження нерухомості.

Декларацією Волошина цікавилося НАЗК.

"Іван Волошин не вказав у декларації за 2016 рік вартість придбаного ним у звітному році автомобіля, а також отриманий ним дохід від надання майна в оренду. Також не вказав дохід члена сім'ї як самозайнятої особи та страхові виплати. Загалом установлена сума недостовірних відомостей на понад 1,48 млн грн", – зауважили у відомстві в червні 2019 року.

Агентство УНН проаналізувало декларації Волошина за 2017 рік і з'ясувало, що за цей період депутат купив в Ужгороді 16 квартир.

Рахімов заявляв агентству, що Волошин може переховуватися в Маямі.

Володимир Орловський, 27 років. Народився 9 листопада 1992 року в Кам'янці-Подільському Хмельницької області. У картці зазначено, що Орловського розшукує Польща за скоєння вбивства.

Видання "Вголос" пише, що його підозрюють у вбивстві 26-річної українки в польському місті Сохачев. За словами сестри загиблої, та знала вбивцю, він її задушив і виїхав із Польщі.

"У Польщі встановили його особу десь на третій-четвертий день, і суд схвалив його затримання на три місяці, але він утік в Україну", – розповіла вона журналістам порталу.

Про це вбивство повідомляла пресслужба Нацполіції України. Злочин було скоєно 30 серпня 2019 року. Щодо цього тодішній перший заступник голови Нацполіції, начальник кримінальної поліції В'ячеслав Аброськін зустрічався з представником міністерства внутрішніх справ Польщі Павлом Добошем.

Євген Нагорянський, 55 років. Народився 12 квітня 1964 року в Україні, міста не вказано. Його розшукує Польща за підозрою у трьох злочинах: замаху на вбивство та завданні тяжких тілесних ушкоджень; убивстві; володінні вогнепальною зброєю або боєприпасами без ліцензії. В Україні його не розшукують.

Сергій Потапенко, 48 років. Народився 22 листопада 1971 року в Україні, міста не вказано. Потапенка за підозрою в убивстві розшукує Чехія. В українському розшуку Потапенка немає.

Олександр Грановський, 47 років. Народився 31 липня 1972 року в Україні, міста народження не вказано. Його розшукує Ізраїль за підозрою в одержанні вигоди завдяки обману, занесення неправдивих записів у документи корпоративного органу, обмані та зловживанні довірою корпоративного органу. Зауважують, що волосся у Грановського чорне, а очі – блакитні. Фотографії на сайті Інтерполу немає.

Людина з розшуку Інтерполу – це не екснардеп від Блоку Петра Порошенка Олександр Грановський. Політику Грановському 40 років, у нього карі очі.

31 липня 1972 року народився інший громадянин України Олександр Грановський – бізнесмен, видавець журналу "Фокус". У нього блакитні очі.

У травні 2017 року Генеральна прокуратура України обвинуватила цього Грановського в тому, що він ухилявся від сплати податків. Він проходив у справі тютюнового дистриб'ютора Tedis, але в листопаді того ж року провадження було закрито, писали "Наші гроші".

LIGA.net повідомляє, що в Україні Грановський був співвласником і головою наглядової ради "Фінбанку". У квітні 2017 року НБУ визнав його неплатоспроможним. Також раніше Грановському належав Одеський міжнародний аеропорт і готель "Пасаж".

У січні 2018 року прокуратура Ізраїлю висунула Грановському і його партнерам обвинувачення у виведенні 250 млн шекелів (майже $72 млн) активів холдингу BGI в азербайджанські та австрійські банки, писав Israelinfo. Двоє інших фігурантів справи – Григорій Гуртовий та Йосип Шнеурсон – визнали себе співучасниками крадіжки й дістали відповідно 31 та 36 місяців в'язниці.

Євген Германович, 30 років. Народився 23 грудня 1989 року в Горлівці Донецької області. Розшукують його за запитом Росії. За даними Інтерполу, у цій країні його підозрюють у незаконному виготовленні, продажу або надсиланні наркотичних засобів, психотропних речовин або аналогів, скоєних в особливо великому розмірі.

У картці зазначено, що у Германовича темне волосся та очі, інших подробиць немає. В Україні його не розшукують.

Продовження читайте ТУТ.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 

 
 

Публікації

 
усі публікації