Китайський кажан, або Чому вчену Ши Чженлі звинувачують у створенні коронавірусу. Головне G

З чого все почалося, або "Ми створили химерний вірус"

"Нам відомо, що цю статтю використовують як основу для неперевірених теорій про створення нового коронавірусу, що спричиняє [хворобу] COVID-19. Немає жодних доказів того, що це правда. Учені вважають, що тварина є найімовірнішим джерелом коронавірусу". Ця редакційна примітка в авторитетному науковому журналі Nature з'явилася 30 березня 2020 року – за чотири з половиною роки після публікації статті, до якої зараз прикута увага більшості тих, хто намагається розібратися, як і звідки з'явився новий штам коронавірусу SARS-CoV-2, який спричинив пандемію.

Ідеться про статтю, опубліковану 9 листопада 2015 року під заголовком "Кластер SARS-подібних коронавірусів кажанів, які циркулюють, демонструє потенціал для зараження людини". У матеріалі докладно досліджували потенційні ризики зараження людей SARS-подібним вірусом, який циркулює в популяції китайських підковоносих кажанів, а також прогнозували загрози в разі появи нового штаму вірусу у природних умовах.

Ці досліди проводили в межах міжнародної програми з дослідження мутацій десятків видів коронавірусів. Програму було запущено після спалаху по всьому світу у 2002–2003 роках важкого гострого респіраторного синдрому, відомішого як "атипова пневмонія" (SARS).

Та сама стаття в Nature від листопада 2015 року, яка породила безліч теорій змов і конспірології з початком пандемії коронавірусу 2020-го. Скріншот: nature.com

Опублікована ще 2015 року стаття про коронавірус серед кажанів зробила ефект вибуху бомби саме зараз не тільки через пандемію, але й через два моменти, зазначені в матеріалі.

По-перше, у статті йдеться про те, що для вивчення можливості зараження людей вірусами кажанів було створено химерний вірус – новий гібридний вірус, створений способом об'єднання фрагментів нуклеїнової кислоти з двох або більшої кількості різних вірусів. Простіше кажучи, учені взяли вірус, виділений із кажана, та вірус атипової пневмонії 2002–2003 років і знайшли спосіб зробити такий коронавірус, який одночасно міг інфікувати і лабораторних мишей, і клітини людини. Тобто вчені на практиці довели, що мутований коронавірус кажанів із високим ступенем імовірності зможе перекинутися на людину і спричинити нову хвилю епідемії захворювань, схожих на атипову пневмонію.

По-друге, серед авторів наукової статті зазначено 15 імен, але одне з них привертає особливу увагу. Ши Чженлі – китаянка-вірусологиня. Міжнародну програму з дослідження мутацій десятків видів коронавірусів, яку розробляли й фінансували США, зупинили через потенційну небезпеку (уряд Америки тоді ввів мораторій на небезпечні вірусологічні дослідження). Але зупинили саме на території США, а продовжили в Китаї під керівництвом самої Ши Чженлі в лабораторії спеціальних патогенів та біобезпеки Уханського інституту вірусології.

Нагадаємо, що саме Ухань у 2019–2020 роках став центром поширення коронавірусної інфекції COVID-19. За офіційною інформацією китайської влади, перше зараження сталося на місцевому ринку диких тварин і морепродуктів, де нібито продавали кажанів.

Хто така Ши Чженлі на прізвисько Кажан

55-річна Ши Чженлі – китайська вчена, вірусологиня. У 1990-му здобула ступінь магістра в Уханському інституті вірусології Академії наук Китаю, а 2000 року – ступінь доктора філософії в Університеті Монпельє II у Франції.

У 2005 році група вчених під керівництвом Ши Чженлі виявила коронавірус у кажанів, що мешкають у південних провінціях Китаю. Відтоді вчена зі своєю командою здійснила чимало експедицій із пошуку печер, де мешкали кажани. Дослідники брали їхній біоматеріал, аналізували й систематизували. За свою роботу в науковому середовищі Ши Чженлі дістала прізвисько Кажан.

У 2017 році, тобто мінімум за три роки до епідемії коронавірусу, у тому самому журналі Nature вийшла стаття "Печера кажанів розгадує таємницю смертельного вірусу атипової пневмонії – імовірно, може статися новий спалах". У матеріалі повідомляли, що команда Ши Чженлі в печері південної провінції Юньнань знайшла кажанів-підковоносів, у популяції яких є "всі генетичні будівельні блоки атипової пневмонії".

"Знайшовши особливу печеру в Юньнань на південному заході Китаю, у якій штами коронавірусу мали вигляд аналогічних людським версіям, дослідники провели п'ять років, спостерігаючи за кажанами, які живуть там, збираючи свіже гуано [послід кажанів] і беручи анальні мазки", – ішлося у статті.

У матеріалі з посиланням на вчених повідомляли про можливе виникнення нової епідемії атипової пневмонії: "Вони [Ши Чженлі з колегами] попереджають, що знову може виникнути смертельний спалах: печера, у якій було виявлено елементи атипової пневмонії, розташована лише за один кілометр від найближчого села, а генетичне змішування серед вірусних штамів відбувається швидко".

Автори статті цитують учених: "Імовірним є ризик зараження людей і поширення хвороби, схожої на атипову пневмонію". Причому один із дослідників просто говорить: "Ми не повинні порушувати середовище існування диких тварин та не повинні ніколи виставляти диких тварин на ринки. Це спосіб уникнути шкоди від інфекцій, які виникають".

Три роки потому Ши Чженлі поставила в Ухані перший діагноз нової коронавірусної інфекції, а з початком повноцінної епідемії сформувала експертну групу з дослідження SARS-CoV-2. У лютому 2020-го вона у співавторстві з колегами опублікувала нову статтю в Nature під назвою "Спалах пневмонії пов'язаний із новим коронавірусом, який, імовірно, походить від кажанів". У публікації стверджують, що геном SARS-CoV-2 на 96% ідентичний геному коронавірусу кажана.

З посиленням пандемії і Ши Чженлі, і її роботи ставали дедалі популярнішими. Одна з найстаріших гонконгських газет South China Morning Post повідомила, що багаторічна робота вченої зі створення однієї з найбільших у світі баз даних про віруси, пов'язані з кажанами, дала науковій спільноті перевагу в розумінні нового штаму вірусу. Але водночас, наголошує видання, на адресу Чженлі й посипалися звинувачення: "Більшість повідомлень про неї в інтернеті та соціальних мережах Китаю були негативними. Деякі люди називали Ши "матір'ю диявола".

Звинувачення на адресу Ши Чженлі, або "Раджу тим, хто вірить і поширює чутки, стулити свої смердючі писки"

Ши Чженлі опинилася в центрі особистих атак у китайських соціальних мережах: повідомлення супроводжували звинуваченнями, що новий коронавірус утік із її лабораторії в Ухані. Не витримавши негативу, вона, за інформацією South China Morning Post, ще 2 лютого 2020 року надіслала всім своїм друзям повідомлення в соціальній мережі WeChat: "Присягаюся своїм життям, [вірус] не має нічого спільного з лабораторією". Коли редакція газети попросила її прокоментувати атаки, Ши відповіла: "Я маю витрачати свій час на важливіші питання".

За повідомленням пекінського новинного сайта Caixin, Ши виступила з публічними заявами проти конспірологічних теорій і теорій змови щодо себе і привселюдно заявила: "Новий коронавірус 2019 року – це природа, що карає людську расу за збереження нецивілізованих життєвих звичок. Я, Ши Чженлі, присягаюся своїм життям, що це не має нічого спільного з нашою лабораторією. Я раджу тим, хто вірить і поширює чутки зі шкідливих джерел у ЗМІ, а також тим, хто вірить у ненадійний так званий академічний аналіз індійських учених, стулити свої смердючі писки" (індійські вчені одними з перших висловили припущення про штучне походження коронавірусу. – "ГОРДОН").

Видання Scientific Амегісап наводить слова вченої про те, що відразу після виявлення пацієнтів, хворих на коронавірусну інфекцію, вона переглянула записи своєї лабораторії за останні кілька років, щоб перевірити, чи було неправильне поводження з експериментальними матеріалами, чи ні, особливо під час утилізації, через що міг статися витік вірусу. Її підозри не підтвердилися. "Це дійсно зняло з мене навантаження, – наводить слова Чженлі видання. – Я не спала кілька днів".

Небезпечна лабораторія, або США проти Китаю

Звинувачення посипалися не лише на адресу вченої, але й лабораторії. Наприклад, The Washington Post нагадало, що ще за два роки до пандемії коронавірусу американські дипломати попереджали про проблеми з безпекою в Уханському інституті вірусології. У 2018 році представники дипломатичної місії США в Китаї відвідали лабораторію в Ухані, після чого надіслали своєму уряду дві депеші, у яких ішлося про те, що рівень безпеки в установі, де вивчають коронавіруси кажанів, викликає побоювання.

"У Китаї є серйозна нестача належно підготовлених технічних фахівців і дослідників. [...] Дипломати запропонували надати допомогу китайським ученим для підвищення рівня захисту наукового центру. Вони зауважували, що дослідження коронавірусів наскільки важливі, настільки й небезпечні. Однак уряд США не надав жодної додаткової допомоги китайській лабораторії, а про депеші згадали вже 2020 року, коли Ухань став епіцентром епідемії", – написала газета.

Лютий 2017 року, Китай, провінція Хубей. Лабораторія в Уханському інституті вірусології. Фото: Shepherd Hou / ЕРА

13 квітня 2020 року телеканал CNN повідомив, що в Китаї заборонили публікувати дослідження про походження коронавірусу без попередньої цензури. Телеканал послався на новини, опубліковані на сайті двох китайських університетів, але видалені згодом. CNN вважає, що нові обмеження зумовлені тим, що деякі дослідження про походження коронавірусу поставили під сумнів офіційну позицію китайського уряду про дату початку спалаху. Зокрема, ідеться про перші випадки захворювання в Ухані та передавання від людини до людини.

15 квітня агентство Associated Press повідомило, що Пекін шість днів замовчував те, що вірус може передаватися від людини до людини, а отже, може спровокувати епідемію. Офіційно Китай оголосив, що вірус може передаватися від людини до людини, лише 20 січня. Як зауважує агентство, це не перша і не найтриваліша затримка з інформуванням про загрози, допущена китайським урядом, однак опитані АР експерти вважають, що замовчування про небезпеку коронавірусу "підготувало ґрунт для пандемії": протягом цього тижня в Китаї на COVID-19 заразилося понад 3 тис. осіб, також було зареєстровано щонайменше один випадок інфікування за кордоном (13 січня зараження коронавірусом було підтверджено в Таїланді).

16 квітня телеканал Fox News із посиланням на кілька джерел, ознайомлених із рішеннями влади Китаю і які бачили відповідні документи, повідомив, що першим пацієнтом із коронавірусом у Китаї міг стати співробітник вірусологічної лабораторії в Ухані. За даними джерел телеканала, "нульовий пацієнт" заразився коронавірусом від кажанів у лабораторії, а потім вірус поширився містом. Документи, з якими ознайомилися співрозмовники Fox News, детально описують, як лікарі в лабораторії намагалися стримати поширення вірусу на ранніх етапах. Водночас джерела телеканала заявляють, що на уханському ринку тварин і морепродуктів "Хуанань", який називали ймовірним джерелом вірусу, ніколи не продавали кажанів, і припускають, що китайська влада навмисно вигадала цю версію, щоб відвести підозру від лабораторії.

17 квітня держсекретар США Майк Помпео заявив, що Штати вимагають від Китаю надати доступ до лабораторії в Ухані. Спалах коронавірусу, на думку держсекретаря, є прикладом того, що Китай не дотримується міжнародних норм. Чиновник додав, що "у цього авторитарного режиму була інформація" про коронавірус, проте Пекін і Всесвітня організація охорони здоров'я "своєчасно не випустили її в міжнародний простір". Помпео назвав це причиною початку пандемії COVID-19, а також додав: "Ми знаємо, що Уханський інститут вірусології розташований лише за кілька миль від ринку диких тварин. Влада США старанно працює, щоб усе з'ясувати".

19 квітня президент США Дональд Трамп пригрозив Китаю серйозними наслідками за приховування фактів про епідемію коронавірусу. Трамп вважає, що епідемію в Китаї можна було вчасно зупинити, проте влада країни цього не зробила. Він не відкинув, що це було зроблено свідомо. Яких саме можна вжити заходів щодо Китаю, американський президент не уточнив, але підтвердив, що США намагаються з'ясувати, чи почалося поширення вірусу з лабораторії в Ухані.

У МЗС Китаю заявляли, що в основі версії про витік коронавірусу немає жодних доказів.

Попередні висновки і питання

Судячи з усього, викладеного вище, а також із відомих наразі фактів з інших джерел, можна припустити таке:

По-перше, більшість дослідників наполягає на природному, а не лабораторному походженні нового коронавірусу. Наразі це консенсусна версія наукової спільноти з двох причин: а) є дослідження, яке свідчить, що людина не змінювала геному; б) немає доказів, що змінювала. Міжнародна група вчених опублікувала 17 березня в журналі Nature статтю про походження SARS-CoV-2, у якій доведено, що порівняльний аналіз геномних даних нового коронавірусу та інших шести відомих науці коронавірусів, що вражають людину, показує: нова інфекція не може мати штучного походження, а з'явилася внаслідок природних мутацій.

Проте залишається відкритим питання, чому пандемія виникла не в південних провінціях Китаю, де мешкають підковоносі кажани й де раніше були коронавірусні епідемії, зокрема атипової пневмонії. Чому епіцентром зараження став саме Ухань, розташований майже за дві тисячі кілометрів від природного середовища проживання підковоносих кажанів? Чому епіцентром зараження стало саме те місто, де розташована лабораторія, учені якої майже 18 років збирали, аналізували й систематизували дані про коронавіруси? Пояснення китайської влади, що зараження сталося на місцевому ринку тварин і морепродуктів питань не знімає, оскільки є дані, що на цьому ринку диких кажанів ніколи не продавали.

По-друге, серед учених є ті, хто вказує на штучну природу виникнення нового коронавірусу. Наприклад, французький вірусолог, лауреат Нобелівської премії 2008 року Люк Монтаньє заявив, що коронавірус створили в китайській лабораторії під час експериментів із вакциною від ВІЛ, після чого, можливо, стався випадковий витік.

Не відкидає, що вірус може мати штучне походження і чеська вірусологиня Соня Пекова. В інтерв'ю "Радіо Свобода" вона розповіла, що вірус "поводиться дуже незвично". "Коли клінічна картина вірусу настільки відрізняється від інших вірусів того самого типу, це як мінімум дивно. Що стосується його генокоду, я багато років присвятила молекулярній біології та генетиці, займалася клонуванням і використовувала різні частини вірусів для генної інженерії. Це дуже поширена практика. Коли я побачила цю послідовність (у регулювальній області), мені одразу здалося, що вона не дуже схожа на природну. Якби ми говорили лише про структурні гени, я б не думала, що з цим вірусом щось не так. Але потрібно дивитися на весь геном, не відкидаючи з розгляду інші його частини, і, можливо, там ми знайдемо відповідь".

По-третє, якщо версія, що з лабораторії в Ухані стався витік, правильна, постає запитання, був цей витік випадковим чи свідомим. Тобто був він пов'язаний із недостатньо високим ступенем заходів безпеки всередині лабораторії чи хтось навмисно виніс штам вірусу за її межі. Якщо останнє є правильним, виникає ще одне запитання: хто і з якою метою допустив свідомий витік?

По-четверте і найголовніше, незважаючи на те, що і в Китаї, і у країнах Західної Європи епідемії коронавірусу стабілізувалися або йдуть на спад, боротьбу з інфекцією не закінчено. Про це заявив генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедрос Адханом Гебреєсус, а також додав: "Не помиляйтеся: нас чекає довгий шлях. Цей вірус буде з нами ще довго".

9 квітня 2020 року, Китай, Ухань. Добу тому влада зняла з міста, що став епіцентром епідемії, обмежувальні заходи й дозволила в'їзд і виїзд. За даними Нацкомісії охорони здоров'я Китаю, станом на 21 квітня у країні захворіло на COVID-19 понад 82 тис. осіб, 4635 померли. Фото: Roman Pilipey / ЕРА