За словами Водовоза, "Метінвест" зіткнувся зі значним зростанням операційних витрат і зниженням конкурентоспроможності, що призвело до зупинення Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату. Зараз стратегія групи полягає у збереженні колективу та підтримці поточних операцій. Додаткове зростання тарифів, на його думку, ще більше послабить позиції бізнесу.
"Сьогодні в нас зупинений ІнГЗК. Це 4 тис. людей без роботи, для яких ми намагаємося зробити все можливе – працевлаштувати на інших активах, допомогти. Дві причини зупинення комбінату – високі тарифи на електроенергію та на перевезення залізницею. Ми не дострілюємо по собівартості до наших якірних ринків. І зараз ми бачимо, що "Укрзалізниця" хоче знову підвищити тарифи на 37%. Пропонується майже чотирикратне підвищення тарифу на транспортування газу, а тариф на передавання електрики вже підвищили на 30%. У таких умовах думати про майбутній розвиток дуже важко. Ми увімкнули режим виживання і стараємось якось зберегти те, що маємо", – сказав Водовіз.
Він додав, що регуляторні органи та державні компанії мають побудувати діалог із бізнесом щодо тарифної політики, тому що бізнес є основним споживачем послуг компаній-монополістів і їхні рішення прямо впливають на підприємства та показники української економіки.
"Укрзалізниця" має свої витрати, багато чого зробила, допомогла з евакуацією. Але треба також дивитися вперед. УЗ останні два роки прибуткова, а ми маємо збитки. У них за 2024 рік приблизно 6 млрд кешу, а в нас немає кешу. Вони не хочуть реструктуризувати свої зобов'язання, а приватному бізнесу треба це робити по бондах тощо. І, головне, у нас зараз із державними монополістами немає дискусії – ні з НКРЕКП, ні з УЗ, от в чому біда", – зауважив Водовіз.