+1 Київ
Що сталося, або Як США готуються ввести санкції проти Китаю
В американський Конгрес 12 травня внесли законопроєкт "Про відповідальність за COVID-19", який дозволить президентові США накласти санкції на Китай, якщо офіційний Пекін не буде співпрацювати у розслідуванні, мета якого – встановити, що призвело до спалаху нового коронавірусу SARS-CoV-2.
"Я переконаний, що без обману Комуністичної партії Китаю вірус не був би тут, у США", – заявив один з авторів законопроєкту, сенатор-республіканець Ліндсі Грем. І додав: "Більше ніж 80 тис. американців померло, а мільйони не мають роботи через те, що Китай не зміг стримати і запобігти поширенню вірусу".
Можливі санкції передбачають заморожування активів Китаю за кордоном, заборону на поїздки та анулювання віз, а також обмеження на видавання кредитів китайським підприємствам американськими установами та заборону лістингу китайських компаній на біржах у США.
Американський президент Дональд Трамп і представники Республіканської партії неодноразово звинувачували Китай у тому, що він вчасно не попередив світ про серйозність епідемії, і погрожували Пекіну серйозними наслідками. За словами Трампа, США кілька разів зверталися із проханням до китайської влади впустити у країну американських експертів для розслідування спалаху коронавірусу.
За останній час президент США Дональд Трамп уже кілька разів пригрозив Китаю серйозними наслідками за приховування фактів про коронавірус. Американський лідер упевнений, що епідемію можна було вчасно зупинити, проте влада країни цього не зробила. Він не відкидає того, що це було зроблено свідомо. Фото: Oliver Contreras / ЕРА
Частина експертів називає претензії глави Білого дому логічним продовженням торговельної війни між США і КНР. Але все частіше в риториці американського лідера поряд зі звинуваченнями на адресу Китаю лунають і претензії до Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та її генерального директора, що вони нібито підігравали офіційному Пекіну в можливому приховуванні загрози та масштабів поширення коронавірусу. Наскільки обґрунтовані ці звинувачення – з'ясовувало видання "ГОРДОН".
Мінус кількасот мільйонів доларів, або США припиняють фінансування ВООЗ
14 квітня Трамп оголосив про припинення фінансування ВООЗ на час проведення перевірки ефективності організації у протидії пандемії коронавірусу, оскільки "ВООЗ не змогла адекватно отримувати, перевіряти та обмінюватися інформацією своєчасно і прозоро". По суті, глава США звинуватив Всесвітню організацію охорони здоров'я у приховуванні фактів і підтримці Китаю. За тиждень до цього американський лідер написав у Twitter: "ВООЗ реально все провалила. З незрозумілої причини організація, яку переважно утримують Сполучені Штати, зосередила всю увагу на Китаї".
Після заяви Трампа голова КНР Сі Цзіньпін пообіцяв, що його країна надасть ВООЗ додаткові $30 млн. Втім, навряд чи це покриє втрати організації, для якої США донині залишаються найбільшим фінансовим донором. За даними DW, тільки за 2018–2019 роки офіційний Вашингтон профінансував ВООЗ на суму $893 млн, у той час як членські внески Китаю із 2014 року зросли на 52% і становлять приблизно $86 млн (обсяг добровільних внесків із КНР зріс із $8 млн у 2014-му до $10 млн у 2019-му). Видання Politico нагадує, що бюджет ВООЗ, що складається зі 196 держав-членів, становить приблизно $4,8 млрд, його наповнюють різні фонди та уряди.
Довідка "ГОРДОН". Всесвітня організація охорони здоров'я – одна з чотирьох спеціалізованих установ ООН. Складається зі 196 держав-членів. Основна функція організації – вирішення міжнародних проблем охорони здоров'я населення Землі. Історія ВООЗ починається 7 квітня 1948 року, коли набув чинності статут організації. Щороку саме цю дату відзначають як Всесвітній день здоров'я. Штаб-квартира розташована у Женеві, Швейцарія. Співробітниками ВООЗ на сьогодні є понад 7 тис. осіб у 150 країнах.
15 квітня Associated Press, посилаючись на документи, надані джерелом у сфері охорони здоров'я Китаю, повідомило, що Пекін як мінімум шість днів замовчував про те, що вірус може передаватися від людини до людини. За даними агентства, китайський уряд про це знав як мінімум із 14 січня 2020 року, тоді як офіційно оголосив про загрозу епідемії лише 20 січня. На думку деяких експертів, саме це "підготувало ґрунт для пандемії COVID-19".
23 квітня держсекретар США Майк Помпео заявив, що влада Китаю могла бути поінформована про новий коронавірус ще в листопаді 2019 року, але офіційно повідомила про це лише наприкінці грудня минулого року. Крім того, в доповіді розвідки США, зміст якої став відомий агентству Bloomberg, ішлося, що Китай приховував масштаби спалаху коронавірусу, занижуючи як кількість випадків зараження, так і кількість смертельних випадків.
Держсекретар США Майк Помпео заявив, що влада Китаю могла бути поінформована про новий коронавірус ще в листопаді 2019 року. Фото: Chris Kleponis / EPA
МЗС Китаю звинувачення на адресу держави спростовує. Спікер китайського зовнішньополітичного відомства Ген Шуан заявив, що слова держсекретаря Помпео "не мають жодних підстав або фактів, вони абсолютно безрозсудні і суперечать консенсусу міжнародної спільноти".
3 травня австралійський таблоїд Daily Telegraph опублікував 15-сторінкове досьє, в якому, серед іншого, ішлося, що влада Китаю дізналася про можливість передавання коронавірусу від людини до людини як мінімум на місяць раніше, ніж повідомила світову спільноту. Пекін, зазначено у звіті, забороняв ученим досліджувати нове захворювання, залякував і переслідував тих, хто наважувався про нього говорити, ввів цензуру, вилучаючи з інтернет-пошуковиків фрази "варіація SARS", "уханський ринок" та "уханська невідома пневмонія".
До чого тут голова ВООЗ, або "Надмірна, а іноді оманлива похвала Китаю була непотрібною і неправильною"
8 травня німецьке видання Der Spiegel із посиланням на джерела в розвідці ФРН написало, що Сі Цзіньпін ще 21 січня 2020 року (майже за півтора місяця до оголошення ВООЗ про пандемію) телефонував генеральному директорові Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедросу Адханому Гебреєсусу і попросив почекати з оголошенням пандемії. Також лідер Китаю нібито намагався приховати інформацію про передавання вірусу від людини до людини. За оцінками німецької розвідки, КНР витратила від чотирьох до шести тижнів на спроби применшити масштаби епідемії, що уповільнило боротьбу з нею.
9 травня пресслужба ВООЗ відреагувала на замітку Der Spiegel релізом, у якому стверджувала, що Сі Цзіньпін і Гебреєсус ніколи не розмовляли по телефону. Повідомлення німецького видання названо фальшивим і таким, що не відповідає дійсності. Крім того, 20 січня Китай офіційно підтвердив можливість передавання коронавірусу від людини до людини. "Такі неточні повідомлення відволікають від зусиль ВООЗ і всього світу з припинення пандемії COVID-19", – підкреслювали в релізі.
"Русская служба ВВС" нагадує, що лідер КНР і голова ВООЗ спілкувалися особисто 28 січня, коли Гебреєсус полетів до Китаю на особисту зустріч із Сі Цзіньпіном. Він попросив дозволу відправити в Ухань міжнародну групу експертів, але санкцію на це було отримано тільки 16 лютого. "Найчастіше критики негативно відгукуються про позитивні оцінки, які глава ВООЗ давав владі Китаю в розпал пандемії. Дійсно, гендиректор організації захоплено відгукувався про методи Китаю, додаючи, що країна фактично "встановила нові стандарти реагування на спалахи захворювань", – уточнює видання.
Німецьке DW у своїй статті про вплив Китаю на ВООЗ нагадує, що на зустрічі Гебреєсус "похвалив вище керівництво Комуністичної партії Китаю за "відкритість в обміні інформацією" щодо вірусу і його поширення, хоча китайські чиновники в Ухані, де було зафіксовано перші випадки COVID-19, розправлялися з людьми за "поширення чуток" про хворобу".
Крім того, пише видання, спочатку ВООЗ виступала проти обмеження поїздок із Китаєм, рекомендувала країнам зберігати свої кордони відкритими і надмірно хвалила цю країну. "Така надмірна, а іноді навіть оманлива похвала була непотрібною і неправильною", – наводить DW слова наукового співробітника Берлінського інституту китайських досліджень MERICS Томаса де Гаретс Геддеса.
У матеріалі експерти доходять висновку, що на тлі відмови США від фінансування міжнародних організацій вплив Китаю, насамперед грошовий, буде посилюватися і розширюватися. Особливо це стосується ВООЗ і його голови, метою яких є "забезпечення загального охоплення послугами охорони здоров'я до 2030 року. Це особливо правильно стосовно глобального Півдня – важливого регіону ВООЗ. Всесвітній організації охорони здоров'я необхідно, щоб Китай був на її боці".
Defense One у своїй публікації про посилення глобального впливу Китаю наводить ще один приклад: у 2019-му США для операційного бюджету ООН (спеціалізованою установою якого є ВООЗ) надали більше ніж $670 млн, а Китай – $370 млн. При цьому представники Китаю, зазначає видання, очолюють чотири з 15 спеціалізованих установ Організації Об'єднаних Націй.
Хто такий Тедрос Адханом Гебреєсус, згідно з офіційною біографією
55-річний ефіопський політик, чиновник і вчений Тедрос Адханом Гебреєсус став генеральним директором ВООЗ майже три роки тому – 1 липня 2017 року. Згідно з офіційною біографією, Гебреєсус став першим представником африканського регіону на цій посаді.
"Доктор Тедрос сформулював п'ять основних пріоритетів для організації: загальне охоплення послугами охорони здоров'я; надзвичайні ситуації в галузі охорони здоров'я; здоров'я жінок, дітей і підлітків; вплив зміни клімату і довкілля на здоров'я людини; і реформована ВООЗ", – ідеться на офіційному сайті організації.
До обрання гендиректором ВООЗ Гебреєсус, біолог за освітою, чотири роки – із 2012-го до 2016-го – очолював міністерство закордонних справ Ефіопії, до того майже сім років був міністром охорони здоров'я. "Доктор Тедрос проводив комплексну реформу системи охорони здоров'я країни. Для доктора Тедроса всі дороги ведуть до загального охоплення послугами охорони здоров'я, і він продемонстрував те, що необхідно для розширення доступу до послуг охорони здоров'я в умовах обмежених ресурсів", – ідеться на сайті ВООЗ.
Перш ніж обійняти високі державні і міжнародні пости, Гебреєсус здобув популярність як спеціаліст із вивчення малярії. 1992-го закінчив магістратуру Лондонського університету за фахом "імунологія інфекційних захворювань", у 2000-му – здобув докторський ступінь Ноттінгемського університету Великобританії. Дисертація про проблеми боротьби з малярією в ефіопському регіоні Тиграй принесла йому звання "Молодий дослідник року" Американської спільноти тропічної медицини та гігієни. Після Британії майбутній голова ВООЗ проходив додаткові освітні курси в Данії і Швеції.
Широку популярність Гебреєсусу принесла робота на посаді міністра охорони здоров'я Ефіопії у 2005–2012 роках, де він провів реформи щодо підвищення доступності медичної допомоги у країні. Було створено 3,5 тис. центрів охорони здоров'я та 16 тис. медичних пунктів, у сім разів зросла кількість працівників охорони здоров'я (із 16,5 тис. до 115 тис.), збільшилася кількість медичних освітніх установ (із трьох до 33) і кількість їхніх випускників (зі 120 до 3 тис. лікарів щорічно). Йому вдалося залучити іноземні інвестиції в галузь, зокрема завдяки взаємодії з Фондом сім'ї Клінтон і Фондом Білла і Мелінди Гейтс.
Гебреєсус одружений, у нього п'ятеро дітей.
Каламутні факти з біографії голови ВООЗ, або Чому доктор Тедрос такий прихильний до Китаю
У травні 2017 року, незадовго до виборів на пост голови ВООЗ, Гебреєсуса звинуватили в тому, що, будучи міністром охорони здоров'я, він приховав три можливі епідемії холери в Ефіопії у 2006-му, 2009-му та 2011 роках.
"Ефіопія відмовляється оголошувати ймовірний спалах холери епідемією, незважаючи на загибель 684 людей і зараження майже 60 тис. менше ніж за рік. Побоюючись вплинути на доходи від експорту продуктів харчування і туризму, уряд наполягає на тому, що це гостра водяниста діарея, що ситуація під контролем", – писало The Guardian ще 2007 року.
The New York Times у 2017-му наводило слова Лоуренса Гостіна, професора права в галузі глобальної охорони здоров'я із Джорджтаунського університету, який консультує ВООЗ і виступав проти призначення Гебреєсуса. За словами професора, ВООЗ може втратити легітимність, якщо нею керуватиме представник країни, яка "сама прикривала епідемії".
"Доктор Тедрос – співчутливий і висококваліфікований чиновник системи охорони здоров'я. Але він був зобов'язаний говорити правду і чесно виявляти та повідомляти про підтверджені спалахи холери протягом тривалого періоду", – наводить видання цитату професора Гостіна.
Тедрос Адханом Гебреєсус. Фото: who.int
Разом із Гебреєсусом на пост глави ВООЗ було ще п'ять кандидатів, але більшість голосів держав – членів організації здобув саме доктор Тедрос, оскільки його підтримав блок країн Африки та Азії, на які значний вплив має саме Китай, ідеться у статті The Guardian.
"Китай був важливим союзником Тедроса на виборах ВООЗ у 2017 році, – наголошують на сайті американської Ради з міжнародних відносин. – За кілька місяців до виборів Тедроса запросили виступити в Пекінському університеті, де він закликав посилити співпрацю між Китаєм щодо питань охорони здоров'я. Наступного дня після перемоги на виборах Тедрос підтвердив китайським державним ЗМІ, що він і ВООЗ надалі будуть підтримувати концепцію "Єдиного Китаю".
Не підтримали кандидатуру земляка і кілька ефіопських партій, звинувативши його у членстві в Народному фронті звільнення Тиграя (The Tigray People's Liberation Front, TPLF) – ефіопській ультралівій партії, яка починала у 1970-х як збройний повстанський рух. Лідер Фронту Мелес Зенауї у 1991–2012 роках був президентом, потім – прем'єр-міністром Ефіопії. Партія надала мільйони доларів фінансової підтримки кандидатурі Тедроса у ВООЗ, водночас її саму фінансували з Китаю. До речі, TPLF у 1990-х уряд США вніс до списку терористичних організацій.
Коли Гебреєсус усе-таки очолив ВООЗ, він почав активно розширювати діяльність організації у рідній Африці, заради чого навіть запропонував кривавому диктатору Роберту Мугабе, який 30 років неподільно правив Зімбабве, стати послом доброї волі Всесвітньої організації охорони здоров'я. Після скандалу Гебреєсус відмовився від цієї ідеї.
З історії питання
Спалах коронавірусної інфекції COVID-19 виник наприкінці 2019 року в Китаї.
11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила поширення коронавірусу пандемією.
Станом на 13 травня, згідно з даними американського Університету Джонса Гопкінса, загальна кількість інфікованих у світі перевищила 4,3 млн осіб, із них понад 294 тис. померло, 1,51 млн одужали.
В Україні станом на ранок 13 травня зареєстровано 16 425 випадків коронавірусної інфекції, померло 439 осіб, вилікувалося 3716.
