Клуб читачів
ГОРДОН
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Український бізнесмен з Австралії: Пожежі стали проблемою національного масштабу, але – вибачте за цинізм – не загальнонаціональною трагедією

Чому жителі Австралії ставляться до масштабних лісових пожеж, які вирують на материку четвертий місяць поспіль, без паніки; чому дощі, які ось-ось мають початися, принесуть країні не тільки полегшення, але й серйозні проблеми; що австралійці знають про війну в Україні і чи стежать за розслідуванням збитого над окупованим Донбасом малайзійського Boeing; як у Австралії ще в середині XIX століття виробили стійкий імунітет до російської пропаганди, а також що потрібно зробити Україні, щоб досягнути бодай десятої частки економічного успіху Австралії. Про це та інше в інтерв'ю "ГОРДОН" розповів український бізнесмен Сергій Будкін, який із 2010 року живе в Сіднеї.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Сергій Будкін: Між Україною та Австралією можна провести багато паралелей. Хоч як парадоксально, але обидві країни природні конкуренти одна одної, оскільки структури економік дуже схожі, але результати для країн різні
Сергій Будкін: Між Україною та Австралією можна провести багато паралелей. Хоч як парадоксально, але обидві країни – природні конкуренти одна одної, оскільки структури економік дуже схожі, але результати для країн різні
Фото: Sergey Budkin / Facebook
Наталя ДВАЛІ
Редактор, журналіст

В Австралії четвертий місяць поспіль горять ліси. Масштабні пожежі почалися ще в середині вересня 2019 року, їх досі не загасили. Міністерство оборони Австралії вперше в історії країни оголосило мобілізацію 3 тис. військовослужбовців-резервістів: їх відрядили на допомогу армії та рятувальникам, які намагаються локалізувати осередки займання. Станом на 12 січня 2020 року загинуло 28 осіб, згоріло приблизно 2 тис. будинків, спалено орієнтовно 6 млн га землі, а природі, за словами вчених, завдано катастрофічного збитку.

Поширенню вогню сприяли засуха (2019 рік став найпосушливішим в Австралії за 119 років метеоспостережень), сильний вітер і рекордна спека (4 січня в районі Сіднея температура піднімалася до позначки +48,9 ºС). Крім того, причиною деяких загорянь стали іскри від високовольтних ліній електропередач та необережне поводження з вогнем: недопалки й незагашені багаття. Поліція Австралії обвинувачує 24 людей в умисних підпалах, які також призвели до лісових пожеж у країні.

В інтерв'ю інтернет-виданню "ГОРДОН" український інвестиційний банкір, керівний партнер компанії FinPoint Investment Advisors LLC Сергій Будкін, який із 2010 року живе в Сіднеї, розповів, чому самі австралійці сприймають пожежі без паніки, за що критикують свого прем'єр-міністра, що знають про війну на Донбасі, чи стежать за розслідуванням збитого малайзійського рейсу МН17, як ще в середині XIX століття виробили імунітет до російської пропаганди, а також пояснив, що потрібно зробити Україні, щоб досягнути бодай десятої частки економічного успіху Австралії.

Сумнівів, що посуха та пожежі є одним із наслідків глобального потепління, немає

– Мене, як і тисячі людей, які вподобали ваш пост у Fаcebook, здивувала спокійна інтонація, з якою ви розповіли про пожежі в Австралії. Ця інтонація різко контрастувала зі страхітливими фотографіями з місця подій. В Австралії масштабні пожежі дійсно вважають звичним і навіть буденним явищем?

– Ні, це не буденне явище. Це дуже важка, зокрема для економіки країни, ситуація. Але вона не є такою катастрофічною, як підносять медіа в усьому світі. Наведу один приклад із порівняно недавньої української історії. Приблизно в 1950-х в УСРР була серія посух, у підсумку Дніпро висох так, що його можна було перейти пішки. Найглибша точка річки в районі Києва була по груди дорослій людині. Причиною було кілька поспіль посушливих років, що стало серйозним випробуванням для всього сільського господарства.

В Австралії відбулося приблизно те саме. Був довгий період посухи, недостатньо опадів, у підсумку в лісах накопичилася аномально висока кількість сухих гілок і листя, що призвело до збільшення площ та інтенсивності пожеж. Для економіки це серйозне напруження, наслідки якого, напевно, дадуться взнаки протягом найближчих кількох років.

Пожежі стали проблемою національного масштабу, але – вибачте за цинізм – не загальнонаціональною трагедією. Трагедія була в 2009 році, коли внаслідок лісових пожеж у штаті Вікторія повністю згоріло ціле місто і загинула 181 людина. Це була найбільша кількість жертв за всю історію австралійських пожеж.

Зараз це боротьба з переважними силами природи, але до цієї боротьби людина готова значно краще. Сили природи в будь-якому разі перевершують людські, але ступінь готовності й мінімізацію серйозних і хворобливих наслідків для країни одразу видно.

– Австралійці період посухи та пожежі зіставляють із темою кліматичних змін на планеті чи вважають глобальне потепління псевдонауковою теорією і фейком?

– Ні, припущень, що це є фейком, немає. І сумнівів, що посуха та пожежі є одним із наслідків глобального потепління, теж немає. Але є питання, як із цим боротися і як жити з тим, що такі явища відбуватимуться частіше.

Зараз прем'єр-міністру Австралії Скотту Моррісону дуже сильно ставлять у провину, що він є скептиком щодо глобальних змін клімату. Він не раз говорив, що вважає вплив глобального потепління перебільшеним. Саме зараз основні австралійські ЗМІ згадують йому ці фрази. Це, зокрема, уже призвело до того, що за останні два-три тижні рейтинг прем'єр-міністра дуже сильно погіршився.


05_17
Січень 2020 року, Австралія, Мельбурн. Мурал із зображенням прем'єр-міністра Австралії Скотта Моррісона серед полум'я лісової пожежі. Фото: James Ross / ЕРА


– Я відстежувала повідомлення про пожежі в Австралії та загибель величезної кількості тварин і рослин за українським сегментом соціальних мереж. Там, чесно кажучи, була дуже емоційна реакція, якщо не сказати, істерична. В австралійському або, візьмімо ширше, в англомовному сегменті соцмереж теж усе було гранично емоційно?

– Думаю, збіглося кілька чинників. По-перше, деяке затишшя на новинних фронтах наприкінці 2019 року у зв'язку з різдвяними та новорічними святами. Хіба що президент Трамп як безперервний генератор новин оживляв інформаційну стрічку.

По-друге, сам собою масштаб пожеж – він дійсно величезний, набагато більший, ніж у попередні роки. По-третє, в Австралії давно нічого не відбувалося, світові ЗМІ досить давно нічого значущого не писали про країну. Наприкінці минулого року всі три чинники збіглися, і засоби масової інформації заговорили про пожежі в Австралії.

Думаю, для австралійців це було досить дивним, оскільки перші пожежі почалися ще в середині вересня. Тобто ми вже звикли, що живемо в епіцентрі проблеми. А тут раптом у грудні 2019-го всі ЗМІ – починаючи від великих англомовних газет на кшталт The New York Times, закінчуючи українсько- та російськомовними ресурсами – звернули увагу на Австралію. І ця тема викликала дуже емоційний відгук у людей.

Коли підуть дощі, згорілі ліси, попіл і сміття буде змито в головні водосховища, що забезпечують водою Сідней

– Ви для себе зафіксували, що стало основною подією у грудні, після якої всі ЗМІ раптом почали писати про пожежі?

– Напевно, я навіть зможу точно сказати, коли почався цей сніжний ком висвітлення. Якщо не помиляюся, наприкінці листопада, коли ВВС зробила дуже графічний репортаж про коалу, яка через пожежу втратила орієнтування і бігла назад у вогонь. Від вогню коалу рятувала жінка, яка проїжджала повз. Це було так емоційно, так чіпляло і картинкою, і змістом, що широка аудиторія почала шукати новини про Австралію. Далі попит почав народжувати пропозиції, і ЗМІ одразу почали висвітлювати австралійські пожежі.

ВІДЕО
Відео: Радіо Свобода / YouTube

– Професор екології із Сіднейського університету Кріс Дікман днями заявив, що через пожежі загинув понад 1 млрд тварин...

– Професор написав статтю, у якій де-факто сказав, що заміряв кількість тварин на одному квадратному кілометрі й помножив це на кількість квадратних кілометрів, охоплених вогнем. Якби ці тварини – 70% із яких рептилії типу змій і ящірок – залишилися на місці й нікуди не втекли, у цьому разі загинув би понад мільярд особин.

З довгої статті професора до новинних заголовків дійшло лише те, що в Австралії вже загинув мільярд тварин. Хоча припускати, що птахи, ссавці, рептилії, комахи не втекли від пожеж, а, мов нічого й не було, залишалися в лісі, – дуже дивно. До речі, плазуни такі речі перечікують, зариваючись у землю. Тобто у них теж виробилася певна система стійкості до пожеж.

У підсумку репортаж про постраждалу від вогню коалу наклався на інформацію про нібито 1 млрд загиблих тварин – і все, пішов інформаційний вал, який звичайно викликав у людей по всьому світу співчуття. За що, чесно кажучи, їм вдячність.

– До речі, про співчуття. Наскільки віртуальна підтримка в інтернеті на кшталт "Австраліє, ми з тобою!", "Молимося за Австралію" дійсно морально допомагає? Чи це лише самозаспокоєння для тих, хто висловлює співчуття?

– Одна з найбільших пам'яток Австралії – це новорічний феєрверк у Сіднеї, подивитися на який навколо Сіднейської гавані збирається від 1,5 до 2 млн людей щороку. Дуже захопливе видовище, одне з найкрасивіших у Південній півкулі. Плюс Сідней – перше велике місто після Окленда (хоча новозеландці готові будуть мене вбити за цей коментар), у якому настає Новий рік, і тому його завжди показують на всіх каналах телебачення.


11_04
Січень 2020 року, Австралія, Сідней. Новорічний феєрверк над Сіднейською гаванню. Фото: ЕРА


Минулого року було дуже велике обговорення того, чи не скасувати феєрверк, оскільки був підвищений рівень пожежної небезпеки. Плюс запалювати вогні на тлі бурхливих пожеж навколо – це мало б не зовсім адекватний вигляд. Було ухвалено рішення: австралійці не відступають і своєї слабкості не демонструють. Феєрверків не скасували, але щоб це мало гуманітарний аспект, провели новорічний марафон, на якому зібрали кошти для австралійського Червоного Хреста, який допомагає постраждалим від пожеж.

Було зібрано достатньо багато пожертвувань. Напевно, це був єдиний випадок, коли в масовому сегменті медіа обговорювали і дякували за міжнародну допомогу і співчуття. В іншому, чесно кажучи, якогось "вау-фактору" за межами новорічного марафону не було. В усякому разі я регулярно читаю місцеву пресу і нічого такого не помітив.

– Що зараз, крім серйозної шкоди флорі та фауні, є актуальною проблемою в Австралії у зв'язку з пожежами?

– Є довгострокові наслідки. Вони серйозні й обов'язково вплинуть. Наприклад, коли найближчим часом усе-таки підуть дощі, згорілі ліси, попіл і сміття, яке дуже важко почистити, буде змито в головні водосховища, що забезпечують водою Сідней. Такий ризик є, і поки незрозуміло, як це все буде розвиватися.


08_06
Сезон підвищеної пожежної небезпеки в Австралії триває з грудня до березня. Фото: ЕРА


Катастрофа МН17 усе перевернула в Австралії. З'ясування всіх обставин трагедії має абсолютно високого рівня державне значення

– Пожежі в Австралії на кілька днів стали топтемою майже всіх ЗМІ, хоча зі свого журналістського досвіду я знаю, наскільки важко зацікавити українського читача світовими подіями. Наприклад, конфліктом на Близькому Сході, незважаючи на те, що він нехай не прямо, але впливає на Україну. Увага на тому самому Ірані сфокусувалася тільки після катастрофи Boeing "Міжнародних авіаліній України". До того ні до Австралії, ні до Ірану наша широка аудиторія особливого інтересу не виявляла. Як у цьому сенсі австралійський читач і глядач відрізняється від українського?

– Не думаю, що відрізняється. Хоча тут радше британська культура споживання інформації: таблоїди, жовта преса або щось більш-менш порівнянне з ними за методом подавання інформації відіграє значну роль.

В Австралії масова свідомість така сама обивательська в поганому сенсі, як і скрізь. Тут дуже люблять читати про проблеми в королівській сім'ї Великобританії, про те, хто там одружився-розлучився. І не дуже люблять читати про прогнози резервного банку Австралії або про розвиток економіки на найближчі кілька кварталів.

Ступінь жовтизни місцевих ЗМІ висока і досить дивно поєднується з тим, що Австралія є країною з високим рівнем освіти і великою кількістю університетів, що входять у 50 найкращих вишів світу. Утім, я давно збагнув, що не розумію масової свідомості, і з великим подивом спостерігаю, як мій зовсім звичайний пост у Facebook про пожежі, написаний для заспокоєння близьких і друзів, активно поширюють в інтернеті. Це з категорії: заснув нормальною людиною – прокинувся "відомим блогером".

– Умовний австралійський обиватель знає, що в Україні шостий рік іде війна з Росією? Пам'ятає, хто збив над окупованим Донбасом малайзійський Boeing із 298 людьми на борту, серед яких було 27 австралійців?

– Загалом події на південному сході Україні так далеко, що були цікавими лише порівняно невеликій українсько- та російськомовній діаспорам Австралії. Але катастрофа МН17 усе перевернула. По-перше, з'ясування всіх обставин трагедії має абсолютно високого рівня державне значення. Я добре знаю главу спільної розслідувальної групи з боку Австралії.

По-друге, це має вкрай важливе міжнародне значення. З 2014 року в Австралії кілька разів змінився уряд, але для кожного з них пріоритетом було і залишається закінчення розслідування, проведення судового процесу, притягнення до відповідальності винних. У цьому сенсі, незалежно від партійної належності, в австралійських політиків і чиновників жодного іншого варіанта, крім як довести справу до кінця, немає. Це з категорії "навіть не обговорюється".

По-третє, тему катастрофи МН17 і загибель австралійців дуже серйозно, глибоко і системно висвітлюють у місцевих ЗМІ. Це частина, зокрема зовнішньої політики країни, абсолютно непохитної і такої, що не треба переглядати. Інакше кажучи, немає ні ознак, ні очевидних бажань країни в якийсь спосіб залишити цю справу незавершеною.

В Австралії до російських ЗМІ дуже скептичне ставлення. Ніякої серйозної ролі вони тут не відіграють

– Наскільки сильні всередині Австралії російська пропаганда і нав'язування Кремлем свого інформаційного порядку денного?

– Відносини Австралії та Росії в частині пропаганди мають украй тривалу історію. Ви знаєте, що ідея незалежного австралійського флоту виникла під час Кримської війни 1853–1856 років? Саме тоді місцеві видання активно висвітлювали те, що має назву Russian scare – "російський жах".

Незрозуміло, з яких міркувань, але газети писали, що Російська імперія планує завдати удару по незахищених комунікаціях між Австралією та Великобританією. Нібито для цього вже вирушила ескадра далекосхідного флоту Росії, яка мала напасти на Сідней і Мельбурн протягом найближчих двох-трьох тижнів, щоб внести хаос і сум'яття в економіку Британської імперії з боку австралійської.

Проблема в тому, що в той момент практично весь флот, що базувався в Австралії, було відкликано до Великобританії для участі у війні. У підсумку на весь величезний континент залишилося один-два боєздатні кораблі. Тоді було ухвалено рішення: якщо про нас не дбає метрополія, ми самі подбаємо про себе і почнемо будівництво власного флоту.

Якщо ви приїдете до Австралії, побачите посеред Сіднейської гавані історичну будівлю – форт Денісон, побудований виключно для відбиття можливого нападу російської ескадри тихоокеанського флоту. Форт жодного разу не використали в бойових діях, але факт залишається фактом: його побудували саме для відбиття можливої російської атаки.


00_75
Сідней, Австралія, форт Денісон. Фото: wikipedia.org


Наведу ще один приклад. Знаєте такого товариша Артема?

– Федір Сергєєв, псевдонім Артем, революціонер, засновник і голова Донецько-Криворізької радянської республіки, близький друг Кірова і Сталіна. На його честь було названо місто Артемівськ Донецької області, нещодавно перейменоване на Бахмут.

– Так. Якщо почитаєте біографію цього товариша, побачите, що вона заслуговує великої голлівудської екранізації. Досі не розумію, чому в Радянському Союзі з пропагандистською метою не зробили абсолютно офігенного бойовика про товариша Артема і його пригоди. Ви знаєте, що в 1910-х він намагався здійснити пролетарську революцію в австралійському місті Брісбен?

– Та годі...

– Чесне слово! Товариш Артем утік із заслання в Сибіру через Японію, Корею і Китай. Опинився у Великобританії, набув британського громадянства і переїхав до Австралії, де намагався підняти революцію. Але солдати, які повернулися з Першої світової війни, які переважно були англосаксами, – прошу вибачення за вираз – відлупцювали росіян, які ходили під червоними революційними прапорами в місті Брісбен. Не просто відлупцювали, були вуличні сутички (переважно російськомовних більшовиків з англосаксонськими солдатами) з людськими жертвами.

– Інакше кажучи, ви хочете сказати, що в Австралії мінімум із середини XIX століття вироблено імунітет до російської пропаганди?

– Я б навіть сказав, що в Австралії до російських ЗМІ дуже скептичне ставлення. Ніякої серйозної ролі вони не відіграють, на місцевий політичний дискурс не впливають і взагалі не є вагомими у висвітленні новин. На відміну, наприклад, від англомовного телеканала Al Jazeera, який є в кожному телевізорі поряд із ВВС та місцевими медіа.

На рівні російськомовного ком'юніті, можливо, ситуація має інший вигляд, але не зовсім. Я, наприклад, на власні очі бачив інтеграцію австралійських єпархій Російської православної церкви у РПЦ. Це було відверте зміщення акцентів із невинно убитого великого мученика Миколи II на патріарха Кирила.

Структура економіки Австралії та України такі схожі, а результати такі різні, що іноді стає боляче за рідну країну

– Австралія – не тільки дуже далека країна з екзотичною природою, але одна з найпотужніших економік світу з дуже високим ВВП. Причому австралійська економіка протягом майже 30 років не стикалася з падіннями, а сама країна незмінно входить у двадцятку головних бізнес-рейтингів світу. Завдяки чому такі неймовірні показники?

– Це дуже-дуже складне запитання. Між Україною та Австралією можна провести багато паралелей. Хай як парадоксально, але обидві країни є природними конкурентами одна одної, оскільки структура економіки Австралії дуже схожа зі структурою економіки України. Наприклад, як і в Україні, основні експортні товари Австралії – це залізна руда, вугілля і товари сільського господарства. В останні роки, щоправда, коли закінчилося освоєння великих газових родовищ, додався й експорт газу.

До цього моменту Австралія мала вигляд – вибачте за цинічне визначення – як вдалий варіант незалежної України. Країна добувала руду і вугілля і продавала в Китай, Японію та інші країни світу. Від Великобританії нам у спадок, зокрема, дісталася система освіти, яка теж стала однією з провідних експортних галузей. Навіть більше, експорт послуг освіти перевищив за показниками туризм і став третім за величиною контриб'ютором на експорт Австралії.

Загалом структури економіки Австралії та України такі схожі, а результати такі різні, що іноді стає боляче за рідну країну. Тому що є наочний приклад, як, сидячи на великих запасах природних ресурсів, можна мати нормальну демократію і майже 30 років безперервного економічного зростання.



port02_fb
Сергій Будкін з онуком. Фото: Sergey Budkin / Facebook


– Як Україні досягти хоча б десятої частки такого економічного зростання?

– Тобто чому Австралії вдалося, а Україні – поки не зовсім? Відповідь потребує детальної багатогодинної розмови. Зупинюся на головному. По-перше, основна різниця, напевно, полягає в законодавстві. В Австралії набагато стійкіше і логічніше законодавство, в основі якого принципи англійського права.

По-друге, Австралія досить давно веде вкрай свідому й активну міграційну політику, мета якої – залучення в країну висококваліфікованих трудових ресурсів. На відміну, наприклад, від США, де розігрують посвідку на проживання, в Австралії такої лотереї немає.

Зате є велика міграційна програма із залучення фахівців високого рівня в усі галузі. Для цього досить прийти в посольство, подивитися, чи є ваша професія у списку затребуваних для австралійського суспільства (список щороку оновлюють), і подати документи. Протягом кількох місяців ви отримаєте посвідку на проживання в Австралії, зможете переїхати, улаштуватися на роботу і випливати відповідно до своїх здібностей.

Результат такої політики – Австралія здобуває висококваліфіковані кадри, вивчені на гроші інших країн. У країні багато українців, філіппінців, китайців, індусів – кого завгодно, тому що люди з усього світу сюди їдуть. До того ж міграційна політика досить проактивна, дуже бурхливо обговорюють питання, хто потрібен країні буде завтра, які спеціальності будуть затребувані, щоб і за п'ять – сім років країна продовжувала економічне зростання і зберігала конкурентоспроможність.

10–15 років тому Австралія зіткнулася з тією самою проблемою, що й Україна: демографічний спад, різкий спад народжуваності. Щоправда, в Україні це було пов'язано з іншими факторами, а в Австралії – з підвищенням рівня добробуту населення, після якого зазвичай настає демографічний провал. Просто жінки починають більше турбуватися про кар'єру і менше – про дітонародження. Згодом демографічну яму закрили природним приростом населення і завдяки мігрантам.

В Австралії дуже толерантне, дуже позитивне ставлення до мігрантів. Неподалік від мене живуть грек, англосакс, македонець та інші. Суспільство дуже інтернаціоналізоване і відкрите до всіх, хто приїжджає.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Шановні читачі! На нашому сайті заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства. Коментарі, що порушують ці правила, ми будемо видаляти, а їх авторам закривати доступ до обговорення. Редакція не вступає у листування з коментаторами щодо блокування, без серйозних причин доступ до коментування модератори не закривають.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook


 
 

Публікації

 
усі публікації