0 Київ
Президент України Петро Порошенко 22 грудня подав до парламенту проект закону №7440 "Про Вищий антикорупційний суд". 26 грудня на сайті Верховної Ради опубліковано текст документа з позначкою про передання його на вивчення до комітету з питань правової політики та правосуддя. У документі прописано повноваження антикорупційного суду, принципи добору і призначення суддів.
Передбачено, що Вищий антикорупційний суд буде сформовано протягом року з дня набуття законом чинності, він почне роботу за умови призначення за результатами конкурсу не менше ніж двох третин від загальної кількості суддів. Під юрисдикцію цього суду потраплять кримінальні провадження про корупційні злочини, скоєні посадовими особами, за умови, що розмір заподіяної шкоди "у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на момент вчинення злочину" (прожитковий мінімум із 1 січня 2018 року становитиме 1762 грн, тобто не менше ніж 882,5 тис. грн).
Стати суддею антикорупційного суду зможуть громадяни України, не молодші від 35 років. Вони повинні мати "значний досвід здійснення в міжнародних міжурядових організаціях або міжнародних судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби з корупцією, володіти знаннями та практичними навичками застосування сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби з корупцією, практики Європейського суду з прав людини".
Усі кандидати на посаду судді мають пройти через процедуру конкурсного добору. Переведення на посаду судді не дозволено. До участі в конкурсі допустять людей із певним стажем. Вони повинні мати:
- або досвід роботи на посаді судді не менше ніж п'ять років,
- або вчений ступінь та стаж наукової роботи у сфері права не менше семи років,
- досвід адвокатської практики у сфері захисту від кримінального обвинувачення не менше ніж сім років.
Документи кандидатів буде розглядати Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Вона ж буде призначати представників Громадської ради міжнародних експертів із рекомендаціями міжнародних організацій, які співпрацюють з Україною у сфері протидії та запобігання корупції.
Статус громадської ради визначено як "допоміжний орган". До нього можуть потрапити люди, які мають "бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, громадський авторитет, досвід роботи не менше ніж п'ять років із впровадження за кордоном або в міжнародних організаціях сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби з корупцією", зазначено в законопроекті.
Реакція політиків і активістів
Текст законопроекту розкритикували політики й активісти. На їхню думку, документ має мало спільного з вимогами, які висували міжнародні партнери та активісти. Коаліція антикорупційних громадських організацій попросила президента відкликати законопроект і внести до нього зміни.
Активісти вважають, що у президента Порошенка є можливість і час відкликати законопроект, унести до нього необхідні зміни та знову подати в парламент. Фото: ЕРА
"Громадські експерти оцінюють законопроект президента про Вищий антикорупційний суд як такий, що не відповідає висновкам Венеціанської комісії і не дає можливості забезпечити незалежність антикорупційного судочинства", – ідеться в заяві, підписаній дев'ятьма українськими громадськими і міжнародними організаціями. Серед них – Центр протидії корупції, "Автомайдан", Центр політико-правових реформ, Transparency International, State Watch, ACREC, група антикорупційної реформи "Реанімаційного пакета реформ", Центр політичних студій "Ейдос", Антикорупційний штаб.
Голова Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін назвав законопроект №7440 спробою "псевдореформи і створення псевдосуду, формуванням якого займуться старі кадри", а експерт "Реанімаційного пакета реформ" Олександр Леменов – "черговою спробою обрати "потрібних" суддів, як це було зроблено під час конкурсу у Верховний Суд, куди пройшли судді з явно заплямованою репутацією". Їх заяви опубліковані на сайті ЦПК.
Позафракційний депутат, заступник голови комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції Віктор Чумак у коментарі виданню "ГОРДОН" заявив, що в проекті закону прописано завищені вимоги до суддів. "Таких людей ми по всій країні від сили п'ять або 10 знайдемо. Є низка інших високих вимог, які можуть затягти створення цього суду на роки", – сказав Чумак.
Хиби закону
Організація Transparency International (TI) проаналізувала законопроект і назвала три головні проблеми:
1. Під питанням чистота добору суддів. Ч. 5 ст. 8 проекту закону визначила дорадчу роль Громадської ради міжнародних експертів. Їхній висновок щодо кандидата на посаду судді може проігнорувати Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Для цього достатньо набрати 11 із 16 голосів членів комісії. Венеціанська комісія раніше рекомендувала надати міжнародним організаціям і донорам вирішальну роль у процесі добору суддів.
Венеціанська комісія видала рекомендації щодо змісту закону про антикорупційний суд у жовтні 2017 року. Фото: coe.int
2. Суд можуть перевантажити занадто великою кількістю справ. Підсудність Вищого антикорупційного суду не включає всі злочини, підслідні НАБУ. Тоді як йому на розгляд можуть передавати справи щодо низки злочинів, підслідних Національній поліції України та Державному бюро розслідувань. Венеціанська комісія вказувала, що юрисдикція суду має відповідати підслідності НАБУ і САП.
3. Завищені вимоги до кандидатів. У ч. 2 ст. 7 прописано надмірно високі вимоги до кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду. Кандидат, окрім стажу роботи на посаді судді або адвоката, повинен мати значний досвід здійснення професійної діяльності в міжнародних міжурядових організаціях або міжнародних судових установах у сфері права з питань протидії та боротьби з корупцією, володіти знаннями та практичними навичками застосування сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби з корупцією, практики Європейського суду з прав людини. Такі вимоги звужують кількість потенційних кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду, що може стати перешкодою для проведення добору.
Що буде із законопроектом далі?
Позафракційний депутат Дмитро Добродомов не відкидає, що критика законопроекту може призвести до затягування процесу його ухвалення.
"Банкова не хоче створювати антикорупційний суд, але її загнано в кут, тому вона затягує процеси. Законопроект зі спірними положеннями подано до парламенту спеціально. Можуть запропонувати взяти цей закон за основу, а потім вносити правки. Навряд чи це влаштує всіх адекватних людей і наших західних партнерів. Думаю, влада буде наполягати на переданні документа у Венеціанську комісію. Очевидне затягування процесу. Треба розуміти: якщо ми не ухвалимо закону на цій сесії (а вона закінчується в лютому), то ймовірність того, що суд почне функціонувати до початку 2019 року, значно знизиться", – сказав Добродомов у коментарі виданню "ГОРДОН".
Нардеп Ємець: До другого читання ми матимемо законопроект, що врахує всі рекомендації Венеціанської комісії і надії суспільства. Фото: ЕРА
На думку першого заступника голови комітету Верховної Ради з питань правової політики і правосуддя, члена фракції партії "Народний фронт" Леоніда Ємця, ситуація не критична – доопрацювати закон можна в парламенті.
"Законопроект визначили як першочерговий, а значить, на найближчому засіданні парламенту його буде включено до порядку денного. Сподіваюся, його підтримають у першому читанні. Під час підготовки до другого читання ми матимемо законопроект, що врахує всі рекомендації Венеціанської комісії і надії суспільства. Для цього, власне, і існує процедура, яка передбачає кілька читань. Відкликавши законопроект про антикорупційний суд, ми лише загальмуємо процес його створення", – зазначив нардеп.
На думку глави TI в Україні Ярослава Юрчишина, у президента є можливість і час самостійно внести до проекту зміни і знову подати його до парламенту.
"Не все так погано, як могло здатися на перший погляд. Якщо до законопроекту буде внесено необхідні поправки, його цілком можуть ухвалити найближчим часом. Верховна Рада швидше послаблює законопроекти, ніж покращує їх. Ми це бачимо на прикладі медичної чи пенсійної реформ. Подавали набагато амбітніші проекти, ніж ті, що ухвалив парламент у підсумку. Тепер, із наближенням виборів, парламент політизується. Там є понад 10 фігурантів справ НАБУ і САП. Ризик погіршення законопроекту в парламенті достатньо високий. Тому ми, висловлюючи подяку президентові за ініціативу, закликаємо його відкликати проект. До 8 січня парламент не збиратиметься. Є законна можливість перевнести законопроект, щоб він не мав серйозних зауважень", – підкреслив Юрчишин у коментарі виданню "ГОРДОН".
