-2 Київ
Трохи охолонувши від вражень про підсумкову пресконференцію президента, поговорімо про економіку. Економіку другої половини 2019-го – першої половини 2021 року. Поговорімо відверто, намагаючись уникнути маніпуляцій і, наскільки це можливо, суб'єктивізму. Попри те, що ми, звісно, перебуваємо всередині процесу, піднімімося над ним, відставивши вбік особисті симпатії і сконцентрувавшись виключно на фактах, спробуймо дати відповідь на запитання: які досягнення команди Зеленського в економічній політиці другої половини 2019-го – першої половини 2021 року?
Почнімо з того, що прогнозованої під час президентських і парламентських виборів 2019 року катастрофи у вигляді дефолту, долара по 80 грн та інших апокаліпсисів не сталося. Ні 2019-го, ні 2020-го, ні 2021-го... "Зраду"-апокаліпсис знову перенесено і знову на невизначений строк. Незважаючи на скоординовані і не дуже крики глашатаїв-провокаторів різного штибу.
А тепер до досягнень. Отже, по пунктах.
1. Деолігархізація
Олігархи, тобто "щасливчики", яким вдалося об'єднати велику приватну власність, контроль над ЗМІ і вплив на політиків, – давно стали загальноприйнятим абсолютним злом, боротьбу з яким проголошували всі без винятку політичні сили, паралельно активно з ними співпрацюючи. Вочевидь, що першим, хто став боротися із цим явищем не тільки на словах, а й на ділі, став президент Зеленський. Спочатку ухваливши антиофшорний закон, а потім – розпочавши реальну боротьбу з олігархатом за допомогою інструменту санкцій РНБО, президент міцно став на шлях боротьби з тими, хто вважав і вважає себе господарями життя в нашій країні. Закон №466-IX (законопроєкт №1210) вже підняв на 50% найнижчі у світі ставки на руду і скасував кілька важливих пільг для великого бізнесу. Останній податковий законопроєкт Мінфіну повертається до питання рівності оподаткування, скасовуючи податкові пільги і ліквідуючи прогалини в податковому законодавстві. У цьому переліку законопроєкт про олігархів – своєрідна точка неповернення в боротьбі з олігархічним устроєм економіки країни.
Однак очевидно, що олігархи – не єдина проблема нашого суспільства. Не менш серйозною загрозою, зокрема й національній безпеці країни, є тіньова економіка. Наявні правоохоронні органи в особі Державної фіскальної служби виявилися нездатними побороти ні контрабанду, ні нелегальний алкоголь, ні інший, вибачте на слові, "бізнес", побудований виключно на ухилянні від оподаткування. Проблему також підняв президент на найвищий рівень у державі, що не тільки демонструє готовність Першого боротися з тінню і системним ухилянням від податків, але не залишає шансів правоохоронцям відбутися черговими рапортами про "успіхи" боротьби з тінню у вигляді обшуків, умовно вилученого нелегального алкоголю й тютюну. Тим паче, що президент підписав закон про Бюро економічної безпеки, шансів перейти в яке в недбайливих податкових міліціонерів дедалі менше.
2. Економічне зростання
За підсумками 2020 року ВВП у реальному вираженні скоротився на 4% (порівняно з мінус 4,2%, очікуваним МЕРТ і НБУ, мінус 4,8% у макропрогнозі КМУ, мінус 8,2%, які прогнозував нам МВФ в останньому "мемо" влітку 2020 року). Ми впали менше, ніж у країнах ЄС-27 і загалом можна порівняти із країнами – новими членами ЄС у нашому регіоні (краще, ніж Болгарія, Чехія, Словаччина, Угорщина). Ці показники вигідно вирізняються на тлі минулої світової фінансової кризи, де ми з мінус 14,8% були одними з лідерів падіння у світі. Основний внесок у падіння ВВП зробило цілком зрозуміле в період пандемії скорочення інвестицій, тоді як підтримку валової доданої вартості надали споживчі витрати домогосподарств, які в реальному вираженні зросли на 1,6%, що було підтримано зростанням реальних доходів населення. За галузями – позитивний внесок зробили будівництво, торгівля, фінансовий сектор, ICT, операції з нерухомістю та окремі держпослуги (охорона здоров'я, оборона).
У четвертому кварталі минулого року економіка майже сягнула докризового рівня, однак у першому кварталі 2021 року відновлення дещо сповільнилося. Незважаючи на погіршення епідситуації і ризики часткових/повних локдаунів, прогнози й оцінки на 2021 рік залишаються стримано оптимістичними.
Відновлювальне зростання (у річному вираженні) розпочнеться у другому кварталі 2021 року. За підсумками року, за різними усередненими оцінками, реальний ВВП зросте на 3,8–4,8%, тобто з великою часткою ймовірності Україна відіграє падіння за 2020 рік уже цьогоріч.
Скептикам, які позитивні результати стану економіки у 2019–2021 роках пояснюють сприятливою ціновою кон'юнктурою зовнішніх ринків, заперечимо, що так, звісно, зростання цін на сировинні групи товарів є. Однак є також програма "Великого будівництва", програма "5–7–9%", нова програма МВФ, "антиковідна" допомога бізнесу і, звісно, безпрецедентна для кризи макрофінансова стабільність.
3. Збереження фінансової стійкості
3.1. Інфляція прискорюється, проте залишається під контролем і не вийде протягом і за підсумками року за межі двоцифрового показника.
2021 року інфляція прискорюється на тлі неврожаю (соняшнику, зернових), зростання світових сировинних цін і перекладання виробничої інфляції. У березні 2021-го річна споживча інфляція прискорилася до 8,5% порівняно із 5% у грудні 2020 року, а базова інфляція – до 5,6%.
І хоча мети НБУ щодо інфляції (5% ± 1%) не буде досягнуто 2021 року, загалом цінова ситуація залишається контрольованою. А Нацбанк прогнозує повернення до цільового показника 5% у першому півріччі 2022 року і подальшу стабілізацію на цьому рівні. Зазначимо, що в минулі епізоди фінансово-економічної кризи інфляція була завжди вищою за 10% (2008 рік – 22,3%, 2009 рік – 12,3%, 2014 рік – 24,9%, 2015 рік – 43,3%, 2016 рік – 12,4%), а Україна була лідером за інфляцією серед країн у регіоні, чого не фіксують зараз (лідери Туреччина і Білорусь, а інфляція на піку у третьому кварталі сягне щонайбільше 9%).
Для стримування інфляції НБУ розпочав цикл підвищення відсоткової ставки, нові раунди якого прогнозують найближчими місяцями.
3.2. Збереження низьких відсоткових ставок.
Облікова ставка. 5 березня НБУ підвищив відсоткову ставку з історичного мінімуму 6% до 6,5% (рік тому на цю ж дату ставка становила 11%), а у травні 2019 року – 17,5%. Тільки за перший рік президентства Зеленського облікову ставку вдалося зменшити утричі. І попри те, що облікову ставку НБУ 2021 року збільшили до 7,5%, це однаково є безпрецедентно низьким рівнем, що сприяє зменшенню ставок кредитування бізнесу і споживчих кредитів. За підсумками лютого 2021 року ставка за гривневими кредитами для бізнесу (без овердрафту) знизилася ще далі до свого історичного мінімуму 8,1% (11,9% – у лютому 2020 року, 8,4% – у грудні 2020 року).
3.3. Збереження стійкості банківського сектору.
За весь 2020 рік, незважаючи на економічну кризу, неплатоспроможними визнано всього два банки ("Аркада" і "Місто Банк" – обох відправили на ліквідацію), які займали 0,2% ринку за активами (для порівняння, 2014-го неплатоспроможними визнали 33 банки, 2015-го – 29 банків, а за 2014–2016 роки банківська система втратила половину своїх активів). 2021 року позитивні тенденції в банківському секторі тривають:
- жодного неплатоспроможного банку від початку року;
- фіксують приплив депозитів (+2,7 млрд грн і +$100 млн за два місяці від початку року), тоді як ставки за ними впали також до історичних мінімумів, що свідчить про довіру як до банківської системи, так і до національної грошової одиниці;
- прибуток банківського сектору – 6,5 млрд грн за два місяці 2021 року – третій найкращий результат від 2009 року (після 2019–2020 років);
- норматив адекватності регулятивного капіталу (мінімум – 10%) зріс із 19,66% на кінець 2019 року до 21,98% на кінець 2020 року і до 22,36% станом на 1 березня 2020 року;
- частка поганих активів знизилася за 2020 рік більш ніж на 7 відсоткових пунктів до 41% і продовжить знижуватися 2021 року.
Усі ці позитивні тенденції свідчать про те, що банківський сектор загалом добре пройшов кризу, маючи достатній запас капіталу, ліквідності, скорочуючи кредитні ризики завдяки хоч і повільному, але списанню поганих активів, і зберігаючи прибутковість.
3.4. Збереження відносної курсової стабільності.
На початку 2021 року ситуація на валютному ринку залишається стабільною. За 1 січня – 29 березня курс гривні щодо долара від початку року зміцнився на 1,1%. Поточний прогноз на 2021 рік – невелика девальвація на тлі повернення до від'ємного рахунку поточних операцій і погіршення умов торгівлі. Згідно з базовим сценарієм МЕРТ, середньорічний курс на 2021 рік становитиме 28 грн/$, що означає девальвацію на 3,8% порівняно із 2020-м.
3.5. Утримання золотовалютних резервів на безпечному рівні.
Станом на 1 січня 2021 року ЗВР сягнули $29,133 млрд (+15%, або +$3,8 млрд за рік). Це максимум за останні вісім років (із вересня 2012 року).
Від початку року ЗВР скоротилися на 2,2%, до $28,543 млрд станом на 1 березня 2021 року (порівняно із $27,042 млрд станом на 1 березня 2020 року). Тобто за час світової фінансової кризи Україна не тільки не витратила, а й наростила ЗВР, які на сьогодні становлять 4,6 місяців майбутнього імпорту (за критерію достатності не менш як три місяці).
4. Детінізація і виконання бюджету за доходами
Напевно, ні в кого немає сумнівів у тому, що команда Зеленського готова до ухвалення непопулярних, але важливих для країни рішень, спрямованих на детінізацію. 2019-го ВР проголосувала закони про фіскалізацію, системні зміни в закон про фінмон, а трьома місяцями пізніше антиофшорний закон. Проголосовано також закон про демонополізацію ринку спирту, легалізацію азартного бізнесу, проведено земельну реформу, ухвалено багато інших важливих рішень, об'єднаних однією метою – утвердження принципу "закон один для всіх".
Зберігаються позитивні тенденції у виконанні бюджету за доходами. Якщо 2020 року доходи держбюджету (з урахуванням спецфонду) перевищили план на рік на 0,8% (9 млрд грн) і фактичні надходження за 2019 рік – на 7,8% (77,7 млрд грн), то за перші чотири місяці поточного року план (включно зі спецфондом) перевиконано на 3,2% (11,2 млрд грн).
Надходження від ПДВ рік до року зросли в півтора (!) раза.
Державна податкова служба (ДПС) у січні – квітні 2021 року перевиконала план доходів на період (з урахуванням відшкодування ПДВ) на 6,9% (10,7 млрд грн), а фактичні надходження порівняно з аналогічним періодом 2020-го зросли на 20,1% (27,7 млрд грн).
Головний чинник такого результату – це підвищення ефективності роботи Державної податкової служби та детінізація частини внутрішніх податкових платежів.
Надходження від митниці в січні – квітні 2021 року були на 8,8% (10,9 млрд грн) більшими від плану та на 34,4 млрд грн більшими, ніж за аналогічний період 2020 року. Це ще одна позитивна тенденція, на відміну від минулого року, коли митна служба регулярно провалювала виконання плану за доходами.
5. Соціальні стандарти
Відносна цінова та курсова стабільність трансформується у зростання соціальних показників (зарплата, пенсії) в реальному вираженні (на відміну від минулих криз).
5.1. Зростання реальної заробітної плати.
Середня зарплата. Зростання реальної зарплати триває. За підсумками перших трьох місяців від початку 2021 року середня зарплата становила 12 834 грн (11 тис. грн за три місяці 2020 року). Реальна (тобто з урахуванням інфляції за період) зарплата за три місяці 2021 року зросла на 16,59% (порівняно з аналогічним періодом 2020 року).
Нагадаємо, що 2020 року реальна зарплата за рік зросла на 7,4%. Для порівняння – 2009 року реальна зарплата за рік впала на 9,2%, 2014 року – на 6,5%, 2015 року – на 20,2%. У доларовому еквіваленті середня зарплата за два місяці 2020 року зросла на 3,2%, до $443,6 ($429,9 за 2020 рік, $406,1 – за 2019 рік).
Мінімальна зарплата. МЗП зросла на 20% із 1 січня 2021 року, до 6 тис. грн, у доларовому еквіваленті зросла на 21,2% ($214,5 станом на 29 березня порівняно зі $176,9 станом на кінець 2020 року). У березні 2021 року МЗП в Україні була вищою, ніж у сусідній Білорусі ($152, або 400 білоруських рублів, за поточним курсом станом на 29 березня 2021 року), Молдові ($164, або 2935 молдовських леїв), РФ ($169, або 12 792 рублі на федеральному рівні).
5.2. Зростання середньої пенсії в реальному вираженні.
На кінець 2020 року середня пенсія становила 3507,5 грн (3082,9 грн 2019 року). У реальному вираженні (з урахуванням інфляції) середня пенсія за рік зросла на 8,1%. У першому кварталі 2021 року середня пенсія зросла на 6,2%.
Ми, звісно, усвідомлюємо, що рівень пенсій у нашій країні вкрай, неприпустимо низький. На кінець 2020 року 58% пенсіонерів (майже 6,5 млн осіб) отримували пенсію, нижчу за 3000 грн, тобто нижчу за фактичний прожитковий мінімум для непрацездатних (3370 грн станом на кінець 2020 року), і, відповідно, більшість таких пенсіонерів була за порогом абсолютної бідності. Середня пенсія на кінець 2020 року становила всього 30% від середньої зарплати (середня у країнах OECD – 50%, рекомендований мінімум – 40%, у нас 2013 року – 47%), що свідчить про те, що пенсії не забезпечують гідного рівня заміни втрачених трудових доходів у разі виходу на пенсію. Однак ми також усвідомлюємо, що див не буває, і шлях до нормальних стандартів життя пенсіонерів лежить через детінізацію економіки і стабільне економічне зростання.
Підсумуємо. Очевидно, дива не сталося. Наша економіка за два роки не стала передовою в Європі, а німці не вишикувалися довгою чергою на нашому кордоні в пошуках заробітку для себе і своїх сімей. Усе просто: див не буває. І що раніше ми це зрозуміємо, що раніше відмовимося від інфантилізму, зневіримося в казках і візьмемося до створення власної країни, то швидше (нешвидко, але швидше!) ми станемо доганяти спочатку наших сусідів із СНД, а потім і європейські країни. Що раніше ми зрозуміємо, що ми, усі разом – одна країна і всі ми, як і президент, маємо 24/7 працювати на майбутнє своїх дітей, зміцнюючи одне одного, сплачуючи податки, то раніше в наших дітей з'явиться привід нами пишатися, замість того, щоб мріяти швидше виїхати за кордон.
І так, нехай наші спільні здобутки за два роки скромні й основний шлях попереду. Однак очевидно, що основу для сильної України вже закладено, хай як чинитиме опір стара корупційна система, їй залишилося недовго, а в нас уперше з'явився шанс для серйозного економічного прориву.
