ГОРДОН
 
 

Ілларіонов: Дурицька вельми відверто, з огляду на побоювання, назвала тих, хто, на її думку, убив Бориса Нємцова

Російський економіст, колишній радник президента РФ Володимира Путіна Андрій Ілларіонов у своєму блозі розмірковує, із якої причини Жанна Нємцова залишилася незадоволеною інтерв'ю журналіста і засновника інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитра Гордона з українкою Анною Дурицькою, яка була подругою російського опозиційного політика Бориса Нємцова і свідком його вбивства в лютому 2015 року в Москві. За згодою автора видання "ГОРДОН" наводить повний текст блогу.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Ілларіонов: Схоже, Нємцова очікувала, що Дурицька назве інше прізвище замовника вбивства Кадиров
Ілларіонов: Схоже, Нємцова очікувала, що Дурицька назве інше прізвище замовника вбивства – Кадиров
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com
Андрій ІЛЛАРІОНОВ
старший науковий співробітник американського Інституту Катона

Увечері 24 листопада в ефір вийшло інтерв'ю Анни Дурицької Дмитрові Гордону.

Увечері 25 листопада Жанна Нємцова відреагувала на нього.

Судячи із запису у Facebook, інтерв'ю Дурицької Нємцовій не сподобалося.

Не сподобалося настільки, що Жанна Нємцова, по суті, прирівняла Анну Дурицьку до [очільника Чечні] Рамзана Кадирова і [президента РФ] Володимира Путіна:

"Думаю, Путін із Кадировим погодилися б із цим геніальним висновком Дурицької: "Відповідь на запитання, хто замовив убивство, уже не допоможе ні Борису, ні слідству". До речі, Путін так міркує завжди. Батько розповідав, що після загибелі людей під час штурму "Норд-Осту" він хотів створити парламентську комісію з розслідування причин. Путін відповів приблизно те саме, нібито, навіщо розслідувати, якщо всі померли".

Чому ж Жанні так не сподобалося інтерв'ю Анни?

У читачів, необізнаних або не дуже знайомих з інтерв'ю Дурицької, але знайомих із записом у Facebook Нємцової, могло скластися враження, що, по-перше, Анна не відповіла на запитання про те, хто був зацікавленим у вбивстві Бориса Нємцова, і що, по-друге, ставлення самої Дурицької до розслідування вбивства Бориса аналогічне до ставлення Путіна до розслідування штурму "Норд-Осту", а також ставлення Рамзана Кадирова до чогось, про що Нємцова, очевидно, знає, але цього разу не повідомила.

Однак знайомство з тим, що насправді сказала Дурицька, свідчить, що це не зовсім так, а точніше – зовсім не так. До того ж спроба Нємцової прирівняти Дурицьку до Кадирова й Путіна має вигляд явної маніпуляції. Ось що насправді відповіла Анна Дурицька на запитання Дмитра Гордона про те, хто вбив Бориса Нємцова.

Гордон: Як ви гадаєте, хто вбив Бориса?

Дурицька: Його політичні опоненти. Той, хто найбільше не хотів, щоб Борис став президентом Росії.

Гордон: Наскільки для вас правдоподібною є версія, що вбивство Бориса Нємцова – прямий наказ Володимира Путіна?

Дурицька: Я розумію, що ви хочете почути відповідь на це запитання. Але зрозумійте, що після вбивства Бориса моє життя перетворилося на кошмар. Я боюся уявити, що з ним буде, якщо я почну відповідати на такі запитання.

Гордон: Я розумію. Я думаю, що всі чудово розуміють, що п'ятеро засуджених чеченців – може, виконавці вбивства, а може, і взагалі тут ні до чого. Я, до речі, й цього не відкидаю. А скажіть: хто, на вашу думку, замовив убивство Бориса?

Дурицька: На жаль, відповідь на це запитання вже не допоможе Борису або слідству.

Гордон: Як ви гадаєте, за що Бориса вбили?

Дурицька: За правду, за сміливість і за бажання змінити Росію.

Як бачимо, Дурицька вельми відверто (з огляду на побоювання, про які вона постійно говорила під час інтерв'ю) назвала тих (того), хто, на її думку, убив (замовив убивство) Бориса Нємцова:

– політичні опоненти;

– той, хто найбільше не хотів, щоб Борис став президентом Росії.

А також припустила причини, через які Бориса вбили:

– за правду, за сміливість і за бажання змінити Росію.

Однак Нємцовій цього здалося замало, вона назвала відповідь Дурицької двозначною, такою, що завдає слідству шкоди, нормалізацією ставлення до вбивств:

Дала двозначну відповідь, що дає змогу її інтерпретувати по-різному. Жодних поблажок я робити не збираюся ні через невміння формулювати свої думки, ні через відсутність розуміння, ні через острах...

...Я потерпіла, такі заяви свідка завдають шкоди. У нас і так суспільство вважає – а навіщо розслідувати, якщо людини немає. А тут це заявляє свідок, і до того ж людина, яка презентує себе як близька.

...Я проти нормалізації ставлення до вбивств. А такі міркування – це нормалізація. Це дорога до того, що вбивати можна, що ми з вами і спостерігаємо.

...Відповідь на це запитання дуже допомогла б слідству, якби вона її знала. Можна було сказати, що я не знаю чи моя відповідь неважлива для слідства. Це двозначна фраза, що стала заголовком.

Такого типу оцінки викликають закономірні запитання до Нємцової:

1. Чи є слова Дурицької дійсно двозначними? Відповісти на це запитання можна, хоча б секунду подумавши про те, а хто ж той таємничий незнайомець, описаний Дурицькою як політичний опонент Нємцова, що найбільше не хотів, щоб Нємцов став російським президентом? Кому ще, окрім Жанни Нємцової, цей опис здається сьогодні двозначним?

2. Чи треба було Анні, як на те натякає Жанна, називати конкретне прізвище замовника вбивства? Чи, як кажуть у таких випадках, "розумному й так досить"?

3. Якщо практично всі читачі інтерв'ю так і зрозуміли Анну, то якої шкоди і якому слідству завдає вичерпний опис замовника вбивства, зроблений Дурицькою?

4. Що Нємцовій дає змогу стверджувати, що наше "суспільство і так вважає – навіщо розслідувати, якщо людини немає"? Це так названо ту безпрецедентну увагу, яку російське суспільство приділяло протягом майже шести років і продовжує приділяти розслідуванню вбивства Бориса Нємцова?

5. Нємцова натякає, нібито Дурицька (слідом за якимось суспільством) вважає, що розслідування вбивства Нємцова проводити не треба. Де й коли Дурицька таке заявляла?

6. Які саме слова Дурицької дають змогу звинувачувати її в нормалізації суспільного ставлення до вбивств?

7. Чи може відповідь Дурицької про замовника вбивства (будь-яка відповідь) "дуже допомогти слідству", як це стверджує Нємцова?

8. Нємцова пише, що відповідь на це запитання дуже допомогла б слідству, якби вона (Дурицька) її знала. Тобто, на думку Нємцової, Дурицька не знає відповіді на це запитання. Тоді як її відповідь (до того ж будь-яка) у принципі може допомогти слідству? Та й будь-кому?

9. На думку Неємцової, Дурицька тільки презентує себе як близька людина. Тобто Жанна стверджує, що Анна близькою людиною Борису не була? (Ось що Анна каже про Жанну: "А Жанна часто приходила до нас у гості").

10. Яка двозначна фраза стала заголовком? Заголовком чого? Що двозначного в обох заголовках – як відеоверсії ("Улюблена жінка Нємцова і свідок його вбивства Дурицька. Уся правда про трагедію"), так і текстової версії ("Я присіла до Бориса. Він задихався, кашляв, із рота у нього пішла кров". Повний текст першого інтерв'ю коханої і свідка вбивства Нємцова Дурицької Гордону")? Який стосунок обидва заголовки мають до імені замовника вбивства?

11. Чи треба розуміти Нємцову так, що вона хотіла б, щоб Дурицька назвала конкретне прізвище замовника вбивства, наприклад, Путін?

Уявімо на секунду, що Дурицька так би і зробила – або назвала б шукане прізвище, або ж позитивно відповіла б на запитання Дмитра Гордона про "прямий наказ Володимира Путіна", або ж тільки ствердно на нього кивнула б. Чи допомогла б така відповідь, запитаємо відверто, Борису? Або ж офіційному слідству в нинішній Росії? Відповідь цілком очевидна.

А чи допомогла б така відповідь самій Дурицькій, головному свідку вбивства Бориса, дожити до тих часів, коли в Росії майбутнього, можливо, проведуть об'єктивне розслідування, коли справжні свідчення Дурицької можуть бути дійсно враховані, а винуватих у загибелі Нємцова зможуть встановити під час реального слідства? Відповідь теж очевидна.

12. На яких підставах Нємцова прирівнює Дурицьку до Кадирова й Путіна, який, за твердженням Нємцової, "так міркує завжди"? Що, Путін завжди міркує, як Дурицька?

13. Нємцова пише, що Путін нібито заперечував проти створення парламентської комісії з розслідування причин теракту на Дубровці. Але це не відповідає дійсності. Нємцов не обговорював із Путіним питання створення парламентської комісії. Зокрема й тому, що це питання належить до виключної компетенції Державної думи, яка тоді (2002 року) була ще значною мірою незалежною від виконавчої влади. Щодо парламентської комісії, то її створення зірвав не Путін, а передусім нездатність СПС погодити компромісний варіант парламентського рішення з "Яблоком":

...замість того, щоб об'єднати зусилля, праві кинулися з'ясовувати стосунки одне з одним. Спочатку СПС не захотів погоджувати з "Яблоком" свій проєкт, а яблучники у відповідь назвали проєкт написаним на догоду адміністрації президента, тому що всю провину в ньому перекладають на московських лікарів. "Але рішення ухвалювали вище за лікарів, – пояснював журналістам Іваненко. – Проєкт СПС не тільки не передбачає розгляду істинних причин загибелі заручників, але й проголошує, що цю тему потрібно закрити". "Мені ці заяви по барабану", – парирував Борис Нємцов. Сьогодні соратники Нємцова і Явлінського продовжували лаятися, остаточно дискредитувавши ідею парламентського розслідування.

Заступник голови СПС Борис Надєждін пояснював, що різниця між проєктами мінімальна. А Іваненко знайшов відмінність, і дуже суттєву: "СПС вважає, що операцію зі звільнення заручників провели блискуче, а ми думаємо, що парламентська комісія має відповісти за те, як провели операцію".

...проєкт СПС набрав усього 38 голосів (фракція СПС нараховує 33 депутатів), а проєкт "Яблока" – 124 за необхідних 226".

"Газета.Ru", 13 листопада 2002 року

Щодо Путіна, то насправді Нємцов звертався до нього з іншою пропозицією – про проведення кримінального розслідування:

"Із цією доповіддю і відеоматеріалами я пішов до Путіна. І сказав, що потрібно порушувати кримінальну справу за фактом недбалості посадовців. Путін у мене запитав: "А що, ми в такий спосіб повернемо до життя загиблих?" Загалом, він відкритим текстом сказав, що він проти. Ми перемогли, терористів знищили, нічого ворушити минуле".

"Новая газета", 22 жовтня 2012 року

Хіба Дурицька сказала, що вона виступає проти кримінального розслідування вбивства Бориса?

Хіба вона стверджувала, що на лаві підсудних сидять дійсно винуваті?

Хіба вона говорила, що нічого ворушити минуле?

На якій підставі Жанна приписує Анні те, до чого та не має жодного стосунку?

То в чому ж тоді полягає запропонована Нємцовою аналогія між Володимиром Путіним, який блокував кримінальне розслідування теракту в "Норд-Ості" і прикривав убивць майже півтори сотні людей, і Анною Дурицькою, яка дає точний портрет замовника вбивства Бориса Нємцова і утримується від виголошення його прізвища лише в останній момент заради власного виживання сьогодні й імовірного об'єктивного розслідування злочину завтра?

Абсолютна, тотальна необґрунтованість претензій Нємцової до Дурицької настільки очевидна, що виникає природне запитання: а яке саме прізвище Нємцова хотіла б почути від Дурицької?

Схоже, що Нємцова не тільки хотіла, але, можливо, й чекала, що Дурицька назве інше прізвище замовника вбивства – не "Путін", а "Кадиров" – тобто те саме, яке сама Нємцова повторює регулярно, а Дурицька не назвала жодного разу, навіть після акуратного подання Дмитра Гордона про чеченців. Але Дурицька не тільки не назвала прізвища "Кадиров", настільки бажаного для Нємцової, а й дала такий опис замовника вбивства, під який Кадиров у жодному разі не підпадає, оскільки:

– Кадиров не був політичним опонентом Нємцова;

– Кадиров не був тим, хто найбільше не хотів, щоб Борис став президентом Росії.

То чим же незадоволена Нємцова?

Тим, що у своєму інтерв'ю Анна не стала повторювати необґрунтованих тверджень самої Жанни про вбивць і замовника вбивства її батька?

Тим, що Анна Дурицька дала чіткий, абсолютно недвозначний, портрет замовника?

Тим, що Анна не стала шалено знижувати свої шанси дожити до того часу, коли її свідчення можуть знадобитися справжньому розслідуванню і об'єктивному суду?

Саме цим і незадоволена Жанна Нємцова?

І тому намагається очорнити Анну в очах громадськості, звинувачуючи її нібито у двозначності її відповідей, нібито в її незацікавленості в розслідуванні вбивства, безпідставно прирівнюючи її до Кадирова і Путіна?

Ба більше – Жанна Нємцова, журналістка DW з багаторічним стажем, узагалі відмовляє Анні Дурицькій у праві на висловлювання:

...Я рада за неї і пропоную не давати інтерв'ю...

...Тоді мовчати. Якщо захотілося поговорити, то є менш дурні відповіді, ніж ця...

Упс...

Тобто для Жанни Нємцової виявилося замало того, що Дурицька мовчала майже шість років?

І насправді Жанна хотіла б, щоб Анна замовкла назавжди?

За які ж гріхи Жанна виписала Анні тотальну цензуру?

Передусім, звісно ж, за відмову Анни від підтримки фальшивої версії Жанни про чеченських убивць і Кадирова як замовника вбивства.

Але це не все. І навіть це, здається, не головне.

Міркування про ймовірного замовника вбивства – хоч від Жанни, хоч від Анни, хоч від будь-якої іншої людини, включно з автором цих рядків, – це в найкращому разі плід логічних міркувань, так чи інакше аргументованих припущень, більш-менш обґрунтованих (або необґрунтованих) гіпотез. Зовсім інша річ – свідчення про реальні факти та події. І саме такі свідчення Анна Дурицька, головний свідок вбивства Бориса Нємцова, уперше дала в інтерв'ю Дмитрові Гордону. Що нового, раніше невідомого широкому загалу, повідомила Анна Дурицька?

Дурицька: Я підняла голову вгору і побачила снігоприбиральну машину. І через сильний острах, що в мене теж зараз почнуть стріляти, я побігла вперед. Підбігши до снігоприбиральної машини, через те, що в мене був сильний шок, я забула номери поліції, номери швидкої допомоги. А ще мені відібрало мову. Я просто не могла говорити. Я не могла вимовити ні слова. Я побачила водія снігоприбиральної машини – і ледве промовила слова: "Убили людину, наберіть "швидку".

Гордон: Ви йому сказали: "Викличте "швидку"?

Дурицька: Так. Але я не розуміла, чому він такий байдужий. Він стояв і палив мовчки.

Гордон: Палив? Він вийшов із машини і палив?

Дурицька: Так. І тоді я запитала: "Швидка" – 03? "І він кивнув головою. Я побігла назад – я викликала "швидку".

Гордон: А Борис лежав весь цей час.

Дурицька: Я викликала поліцію. А біля Бориса вже був якийсь хлопець, який його розглядав. Він дивився його телефон, його документи. Але в мене був шалений шок...

Гордон: Поки ви говорили з водієм снігоприбиральної машини, поруч із Борисом якісь машини зупинялися, люди якісь з'являлися?

Дурицька: Я пам'ятаю тільки цього хлопця, який підійшов до нього і розглядав.

Гордон: Як він поводився? Як людина, яка приїхала зафіксувати те, що сталося, і був у темі, чи як випадковий перехожий?

Дурицька: Я пам'ятаю, що він не говорив зі мною. Я запитувала у нього. А оскільки мені дійсно відібрало мову, у мене був такий шок, що я не могла говорити навіть телефоном зі швидкою допомогою, – я намагалася попросити його, щоб він набрав поліцію або "швидку", але він теж мовчав.

Гордон: Мовчав?

Дурицька: Я не розуміла, чому вони всі байдужі.

Гордон: Тобто і водій цієї снігоприбиральної машини, і цей хлопець, який стояв, – вони всі просто мовчали...

Гордон: Хто безпосередньо викликав "швидку"?

Дурицька: Я.

Гордон: Вам усе-таки вдалося викликати?

Дурицька: Так.

Інакше кажучи, Анна Дурицька оприлюднила свідчення, що доводять безумовну причетність до вбивства Бориса Нємцова водія сміттєприбиральної машини ("байдуже стояв і мовчки палив"), і так званого свідка Молодих ("якийсь хлопець, який його розглядав. Він дивився його телефон, його документи... Він не говорив зі мною... Він теж мовчав...").

Гіпотезу про те, що другим стрільцем, "чистильником", реальним убивцею Бориса Нємцова був "свідок Молодих", уперше висловили на цих сторінках 3 березня 2015 року. Надалі стали відомими численні додаткові факти, що підтверджують цю версію. Свідчення Анни Дурицької, оприлюднені в інтерв'ю Дмитрові Гордону 24 листопада 2020 року, практично ставлять крапку у визначенні другого стрільця і справжнього вбивці Бориса Нємцова. Це так званий свідок Молодих.


"Свідок Молодих". Фото: grani-ru-org


Свідчення Анни Дурицької також ставлять хрест на фальшивій "кадировсько-чеченській" версії, авторкою і активною адвокаткою якої протягом багатьох років була Жанна Нємцова разом із [директором ФСБ] Олександром Бортниковим, [адвокатом Нємцової] Вадимом Прохоровим, [політиком і тележурналістом] Володимиром Кара-Мурзою, [політиком] Іллею Яшиним.

Свідчення Анни Дурицької залишають внутрішньо несуперечливою і такою, що не суперечить наявним фактам, лише одну версію із п'яти наявних – путінсько-спецслужбістську.

Очевидно, саме тому Жанні Нємцовій так не сподобалося інтерв'ю Анни Дурицької: "Думаю, Путін із Кадировим погодилися б із цим геніальним висновком Дурицької".

Очевидно, саме тому Жанна Нємцова намагалася і намагається очорнити в суспільному сприйнятті Анну Дурицьку: "Є менш дурні відповіді, ніж ця".

Очевидно, саме тому Жанна Нємцова (і, очевидно, не тільки вона) хоче, щоб Анна Дурицька зі своїми свідченнями про вбивство Бориса Нємцова як мовчала протягом майже шести років, так і продовжувала мовчати: "Пропоную не давати інтерв'ю... Тоді мовчати".

Жанні Нємцовій не подобаються не тільки свідчення Анни Дурицької, що підтверджують путінсько-спецслужбістську версію вбивства Бориса Нємцова.

Жанні Нємцовій, природно, не подобається багаторічне розслідування Ігоря Мурзіна, який переконливо довів путінсько-спецслужбістську версію вбивства Бориса Нємцова.

Жанні Нємцовій, звісно ж, не подобається доповідь ПАРЄ 2019 року:

"...ні, доповідь ПАРЄ жодного стосунку до Мурзіна не має. Ми її ініціювали до Мурзіна. Там згадують усі версії, зокрема його. Нічого не сказано про те, що він має рацію. Тож не вводьте в оману".

Але це саме доповідь ПАРЄ докладно виклала путінсько-спецслужбістську версію вбивства Бориса Нємцова, обґрунтовану Ігорем Мурзіним і викладену потім у книжці Джона Данлопа. Ось що насправді міститься в доповіді ПАРЄ:

39. Для роз'яснення цих питань було висунуто припущення, що використали два пістолети в руках двох різних людей для стрілянини по Нємцову. Другим стрільцем був пан Молодих, який втрутився, щоб "убити" пана Нємцова, можливо, після того, як пан Дадаєв вистрілив із пістолета. Стверджують, що аналіз відео з відеореєстратора свідчить, що пан Молодих робить ці постріли.

40. Стверджують, що участь інших осіб, не чеченців, є діями ФСБ. Це пояснює відсутність відеозаписів ФСО і той факт, що чеченців заарештували до того, як офіційні слідчі вивчили докази, за якими їх ідентифікували. Замість цього проводили паралельне (або навіть попереднє) розслідування ФСБ, спрямоване на те, щоб піднятися ієрархічним ланцюжком у Чечні і дістатися до Кадирова. Це пояснює, чому саме ФСБ оголосила про арешти підозрюваних. Вважають, що ФСБ або принаймні її фракція мала намір дискредитувати пана Кадирова і покласти край його режиму, встановлення якого після другої чеченської війни, на її думку, позбавило її шансу на остаточну перемогу. Тільки особисте втручання самого президента Путіна поклало край цим спробам ФСБ.

Жанні Нємцовій і її адвокату Вадиму Прохорову, звісно, не подобаються результати державної балістичної експертизи, відповідно до яких безпосередніх убивць Бориса Нємцова було двоє.

Не відкидаю того, що допитливі читачі вчергове захочуть поставити автору цих рядків такі, наприклад, запитання:

– Чому?

– Чому вона не хоче, щоб у Росії і в усьому світі знали правду про вбивство її батька?

– Чому вона є одним з авторів, адвокатів і найактивніших розповсюджувачів фальшивої кадировсько-чеченської версії і послідовною супротивницею путінсько-спецслужбістської версії вбивства?

– Чому вона із завзятістю, гідною кращого застосування, не тільки регулярно займалася і займається дискредитацією тих громадських активістів, хто намагався і намагається розібратися в цьому злодійському злочині, а тепер намагається і цензурувати головного свідка вбивства Бориса Нємцова?

– Одне слово, чому донька займає зрадницьку позицію щодо свого батька?

Зізнаюся, що в автора цих рядків немає відповідей на ці запитання.

Але, знайомлячись з інтерв'ю Анни Дурицької, він звернув увагу ось на який факт – із 2 березня 2015 року Анна жодного разу не була в Росії і найближчим часом не планує в неї приїздити.

Гордон: До Росії після цієї трагедії ви літали?

Дурицька: Ні, не літала.

Гордон: Ви припускаєте, що коли-небудь ще відвідаєте Москву?

Дурицька: Я не планувала відвідувати Москву.

Практично всі прихильники путінсько-спецслужбістської версії вбивства Бориса Нємцова в Росії зараз не бувають.

Ігор Мурзін, автор найсерйознішого розслідування вбивства, кілька років тому покинув Росію і наразі домагається прихистку в одній із країн Європейського союзу.

Леонід Мартинюк наразі у вимушеній еміграції.

Девіду Саттеру і Еммануелісу Зінгерісу Кремль закрив в'їзд у Росію.

Автор цих рядків також уже давно не був на батьківщині.

На відміну від них прихильники кадировсько-чеченської версії або постійно живуть у Росії (Бортников, Прохоров, Яшин), або регулярно в неї приїздять (Кара-Мурза). Щодо Жанни Нємцової, то вона нещодавно приїздила в Росію, брала участь у дозволеному владою Марші пам'яті Нємцова 29 лютого 2020 року, виступала в ефірі радіостанції "Эхо Москвы" безпосередньо з її студії.

До цього Жанна побувала в Москві в листопаді 2019 року для участі в конференції, організованій МЗС Росії і ОБСЄ, на якій змогла насолодитися виступами [міністра закордонних справ РФ] Сергія Лаврова, [глави департаменту інформації і друку МЗС РФ] Марії Захарової, [заступника генерального директора Всеросійської державної телевізійної і радіомовної компанії] Сергія Брильова, [уповноваженої із прав людини у РФ] Тетяни Москалькової, [голови комісії Ради Федерації Федеральних зборів РФ з інформаційної політики та взаємодії із засобами масової інформації] Олексія Пушкова, [голови Роскомнагляду] Олександра Жарова, [голови спілки журналістів РФ] Володимира Соловйова, [виконавчого директора міжнародного інформаційного агентства "Россия сегодня"] Кирила Вишинського, [начальниці управління інформації іноземними мовами агентства Sputnik] Вікторії Полікарпової, [власника газети "Ведомости"] Дем'яна Кудрявцева.

За її словами, Жанна зараз не бачить для себе ризиків, щоб приїздити в Росію:

"Протягом тривалого часу я не відвідувала Росії, а тепер я вирішила, що можу. Я була в Росії в листопаді минулого року, брала участь як слухачка в конференції з питань ЗМІ, яку організували ОБСЄ і МЗС Росії. Вважаю, що для мене ризики знизилися наразі...

Повертатися треба, коли є якісь перспективи. Зараз, на мою думку, їх немає. Я живу там, де зосереджені мої інтереси, професійні передусім. Протягом останніх п'яти років я жила в Бонні (Німеччина). Окрім того, поклавши руку на серце, я не бачу зараз ризиків для того, щоб приїздити в Росію, але жити там – це вже інше. Погрози, які мені надходили в соцмережах після вбивства батька, – це не дуже приємна річ... До речі, погрози на мою адресу через соцмережі припинилися".

ВІДЕО
Відео: В гостях у Гордона / YouTube
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 

 
 

Публікації

 
усі публікації