-1 Київ
Ми з першого дня сказали Януковичу, що помремо, але Майдан переможе
– Сергію Володимировичу, доброго вечора.
– Доброго вечора.
– Радий, що ми сьогодні зустрічаємося. За освітою ви вчитель історії. Чого найбільше вчить історія Україну й українців?
– Аналізуючи події останніх 100 років, я остаточно переконався в точності афоризму, що народ, який не годує своєї армії, годуватиме чужу. Я сподіваюся, що минулі три з половиною роки нас навчили, що ми повинні годувати свою армію та не пускати чужої.
– Інна Богословська сказала мені, що Майдан фінансували всі без винятку українські олігархи. Це так чи ні?
– (Смієтся). Коментувати Інну Богословську (зітхає)… Зважаючи на те, що я до цього безпосередньо мав стосунок, скажу коротко: зараз розвелося дуже багато аферистів, які розповідають, що це вони організували Майдан. Але він був колосальною, складною структурою, яка на своєму піку налічувала до 1 000 000 людей, що всім відомо, не я це вигадав. Уявіть, що в один із днів, здається, 8 грудня, на кухні Майдану приготували 120 тисяч порцій їжі. Вдумайтеся, це більше, ніж у McDonald's. Були дні, коли Майдан повністю фінансували коштом пожертвувань. Був ящик, який щовечора розкривали у присутності людей. А в принципі, якщо не вистачало цих грошей, Майдан спонсорували три опозиційні політичні сили – це "Батьківщина", УДАР і "Свобода". Це не таємниця, про це всі знають. А от хто вже фінансував "Свободу" чи УДАР, мені невідомо, це треба в них запитувати. Але ми дійсно виділяли гроші на Майдан. Іще два слова, вибачте, але про це ніхто не говорить, зважаючи, що там одночасно могло перебувати 10–15 тисяч осіб, уявляєте, скільки потрібно було туалетів? А скільки було хворих! Окрім усього іншого, це було ніби місто, яке ми створили в центрі столиці, і воно функціонувало дуже злагоджено, дисципліновано, і незважаючи на спроби провокацій, була внутрішня безпека. Майдан – це тема не однієї передачі. "Соляріс" – пам'ятаєте, був такий фільм?..
– …так, Тарковський…
– …це Майдан. Він так жив.
– Наприкінці Майдану Турчинов двічі зустрічався з Януковичем. Про що вони говорили?
– Перша зустріч була раніше, коли Янукович дав команду своїм силовикам, іще перед розстрілами на Грушевського, готувати воєнний стан, п'ятьох осіб мали розстріляти, зокрема й мене.
– Хто інші четверо?..
– Турчинов, керівники опозиції. Також планували затримання. До речі, ті, хто мав розстрілювати, – вони ж потім до нас прибігли й усіх заклали…
– …так буває…
– …Віктор Федорович створив для цього корумповану систему. І силовики вийшли до нас і передали, що необхідно зустрітися, тому що Янукович знав, хто головний на Майдані. Це було ще в січні. І Турчинов сказав Віктору Федоровичу, що потрібно розуміти: якщо він дійсно буде розганяти Майдан, то він утопить людей у крові, народ не розійдеться. Це на якийсь короткий період його зупинило. А потім уже була зустріч, я до цього мав стосунок, організовував прохід навіть (цього дня ми блокували Маріїнський парк, вулицю Липську, я був там разом з усіма). 18 лютого десь об 11.30 відбулася знаменита зустріч Турчинова та Януковича. Краще, звичайно, про це в Олександра Валентиновича запитати, я там не був, але суть розмови знаю. Янукович сказав, що зараз він віддасть команду стріляти бойовими, усіх перевішає на ліхтарях, що Турчинов і його команда не встигнуть утекти за кордон, на що той йому відповів (а Турчинов – дуже спокійна, врівноважена людина), що ми нікуди не збираємося тікати, і порадив йому подумати про долю Чаушеску та Каддафі…
– …так і сказав?..
– …так, звичайно, і порекомендував не гратися з такими речами. А ввечері Янукович дав команду штурмувати Майдан, але ми залишилися. Нас було небагато…
– …500 осіб приблизно?..
– …ні, більше, 500 вони би змели, майже 5 тисяч. Це були ті люди, які в ніч із 18-го на 19 лютого вистояли, і ми зберегли свої позиції. Ще раз хочу сказати, що ми з першого дня сказали Януковичу, що помремо, але Майдан переможе. Віктора Федоровича та його команду це дуже лякало, вони були не готові, хотіли якось домовитися. Але про що?! (Знизує плечима). Здати нас Росії?!
– Дуже важливе запитання: на одному з російських телеканалів Азаров і Клюєв – я сам це чув – сказали, що нібито ви завезли на Майдан снайперів із Грузії та країн Балтії, які розстрілювали і Майдан, і Небесну сотню, і "Беркут". Що ви можете на це відповісти?
– Азаров і Клюєв у нашій країні були: один – прем'єр-міністром, другий – секретарем РНБО, а там вони – просто ФСБшні клоуни-втікачі.
– Вони – агенти ФСБ?
– Вони – не агенти, вони – власність ФСБ. Агентами вони були тут, а там вони – раби. І які команди ФСБ дає своїм рабам, мене не цікавить. Звичайно, вони хочуть відволікти увагу, але я скажу (і цьому є відеодокази), що 20 лютого я був на Майдані, і хто вбивав, ми знаємо, це все є на відео. П'ятьох із них уже судять, можна прийти на засідання та послухати деталі: хто як видавав патрони, хто в кого стріляв, хто куди пішов…
– …тобто все відомо?..
– …звичайно. Правда, наші судді двох затриманих уже відпустили. І в ніч із 21 на 22 лютого так звані чорні роти (є тисячі свідчень), 21 людина з бойовою зброєю на чолі з командиром "Беркута", наскільки нам відомо, через Білорусь проїхали до Росії. І всі ці люди нині перебувають у Російській Федерації. І ті, хто давав команди, – теж. Тут останнім часом критикують Горбатюка, але він виконав титанічну роботу. До речі, уже ввечері 22 лютого, коли ми дізналися, що Янукович утік, було створено першу слідчу оперативну групу, це була група Горбатюка, і відразу ж вона почала збирати докази. На мою думку, у Святошинському суді вже йдуть засідання у справах Майдану з експертизами та відеодоказами.
Якби, коли Янукович утік, ми з Турчиновим не втримали ситуації, у Києві були би вуличні бої
– Чому дозволили втекти головним злочинцям: від Януковича до Захарченка? Як це могло статися, що вони просто взяли та втекли всі?
– Удень 22 лютого в центрі столиці було приблизно 10 тисяч "Беркута" та внутрішніх військ, а Янукович уже втік. Думаю, що це в ефірі пролунає вперше (дивиться в камеру): в обід 22 лютого Янукович, як і Захарченко, були вже далеко, а Пшонку марно намагалися зловити донецькі прикордонники (щодо цього також є відео). Так-от, коли вони втекли в ніч із 21 на 22 лютого, хтось із них – я думаю, Захарченко – дав розпорядження всім командирам підрозділів ("Беркута" і внутрішніх військ) виходити на мене, щоб ми їх вивели з центру міста. Це була дуже небезпечна ситуація. Згадайте 20 лютого: розстріли, у нас іще не поховані люди, та влада біжить і кидає своїх беркутівців у центрі Києва. Ви ж пам'ятаєте, який тоді був настрій! І десь із полудня кожні 20–30 хвилин мені телефонував якийсь командир підрозділу, відрекомендовувався та говорив, що у них є команда, щоб ми їх вивели з Києва. І я мобілізував усе, що тільки можна, я щиро вдячний кожному народному депутату (по два–три депутати було на кожного беркутівця), і ми розуміли: якщо ми їх не виведемо, то в нас буде не Небесна сотня, а тисяча…
– …кривава лазня…
– …Небесна тисяча. А знаєте, коли я усвідомив, що ми перемогли у всьому цьому? Я був у парламенті, вже звик, що вони мені телефонують, й о 18.00 знову дзвінок. Піднімаю трубку, мені кажуть: "Донецький "Беркут". Я питаю: "Де ви?" "У "Межигір'ї", – відповідають мені. І я тут усім кажу: "Беркут" у Межигір'ї, перемога!" Лише тоді я зрозумів, що Януковича немає. Ще була страшна історія. На базі київського "Беркута", а з ними і сім'ї жили, і дніпропетровський "Беркут" розташовувався. Загалом там перебувало до тисячі бійців цього спецпідрозділу, маса зброї, вони ж були всі озброєні, кулемети…
– …кулемети навіть?..
– …звичайно, і гранатомети. І знайшлися люди, які хотіли їх штурмом узяти. Зібрався натовп – приблизно тисяча осіб. Ви розумієте, що могло бути?! Слава богу, що я їхнього головного знав особисто, мені вдалося його трохи вгамувати, я скерував туди депутатів, і ми дніпропетровський "Беркут" вивели в Жуляни. Розумієте, мені було чим зайнятися, і Турчинову теж, але якби ми тоді не стримали цієї ситуації, то Київ охопили би вуличні бої.
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com
– Януковича вивозив з України колишній охоронець Путіна Дюмін?
– Знаєте, це вже не мало значення. Після поїздки на Олімпіаду до Сочі до нас повернувся не президент Янукович, а співробітник АП Путіна. Тобто він уже був ніхто. Ви пам'ятаєте ту поїздку до Сочі, коли він сидів у куточку, йому навіть росіяни демонстрували, що він – порожнє місце. Тож кому Путін доручив вивезти свого агента з України – Дюміну, Іванову, Петрову – не має значення.
– А ви би хотіли, щоб Янукович залишився тут?
– Звичайно. І Янукович буде тут і відповість за свої злочини, у мене немає жодних сумнівів. Це тільки питання часу. Для Піночета 30 років знадобилося, для Гонеккера – 10, а для Чаушеску – узагалі 15 хвилин. Я абсолютно впевнений, що якщо ми не будемо курити, покинемо шкідливі звички, ми все це побачимо.
– Це правда, що Янукович вивіз з України кілька КамАЗів із готівкою?
– Думаю, що правда, і поясню чому. За оцінкою багатьох економістів, сума вкраденого Януковичем і його людьми варіюється в межах від $30 млрд до $40 млрд.
– …непогано...
– …тут не принципово, 30 чи 40. Ми змогли заарештувати та пізніше конфіскувати півтора мільярда, і десь іще 500 мільйонів – зі швейцарських рахунків. Загалом – два. Ну добре, мільярд вони витратили на золоті батони, унітази та портрети в тогах. Виходить, згідно з підрахунками, основну частину враденого вони тримали в кеші. І цієї готівки ми не знайшли. Я абсолютно вірю цифрі, озвученій у пресі, що до $5 мільярдів міг вивезти сам Янукович. Наприклад, ви пам'ятаєте, у Ставицького знайшли 50 кілограмів золота. Але це лише мільйони, а мова йде про мільярди. Так що думаю, це так. Навіть більше, Янукович буде цікавий Путіну доти, доки той не абсорбує всі ці долари, а потім нам це "щастя" урочисто повернуть назад.
Я не голосував за Порошенка
– У найскладніші, я вважаю, для України дні, із 5 березня до 10 червня 2014 року, ви виконували обов'язки керівника Адміністрації Президента України. Що найбільше вам тоді запам'яталося?
– Це був період, кожний день якого історики ще будуть досліджувати. Увесь той час я боявся тільки одного, дуже боявся, я пам'ятаю той страх…
– …страх був?..
– …я боявся, що ми повторимо історію України 17–18 років ХХ століття. Але я вирішив і нікуди не збирався виїжджати. Я дуже добре знаю історію та пам'ятаю, що всього 5 тисяч більшовиків Муравйова (а вся його армія становила 20 тисяч) захопили Київ. І коли ми розповідаємо про бій під Крутами, то ми повинні знати одне: тоді в Україні було 400 тисяч озброєних військових. А бій під Крутами – це 300 студентів-курсантів під керівництвом інженера. Вони – герої. Але що сталося тоді в Україні? Чому 5 тисяч – не знаю, як їх назвати, нехай більшовиків – змогли захопити Київ?! І от у мене було розуміння, що ми не повинні цього допустити.
– Тобто ви розуміли, що Київ можуть захопити?
– Звичайно. І всю Україну могли захопити! Захопили ж 100 років тому, маючи армію у 20 тисяч осіб. Чому ж, маючи 150 тисяч, за 100 років цього не зробити? Знаєте, я Турчинову завжди буду вдячний, та й не тільки я, тому що він своєю волею, спокоєм, сталевою витримкою тоді змусив усіх нас стояти в строю. І ми вистояли. Я пам'ятаю свої відчуття, коли Порошенко, а я не голосував за Порошенка…
– …не голосували?..
– …ну звичайно. Але коли я дізнався, що у нас президента було обрано в першому турі, у мене – як гора з плечей! Усе, ми провели вибори, обрали главу держави, і тепер усе, що лежало на мені, я скину на нього! (Сміється). Пам'ятаю, я був такий щасливий, що навіть незручно. А щодо того, чи можуть захопити Київ і Україну взагалі, була дуже проста історія. Усе це, до речі, є у пресі. Багато експертів, зокрема й у цій студії, розповідають якісь байки, а все в документах написано. Улітку 2013 року Росія на території Білорусі провела маневри "Запад-13". Суть легенди – а у кожних маневрів є легенда – така: у сусідній країні бандерівська хунта захопила владу. І вони відпрацьовували сценарій, як із цим упоратися.
– …це у 13-му році?
– Так, ми ще тоді не знали, що буде Майдан, а вони вже готувалися…
– …що буде хунта…
– …ми ще й слова такого не знали. Так-от, я абсолютно відповідально заявляю як голова Адміністрації Президента того періоду, який мав доступ до всіх документів, що наприкінці літа 2013 року Путін поінформував своє найближче оточення про розроблений план анексії Лівобережної України до Одеси та Придністров'я.
– …разом з Одесою?
– Так. Навіть більше, ми з вами були свідками, як це відбувалося. Це не те, що я просто прийшов, поговорив. Цей план був продемонстрований не лише у Криму…
– …Донецьк, Луганськ...
– …Харків – і пішли. Завдяки Авакову ми їх змогли зупинити в Харкові дуже яскраво.
– Завдяки чому, до речі? Чому Донецьк і Луганськ здали, а в Харкові зупинили?
– Варто запитати керівників. У нас тоді було дуже мало сил, умовно кажучи, кожному дали по 100–150 осіб. Аваков з "Ягуаром" поїхав до Харкова. Ярема з "Барсом" і не пам'ятаю ще з ким – до Донецька. А Наливайченко з Парубієм попрямували зі всією "Альфою"...
– …до Луганська...
– …а всієї "Альфи", щоб ви розуміли, 150 осіб…
– …150?..
– ...так, на той момент. І вони поїхали до Луганська. Ще раз хочу сказати: я з повагою, більшою чи меншою, ставлюся до всіх, кожен із них відповідав за свої вчинки та розпоряджався тими силами, які ми могли надати. Але Аваков Харків відбив. Можливо, тому, що він балотувався там у мери в 2012 році та здобув більшість голосів.
Путін публічно визнав, що дав команду на введення військ у Крим у ніч із 22 на 23 лютого
– Тобто Харків – це заслуга Авакова?
– Звичайно. Це аксіома, не теорема. А в Одесі – ви знаєте, чим усе завершилося. Було кілька штурмів, а потім усе закінчилося 2 травня. Вони вже пішли ва-банк і дістали ось таку реакцію суспільства. А щодо анексії, знаєте, краще би нам про це ніколи не говорити. Це легендарний документ, я рідко користуюся офіційною документацією в ефірах, однак тут краще процитувати. Ця легендарна РНБО...
– ...засідання РНБО...
– ...так, від 28 лютого 2014 року. Цитую: "На київському, харківському та донецькому напрямках уже сконцентровані 38 тисяч осіб, 761 одиниця збройної танкової техніки, 2200 броньованих машин, 720 артилерійських систем і систем залпового вогню, а також 40 ударних вертольотів, 90 гелікоптерів бойового забезпечення та 90 літаків штурмової авіації". Я вдячний журналістам, здається, "5 каналу". Коли у Криму все це почалося, у нас єдиною із силових структур, яка більш-менш нормально працювала, була розвідка прикордонників, специфічна структура, яка відпрацьовувала прикордонну смугу. Адже в нас хто залишився в державі – ті, хто не брав участі у розгоні Майдану. От, на наше щастя, Янукович не додумався використовувати прикордонників (сміється)...
– ...залучити їх...
– ...так. І вони ходили на роботу, виконували свій обов'язок. Я вдячний цим людям, керівнику цієї розвідки. І уявіть собі, вони нам доповідають ситуацію, і виходять із повідомленням журналісти, що наразі на чернігівському напрямку, просто на лінії кордону, розташована батальйонна тактична танкова група. А це 48 танків плюс БТР і БМП. Відстань до Києва – 140 кілометрів, а в нашому розпорядженні три сотні самооборони з фанерними щитами та палицями. У нас тоді не було армії.
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com
– Щоб узагалі армії не було, "Альфи" – як же так?! Що за країна – нікого не було?
– Називаймо речі своїми іменами. Я як голова комітету з оборони та безпеки...
– ...яка боєготовність була на момент анексії Криму? Скільки в нас було людей, готових захищати свою батьківщину?
– Я скажу, скільки було людей. Цитую міністра оборони на тому засіданні РНБО: "Буду говорити відверто: на сьогодні в нас армії немає. Зараз ми можемо зібрати з усієї країни військове угруповання чисельністю приблизно 5 тисяч осіб". А тепер я процитую доповідну Головного управління розвідки. І повірте мені, ця доповідна об'єктивна, оскільки я особисто чув переговори командирів російських Іл-76, що й куди вони возять і куди скидають. Так-от, починаючи з 20 числа...
– ...20 лютого...
– ...так, а 20 лютого нас від ранку ще розстрілювали. Я, звичайно, міг помахати снайперу на даху, сказати: "Пацан, давай до Криму бігом, разом поїдемо". Але він тоді дивився на мене крізь приціл. Можете запитати, вони мені потім розповідали. Снайпери не стріляли, стріляв "Беркут" із автоматів. До речі, Путін публічно визнав, що дав команду на введення військ у Крим у ніч із 22 на 23 лютого. Це офіційна заява пана Путіна...
– ...прес-конференція знаменита...
– ...а медаль вони випустили 20 лютого. І в нас є всі дані, що з 20 числа почалося розгортання операції. Тобто ще Янукович тут сидів. Іще 21 лютого вранці до нього прилітали міністри закордонних справ...
– ...так, Франції, Німеччини, Штайнмаєр був...
– ...і уявіть собі, у нас іще це опудало сидить на Банковій під штандартом президента, а російські війська вже входять. Так-от: починаючи з 20 лютого були введені – я буду цитувати офіційну інформацію: "3-тя окрема бригада спеціального призначення (Тольятті), 16-та окрема бригада спеціального призначення (Тамбов) Центрального та Західного військових округів, частини 76-ї десантно-штурмової дивізії (Псков), яка потім "прославилася" на Донбасі, 7-ма десантно-штурмова дивізія (Новоросійськ), 31-ша окрема штурмова бригада (Ульяновськ), яка, по-моєму, була у Сімферополі, 45-й окремий розвідувальний полк спецназу (Кубинка), який теж на Донбасі "прославився", 382-й (Темрюк) і 727-й (Каспійськ) окремі батальйони морської піхоти". Плюс до того – 12 тисяч Чорноморського флоту, зокрема морська піхота.
– Яка була у Криму...
– ...звичайно! Навіть більше, я особисто чув записи – вони в нас є, і все це буде подано міжнародному суду, – коли цілий батальйон морської піхоти у Севастополі переодягали в цивільний одяг і терміново перекидали до Сімферополя для посилення спецназу. І ось іще що: якщо раніше підрозділи Чорноморського флоту Російської Федерації могли переміщатися з дозволу української сторони, то за Харківськими угодами, підписаними Януковичем, діяла повідомна система – це коли повідомив – і все, і вона поширювалася і на посадки, і на зльоти. Перші вісім Іл-76 повідомили, що Бельбек не приймає, необхідна посадка у Гвардійському, і диспетчер "із технічних причин" її дає! І так перші Іл-76 вивантажилися у Гвардійському, а це 10 кілометрів до Сімферополя. І в кожному такому літаку – 240 десантників у повному бойовому спорядженні.
Америка та Європа рекомендували нашій країні не йти на збройний конфлікт із Росією та не оголошувати воєнного стану
– Ми перейшли до Криму. Дуже важливо: скільки росіян там було на момент анексії?
– Це офіційні дані. Там, сто відсотків, було 12 тисяч військових збройних сил Російської Федерації (уже збільшена кількість), розквартированих згідно з Харківськими угодами. Перші БТР-80, які йшли із Севастополя на Сімферополь, – це були штатні сили, ніхто їх нізвідки не перекидав, вони в Севастополі і стояли. Відстань там – 100 з чимось...
– ...120–130 кілометрів...
– ...так, приблизно 120. 70 кілометрів на годину, із крейсерською швидкістю, спокійно, автострадою за дві години вони вже були в Сімферополі. Це бригада морської піхоти. Ніхто їм не збирався заважати, навіть думки такої не було.
– Додатково, окрім 12 тисяч, скільки ще було?
– До 10 тисяч іще було перекинуто.
– Тобто 22 тисячі в повній бойовій?
– Орієнтовно 22, так. Плюс були так звані іррегулярні війська – "кубанські козаки" та "самооборона Криму". Така нечисть, але дуже активна й агресивна. От їх вони й виставили вперед. А оскільки опору практично не було, вони заблокували всі наші частини. І на цьому все...
– ...усе було зрозуміло...
– ...так. Навіть більше, я хочу зараз, в ефірі, похвалити, ні, подякувати Миколі Балану (не мені хвалити, я можу лише подякувати), нашому генералу, зараз він заступник командувача Національною гвардією. Пам'ятаєте ті кримські внутрішні війська, які стояли на Майдані?..
– ...звичайно...
– ...у них там було двоє вбитих і 10 поранених. Уявіть, вони 20 лютого ще тут, 25-го – тільки дісталися до Криму, а вже 27-го вранці вони дістали команду (єдиний підрозділ, який її фактично виконав). Їх було осіб 400–500, вони вийшли до сімферопольського центрального кварталу, який уже захопив спецназ Російської Федерації, і спробували його заблокувати. Підкреслюю: всього за п'ять днів до цього вони ще стояли на Майдані! Але можете підняти архіви "112 каналу" – скільки сімферопольців вийшло з георгіївськими стрічками?! І до речі, не стріляли ці хлопці в майданівців, не стріляли.
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com
– Чи правда, що американці та європейці радили українському керівництву не захищати Криму?
– Америка та Європа рекомендували нашій країні, виконувачу обов'язків...
– ...не втручатися...
– ...не йти на збройний конфлікт із Росією та не оголошувати воєнного стану.
– Тобто "віддайте та не йдіть"?
– Це дуже делікатний момент. Ніхто не збирався нічого віддавати. Наприклад, у нас у Криму найбільшим бойовим підрозділом була 36-та бригада берегової оборони, якою командував Сергій Стороженко. Так-от цей негідник, який зрадив Україну, тепер командує бригадою морської піхоти...
– ...російської...
– ...звичайно. Було багато офіцерів, які спалювали українські паспорти. І цей мерзотник нещодавно дав інтерв'ю "Новой газете", де заявив, що Турчинов змушував його застосовувати зброю, підштовхував до військових дій. А він не піддався, бо не хотів стріляти по "братах". І таких було багато, є статистика дуже чітка. На нього, до речі, відкрито кримінальну справу, ми до нього ще доберемося. Тенюх, тодішній міністр оборони, призначив командувачем Військово-морськими силами України...
– ...Березовського...
– ...так! Уранці його призначив, а ввечері він уже став зрадником! Офіційно! Не просто втік на лікарняний, а перейшов на бік ворога та став роздавати команди. А в нас структура була такою самою, як і в росіян...
– ...усе управління в руках...
– ...так.
– Скільки українських військових перейшли на бік ворога? Ви вели статистику в Криму?
– Звичайно. Це не тільки статистика, зараз я вам надаю матеріали кримінальних справ. У нас був комітет, Матіос доповідав, усе це є на сайті комітету з питань оборони та безпеки. З пам'яті скажу, можливо, десь помилюся: Управління державної охорони, це той спецназ, про який ми говорили, – 98%, СБУ – 90%, МВС – 75%, Збройні сили – 75%, внутрішні війська – 40%.
Янукович із 2012 року вже не керував Службою безпеки України
– Тобто захищати Крим було нікому, це так?
– Я знаю, у вас тут Могильов був. Десь 25 лютого 2014 року він зателефонував мені та сказав: "Сергію Володимировичу, я вас інформую, що в мене у приймальні вже офіцери ФСБ сидять". Я відповідаю: "Це погана історія, але ти ж не перший рік керуєш Радою міністрів Криму, так дай команду СБУ та МВС їх заарештувати та привези до мене". А він: "Ви що, смієтеся?!" А тепер він розповідає, що треба було дати команду! Так дав би! У нього в підпорядкуванні всі ці люди були! І ще одна деталь: Янукович десь із 12 року вже не керував Службою безпеки України, керували куратори...
– ...росіяни...
– ...так. Він її віддав за "ви мені не заважайте грабувати державу та робіть, що хочете". Є абсолютно офіційні дані, списки агентів, що всі секретні кримінальні справи з СБУ на вулиці Володимирській перевезли не до Донецька, а до Криму. У нас є сотні доказів того. Для них Крим іще тоді був плацдармом. Саме тому така величезна кількість зрадників. Тому що вони ще тоді інфільтрували...
– ...концентрували їх там...
– ...мені ГУРівці розповідали, що вони виявили якийсь російський шпигунський радіобуй, – так їх розігнали всіх по різних куточках України!
– Я знаю цю історію...
– ...знаєте? У 13-му році!..
– ...так, мені Замана розповідав...
– ...от, це ж усім зрозуміло!
– Сергію Володимировичу, скажіть, будь ласка: коли особисто ви зрозуміли, що Крим утрачено? Момент цей пам'ятаєте?
– Я не розумів, що Крим утрачено. Але я усвідомив, що в нас там дуже погана ситуація, коли побачив кількість людей, громадян України, жителів Сімферополя, які вийшли на захист російського спецназу. Визнаймо: у нас зараз спецназ набагато кращий, його значно більше і він має бойовий досвід. У нас на Донбасі, із тієї сторони, орієнтовно 7 тисяч російських військових і десь 33 тисячі цих... "ДНР-ЛНРів"...
– ...33?..
– ...ну десь до 40...
– ...ого!..
– ...можна порівняти з тією кількістю, що була в Криму. Зверніться зараз до президента, щоб він дав команду спецназу. Мордою об асфальт – і всіх за два дні заарештувати. Це ж так просто – правильно?..
– ...неможливо...
– ...загалом приблизно 40 тисяч осіб. Із танками, артилерією. Ну, попросіть. Просто натиснемо кнопку. А вони, щойно почують по телевізору, що ми дали таку команду, – знаєте, що зроблять? Відразу ж здадуться. І Путін скаже: "Все-все, я навіть і думки такої не мав!" Люди добрі, ви повинні розуміти одну дуже важливу річ: аналізуючи події у Криму, ми повинні пам'ятати, що відбувалося в нашій країні взагалі. Якби в нас усе було чудово, була би СБУ на той момент, МВС, якби ми мали 10 тисяч "Беркута", а його мені найбільше бракувало тоді. Знаєте, що найпідліше зробили Янукович і його люди? У нас "Беркут", із погляду вміння захищати, був дуже гарним. А вони цей "Беркут" перетворили на інструмент боротьби з народом. Ми тільки зараз Збройні сили, слава богу, відродили, зокрема "Альфу", спецназ. У нас досі підрозділу, схожого на "Беркут", немає. Зараз тільки КОРД потихеньку набираємо. Ніколи не думав, що буду цитувати російського журналіста-провокатора Невзорова, але все-таки...
– ...він любить Україну, до речі...
– ...я процитую Невзорова після анексії Криму. Він сказав, що от ми в нашого пораненого брата, поки він лежав без пам'яті, чоботи вкрали. Але, здається, він уже одужує та незабаром прийде по чоботи. Тож, друзі, ми прийдемо по свої чоботи.
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com
– Чому в історичному засіданні РНБО у Криму брала участь Тимошенко?
– Тут немає жодної інтриги. У нас, згідно із законами, і тодішніми, і теперішніми, якщо РНБО указом уводить воєнний стан, то його має бути проголосовано в парламенті протягом 48 годин. Відповідно, туди було запрошено всіх лідерів наявних фракцій. Там були і Кличко, і Тягнибок, здається, і Тимошенко, вона вийшла на волю, була лідером нашої партії та фракції, найбільшої в парламенті. Без рішення Верховної Ради це був би просто піар.
Протягом 23 років усі міністри оборони обдирали армію, як липку
– Чи були на адресу Турчинова погрози? Я знаю, що йому телефонував особисто Наришкін і погрожував, – це правда?
– Звичайно, я був тоді присутній. Це, до речі, трапилося під час того засідання...
– ...він був спікером Держдуми...
– ...вони не визнавали Турчинова як виконувача обов'язків президента, а тільки як голову Верховної Ради. І контакти були на рівні голів парламентів. І коли відбувалося це засідання РНБО (про що їм тут же доповіли, зателефонував Наришкін і сказав, що якщо ми почнемо війну, то вони введуть свої війська (ми й так знали, що вони збираються це зробити), заарештують нас і будуть судити як військових злочинців. На що Олександр Валентинович відповів, що військові злочинці – однозначно вони. До речі, російська влада дуже цього боїться. У мене в руках дуже цікавий документ (демонструє на камеру), офіційно вилучений з апарату Ради Безпеки ООН нашою прокуратурою, за підписом якогось В. Ф. Януковича від 01.03.2014 року (лист, у якому Янукович звертається до Путіна з проханням ввести війська в Україну. – "ГОРДОН"). Лише 1 березня, а вже все було зрозуміло. Тобто Путін, незважаючи ні на що...
– ...вирішив підстрахуватися...
– ...прикритися про всяк випадок, а раптом те, що сказав Турчинов, що він – військовий злочинець, збудеться. Збу-де-ться! Я не знаю тих, хто уникнув би історичної відповідальності. Однозначно Путін відповідає за розв'язання цієї агресії, це його рішення. А ось це (демонструє документ), через таких от януковичів і стороженків (демонструє фото) – бачите, яку морду наїв на російських харчах...
– У мене було запитання, я думаю, немає вже сенсу його ставити, але я скажу, яке: багато військових і, зокрема, Євген Кирилович Марчук розповідали мені про події 1994 року у Криму. Мєшков тоді був так званим президентом Криму. Тоді існувала пряма загроза, що півострів відійде до Росії. І група "Альфа" прибула вночі на літаках до Сімферополя, захопила МВС, СБУ. І Марчук, й інші військові говорили, що на місці Турчинова, коли з'явилися "зелені чоловічки", віддали би наказ або їх затримати, або взагалі знешкодити та показати всьому світові: "Дивіться, якісь невідомі злочинці потрапили до нас, і ми їх вам показуємо".
– Ви знаєте, я дуже поважаю Євгена Кириловича Марчука та не вірю, що він таке міг сказати. Можливо, він погано почувався? Я з ним поговорю, і думаю, що йому доведеться з'явитися до цієї студії, щоб розставити всі крапки над "і". Ще раз хочу сказати: 20 лютого 2014 року, коли почалася анексія Криму, я, Пашинський Сергій Володимирович, майбутній глава Адміністрації Президента, і керівник Штабу опору Олександр Турчинов – ми були на Майдані. Я хочу запитати в Євгена Кириловича Марчука, якщо він це говорив...
– ...де було взяти людей?..
– ...коли я стояв на сцені Майдану, ходив під Жовтневий палац і думав: "Тільки б у голову влучили, щоб не мучитися", – а Євген Кирилович каже, що я, виявляється, повинен був давати команду спецназу захоплювати "зелених чоловічків"?! Не може цього бути! Я його справді поважаю як глибокого аналітика та державну людину. І погоджуся, що якби ми підняли (не буду говорити скільки, зараз у нас понад два десятки механізованих бригад і понад шість десантних), але якби ми 20 лютого, маючи службу зовнішньої та прикордонної розвідки, Головне розвідувальне управління, дізналися, що громадянин Путін почав розгортати війська, перекинули б туди 95-ту бригаду (чисельністю до 5 тисяч осіб) та 25-ту, озброєну до зубів, із величезним бойовим досвідом. Усі ці підрозділи пройшли Чечню і були там не три дні. Звичайно, за таких умов росіяни б у Криму висаджувалися, а ми би їх там косили! А хто би не здався, ми б у полон узяли! Я ще раз показую (піднімає папір із фото Стороженка) – ось головний воїн! Так це йому я повинен був дати команду?! Але йому і так дали, за його словами.
– Давайте скажемо: "У нас не було сил". Правда? В України як держави не було сил, щоб утримувати Крим?
– В України як держави – до речі, це не тільки Янукович, Саламатін або...
– ...Лебедєв...
– ...так. Ми отримали від Радянського Союзу колосально потужні Збройні сили: сотні бойових вертольотів, ППО і все інше. Але 23 роки всі міністри оборони обдирали армію, як липку.
– Усі?
– Без винятку! Мало сказати, найбільше розкрадено (мені соромно про це говорити), але найбільшу кількість майна за ціною металобрухту було продано за Єханурова та Гриценка, які прийшли на хвилі Помаранчевої революції. За Гриценка, щоб було зрозуміло, ЗРК С-300, який коштує щонайменше $50 мільйонів, – знаєте, за скільки Міноборони тоді продало? За $2,5 мільйона! Тенюха можна критикувати чи ні, він був чотири дні міністром оборони (до 2010 року – заступник міністра). Я просто хочу сказати, що, на жаль, заява міністра оборони Тенюха від 28 лютого 2014 року про те, що сьогодні в нас немає армії, – об'єктивна. Знаєте, зараз починають розповідати про спецназ – який спецназ?!
– ...усе зрозуміло...
– ...якийсь іще горе-вояк говорить, що треба було підняти Іл-76. Та в нас тоді було всього два справні Іл-76!
– Обидва й підняти!..
– Тоді в житомирській бригаді було до тисячі осіб, ми би могли їх у ці літаки й напакувати. Знаєте, закриваючи тему Криму, я скажу вам важливу річ. Під час тих подій до мене прийшли хлопці з Майдану та сказали: "Скеруйте нас до Криму". Я забув цю історію, але вони мені нагадали нещодавно. Хлопці прийшли в будівельних касках, зі щитами, відібраними в "Беркута". А я їм досить грубо відповів, що спочатку я їх екіпірую, навчу, а потім уже скерую в бій. А зараз нехай не плутаються під ногами. І я забув про цю розмову. А потім до мене підійшов один із них, він три роки провоював, тепер офіцер, у нього три бойові нагороди, і каже, що хоче мені подякувати, що я тоді, слава богу, був розумніший і не піддався на їхні провокації, не пустив до Криму. Це був би той самий Іловайськ, тільки ще більш кривавий. І ця розмова для мене перевернула кримську сторінку. Знаєте, а чому весь час говорять про Крим, де ті експерти, які підкажуть, що нам робити з Донецьком?! Яка різниця між Кримом і Донбасом?!
Росіяни заявляють, що я – військовий злочинець, як і Яценюк
– А що з Донецьком робити?
– Яка між ними різниця?! Давайте про Донецьк, давайте я вам розповім про Слов'янськ, він до Києва та Харкова набагато ближче, ніж Крим. Якщо хто не знає, Слов'янськ – це найзахідніша точка Донецької області. Вони ж не просто так його взяли...
– ...стратегічна точка...
– ...там 25 кілометрів до Ізюма, а це вже Харківська область, і все – пішла Центральна Україна. Я вам про Слов'янськ можу розповісти, я там був, все знаю.
– Я чув, ви в бій ходили у Слов'янську?
– Куди я ходив, історія покаже...
– ...так чи ні?..
– ...росіяни заявляють, що я – військовий злочинець, як і Яценюк. Але питання не в цьому...
– ...ну Яценюк у них у Чечні воював...
– ...не моя функція – ходити в бій, моя справа – організовувати цей процес. Але якщо треба, то і я в бій піду, річ не в цьому. Згадайте, як все це було, той батальйон, не буду називати, який саме, який ми дали на підтримку спецназу, – що з ним сталося? Вони ж віддали всю зброю! Був Гіркін без МОН і БМД (протипіхотна осколкова міна спрямованої поразки та бойова машина десанту. – "ГОРДОН"), а став із МОН і БМД. Заходив без важкого озброєння, а став із важким!
– Вам не було важко від цієї тотальної зради як людині?
– Мені тепер важче. Тоді питання стояло дуже просто: перемога або смерть. Про це не думали, дух був іншим. А зараз накопичилася втома. Будьмо відвертими: у нас ЗМІ як мали власників за Януковича, яких обслуговували, так і мають, нічого не змінилося. Ми сидимо у студії телеканала, який, за дуже об'єктивним чутками, опосередковано, через Зубрицького, належить Захарченку. І нічого, у нас же демократія, свобода слова, і чого тут тільки не почуєш! А тоді був підйом, розуміння.
– А зараз утома?
– Звичайно, і не тільки в мене. Напевно, і у вас, та й у всіх, хто нас дивиться. Три роки війни. Але я хочу сказати про інше. Ви знаєте, напевно, втома і в 1917-му, і в 1918-му році була. Але потім ми здалися більшовикам, а вже рівно за 12 років у нас стався Голодомор. Саме тому, що ми здалися. Дві мої тітки померли в 1932 році, а я зараз, хоч і втомлений, хоча і бруду купа, але чітко розумію, що ані мої діти, ані внуки вже не будуть заручниками. Ми вистоїмо!
– От це оптимістично. У нас чотири з половиною хвилини, спробуймо бліц. Чи згодні ви з тим, що якби Путіну дали відсіч у Криму, він би не пішов на Донбас?
– Якби могли дати відсіч Путіну у Криму, то він би і до Криму не пішов.
– Крим повернеться в Україну?
– Думаю, так.
– А Донбас?
– Так.
– Скажіть, будь ласка: що ви думаєте про Путіна?
– Путін – класичний російський імператор. У них в історії безліч кривавих подій. Я думаю, його рейтинг свідчить про ставлення російського народу, зокрема й до нас. І ми повинні це розуміти і не забувати. Путін – це те, що російський народ собі вибрав і буде вибирати стільки, скільки той захоче.
– Втілення російського народу?
– Російської імперії. А росіяни щасливі лише тоді, коли в них є імперія.
Яценюк був дуже гарним прем'єром
– Це правда, голодні, зате імперія. У пресі вас часто демонізують – чому?
– Ви ж Клюєва цитували...
– ...Азарова...
– ...так, Януковича ще, до речі, згадували і всяку нечисть меншу, як Портнов і всі інші. Звичайно, у них засоби масової інформації, гроші, вони ці теми розкручують. Я був ідеологом, наприклад, конфіскації. У це ніхто не вірив, ви бачили, яке протистояння було в парламенті. Але ми конфіскували $1,5 мільярда! Це ж півтора року війни було, півтора року бруд лився, чого тільки не розповідали! Що Пашинський ці гроші поділив. А всі гроші в державному бюджеті.
– Іще ні...
– Довідка є! Запитання до Гройсмана! (Сміється).
Фото: Ростистав Гордон / Gordonua.com
– У пресі багато писали про інцидент у новорічну ніч із 2016-го на 2017 рік між вами і громадянином Хімікусом. Два слова: що сталося насправді?
– Не хочу його ображати. Нетвереза істота дуже серйозно погрожувала сексуальним насильством моїй дружині, а потім він почав погрожувати мені. Незважаючи на мої спроби його вгамувати, я дістав пляшкою по голові. У підсумку я був змушений його зупинити так, як зумів. Зараз ведуть кримінальну справу, я вже пройшов усі слідчі дії. Він їх уникає, але я впевнений, що справа опиниться в суді і буде настільки деталізованою, що не виникне жодних запитань.
– Писали також, що ви нібито хочете рейдерськи захопити Житомирську кондитерську фабрику. Хочете чи ні?
– Щоб коротко, так?
– Дуже коротко.
– У студії цього каналу, тут, на цьому самому місці, сидів її власник, Лещинський, здається?..
– ...так...
– ...підніміть архів, покажіть глядачам у новинах, як він розповідав, що у 2010 році Портнов з Ігорем Бойком у нього цю фабрику захопили. І він дякував мені як главі адміністрації, що у 2014-му я створив антирейдерську комісію. Там було 20 підприємств, це на сайті президента досі є, і розпорядження з моїм підписом. І ця комісія допомогла пану Лещинському повернути підприємство.
– Хто виявився кращим прем'єром: Яценюк чи Гройсман?
– Знаєте, Яценюк був дуже гарним прем'єром. Я був членом комітету з питань ПЕК до 2014 року. Якби мені у 2013-му розповіли, що у 2015 році ми не будемо купувати російський газ, а я трохи на цьому розуміюся, я би не повірив.
– Тобто Яценюк – кращий?
– Ні, хвилиночку...
– ...і Гройсман – теж непоганий?
– Є критичні зауваження і до одного, і до іншого. Але ми повинні розуміти, в яких умовах вони працюють. Яценюк узяв скарбницю, вибачте, із тисячею доларів на рахунку. Я не жартую, із 14 тисячами гривень! У Гройсмана ситуація краща, будемо сподіватися, що він упорається.
– Свого часу ви й Турчинов були наближеними до Юлії Тимошенко, потім розірвали з нею стосунки. Чи підтримуєте ви їх зараз?
– Ні.
– Це прикро для вас як для людини чи ні?
– Знаєте, у мене з нею пов'язаний величезний етап мого життя. І не тільки мого, а й життя цілої країни. Але у 2014 році, коли вона вийшла із в'язниці, у нас були різні підходи до того, що є пріоритетним на сьогодні.
– Позачергові президентські та парламентські вибори восени можливі в Україні?
– Це сценарій ФСБ, який розгойдують через різноманітних провокаторів. Ми зробимо, ми вже зробили все, щоб цього не було.
– Останнє запитання: Україна вистоїть?
– Україна вже вистояла. Але тепер, щоб процвітати, на нас чекає дуже серйозний шлях. Ми одержали безвізовий режим, стабілізували економіку, у нас ростуть золотовалютні запаси. Нам потрібно навчитися аналізувати об'єктивні процеси, а не слухати брехунів, демагогів і популістів в ефірах телеканалів (усміхається).
– Я вам вдячний за те, що ви прийшли та були відвертими!
Записала Вікторія Добровольська
