"Підтримка України життєво важлива для Європи та США". Що світові лідери говорили про Україну та Росію на Мюнхенській конференції. Головне G

Виступ Джо Байдена став своєрідною сенсацією вечора, оскільки вперше за майже 60-річну історію Мюнхенської конференції з безпеки на ній виступив чинний президент США.

Глава Білого дому кілька разів дав зрозуміти, що США повертаються до своїх зобов'язань перед європейськими партнерами, які порушили під час президентства його попередника Дональда Трампа.

"Мюнхенську конференцію 2019 року я відвідав як звичайний американський громадянин, а не людина, яку обирають. І я тоді сказав, що ми повернемося. Я людина слова: Америка повернулася. Кажу зараз як президент США на самому початку своєї роботи. Я шлю чіткий сигнал світу: Америка повернулася. Трансатлантичний альянс повернувся. Ми не дивимося на те, що було. Ми дивимося разом із вами вперед на те, що буде", – заявив на початку спічу Байден.

Він підкреслив, що США сповнені рішучості відновити відносини з Європою вже у 2021 році, і висловив готовність працювати щодо найрізноманітніших питань – від пандемії COVID-19 і зміни клімату до контролю над озброєннями і кібератаками.

"США повністю віддані ідеї НАТО. І я вітаю внесок наших союзників у колективну безпеку. Сполучені Штати зберігають вірність п'ятій статті Договору про колективну безпеку і підтверджують гарантії, що напад на одного дорівнює нападу на всіх членів договору", – запевнив Байден.

Глава держави пообіцяв відновити вплив США в усіх міжнародних інституціях та зробити світ безпечнішим. Серед країн, які загрожують безпеці світу, він назвав Китай ("Ми маємо разом підготуватися до довгострокового конкурентного змагання з Китаєм. Конкурентна боротьба буде жорсткою") і Росію.

"Щодо загроз із боку Росії. Кремль намагається підірвати американську демократію, користується корупційними інструментами, щоб підірвати нашу систему управління. Російське керівництво хоче довести своєму народу, що наша система ще корумпованіша, ніж їхня, або така сама корумпована. Але весь світ знає: це неправда. Думаю, російський народ теж це знає", – заявив Байден.

Президент США підкреслив, що саме через погрози Росії підтримка України має життєво важливе значення насамперед для Європи і Штатів.

"Путін хоче підірвати європейський проєкт і НАТО. Він хоче зруйнувати нашу трансатлантичну єдність та нашу рішучість, тому що для Кремля набагато легше залякувати і погрожувати окремим державам, ніж домовлятися із сильною та об'єднаною трансатлантичною спільнотою. Ось чому підтримка суверенітету і територіальної цілісності України має життєво важливе значення для Європи та США", – сказав Байден.

Торкнулася української проблематики і канцлерка ФРН Ангела Меркель. Вона висловила готовність до перезавантаження відносин між Німеччиною та США і тісної стратегічної співпраці ("Справ дуже багато. Німеччина готова відкрити нову главу у трансатлантичному партнерстві"), але наполягла на діалозі з Росією, в якому буде чітко проговорено всі розбіжності.

"Росія втягує все більше країн Європейського союзу у гібридні протистояння, і тому нам потрібен спільний порядок денний щодо Росії. Ми маємо пропонувати співпрацю з одного боку, але з іншого – ми маємо чітко говорити про розбіжності, які у нас є. Я можу тільки погодитися із президентом США в питанні сильного ЄС. На жаль, це не те, що Росія робить у цей момент", – зазначила Меркель.

Канцлерка також визнала, що Мінські переговори щодо врегулювання збройного конфлікту на сході України ні до чого не привели, але альтернативи їм не запропонувала.

"Коли йдеться про суверенітет і територіальну цілісність України, ми не досягли жодного прогресу протягом останніх років. Мінський процес – це дипломатичний інструмент, який можна використати, але він не був успішним", – сказала Меркель.

За діалог із Росією висловився і президент Франції Еммануель Макрон. У своїй промові на Мюнхенській конференції він наполіг на необхідності побудови нової архітектури спільної безпеки, яка, зокрема, "має передбачати діалог із Росією".

"Нам необхідно зробити три речі. По-перше, ми маємо відновити архітектуру безпеки. І це те, про що йдеться в новій стратегічній концепції НАТО. Водночас вона має передбачати діалог із Росією. По-друге, знайти вирішення регіональних конфліктів. Це питання Сирії та Нагірного Карабаху, Лівії, Ірану. По-третє, підтримати свободу суверенітету. Це питання кібербезпеки і безпеки космосу – нових сфер, де можуть виникнути потенційні конфлікти", – сказав Макрон.

Французький лідер також висловив бажання вибудувати окрему від США європейську систему безпеки, яку назвав "Стратегічною автономією Європи".

"Зараз США дивитимуться на Китай і на Тихоокеанський регіон. Тому Європа все-таки має звернути увагу на проблеми сусідніх для неї регіонів, на безпеку самої Європи. Протягом десятиліть США фокусувалися на захисті Європи. Але сьогодні Європа має сама звернути увагу на власну безпеку", – резюмував Макрон.

На все більше зростання напруження навколо європейських кордонів звернув особливу увагу і голова Мюнхенської конференції з безпеки, колишній посол Німеччини у США та Великобританії Вольфганг Ішингер. У своїй вступній промові постійні конфлікти по периметру Євросоюзу він назвав "вогненним кільцем".

"Тут, у Німеччині, багато хто думав, що після закінчення холодної війни і чудесного возз'єднання Німеччини ми будемо благословенні миром і гармонією, будемо оточені тільки друзями. Але сьогодні, коли ми дивимося на Європу, ми бачимо, що вона оточена вогненним кільцем кривавих конфліктів на сході – в Україні і на Кавказі, на півдні – у Східному Середземномор'ї і на наших кордонах з Африкою. Ми знову спостерігаємо перегони наддержав, бачимо загрози, що нависли над міжнародним правом та міжнародними інституціями", – сказав Ішингер, додавши, що загрози щодо небезпеки "ери постхолодної війни" багато в чому справдилися.

У листопаді минулого року в одному з інтерв'ю Ішингер також попереджав українців у жодному разі не повертати окупованих районів Донецької і Луганської областей силою, оскільки, на його думку, "наслідки будуть жахливими".

"Навіть не думайте про таке! Вам справді треба дбати про те, як захистити Україну, щоб ані Росія, ані хтось інший не міг знову порушити ваші кордоні. Але навіть не думайте про воєнний конфлікт для повернення Донбасу! [...] Ви серйозно постраждаєте. Можливо, Росія також серйозно постраждає, цього я не знаю, але для вас наслідки точно не будуть добрими. Саме тому я раджу зупинитися на довгостроковій дипломатії. Україна поверне Донбас. Навіть за мого життя, я впевнений... Ми побачимо Україну, яка знову об'єднається, але це станеться не військовим шляхом, а економічним", – говорив восени 2020-го Ішингер.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав Євросоюз і Штати посилити Північноатлантичний альянс і зміцнити зобов'язання щодо колективної безпеки, оскільки її постійно випробовують на міцність офіційні Пекін і Москва.

"Європа і США мають захищати міжнародне право, яке випробовують на міцність авторитарні режими Китаю і Росії. Вони намагаються переписати правила у власних інтересах. Піднесення Китаю стало головним викликом для трансатлантичної спільноти. Дії Китаю і Росії становлять потенційні ризики і серйозні наслідки для нашої безпеки і добробуту. Ось чому НАТО має посилити кооперацію зі своїми партнерами, такими як Австралія та Японія, і зміцнити правила в усьому світі. Тільки наші спільні дії можуть переконати інших діяти за правилами", – переконаний Столтенберг.

Генсек НАТО закликав країни докласти максимум зусиль для підвищення стійкості демократичних держав, оскільки це є "першою лінією оборони" Альянсу.

"Ми маємо розширити підходи до власної безпеки. Наші потенційні противники використовують усі наявні важелі – військові, політичні, економічні, – щоб випробувати на міцність наші інститути, послабити наші суспільства і підірвати нашу безпеку. Тому ми потребуємо ширшого, більш інтегрованого і скоординованого підходу до стійкості, із конкретними національними завданнями – від комунікацій, зокрема 5G і захисту кабелів у морі, до енергетики і водопостачання", – підсумував Столтенберг.