Що пропонує законопроєкт
Проєкт закону №7457 – це не перша спроба нардепів легалізувати канабіс для медичних цілей. У Раді минулого скликання встигли лише внести до порядку денного відповідний законопроєкт, але так і не винесли на голосування до закінчення строку повноважень депутатів.
Ще один законопроєкт про легалізацію медичного канабісу розглядала Рада чинного скликання. Улітку 2021 року його вніс президент, а потім парламентарі провалили голосування у першому читанні й передали ініціативу на доопрацювання.
Кабмін підтримав законопроєкт про обіг конопель у червні 2022 року. За місяць його зареєстрували в Раді під №7457, внесення до порядку денного ініціатива чекала майже рік: її винесли в залу лише після заклику президента України Володимира Зеленського та "великої мобілізаційної роботи" щодо пошуку голосів.
Автори законопроєкту заявляють, що хочуть створити умови для розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування та проведення наукових досліджень ефективності конопель.
Як указано в пояснювальній записці, доцільність терапевтичного застосування препаратів на основі канабісу доведено при таких станах:
- неврологічні захворювання;
- захворювання травного тракту та побічні ефекти, пов'язані з лікуванням ВІЛ/СНІД;
- наркотична залежність та проблеми психічного характеру (за попередніми доказами, ефективне використання канабісу як замісної терапії для опіоїдів, стимуляторів (зокрема кокаїну) та алкоголю, а також для подолання тривоги, посттравматичних стресових розладів і порушення сну);
- хронічний біль невропатичного походження;
- паліативна допомога.
У проєкті йдеться, що вирощувати канабіс для медичних цілей можуть юридичні особи всіх форм власності за наявності у них ліцензії Кабміну та в межах установлених урядом квот. Водночас вони мають використовувати кондиційне насіння, придбане у стандартизованому порядку, та зобов'язані забезпечити охорону посівів, місць зберігання та перероблення рослин.
Розробляти нові препарати зможуть наукові установи (державної, комунальної та приватної форм власності) за наявності ліцензії та лише з медичною метою або для науково-технічної діяльності.
Виробляти, зберігати, перевозити, ввозити на територію України та продавати препарати на основі канабісу зможуть юрособи всіх форм власності за наявності ліцензії та за умови забезпечення простежуваності обігу сортів рослини на всіх етапах обігу. На виробництво також будуть урядові квоти.
Придбати такі ліки пацієнти зможуть за рецептом лікаря (його має бути виписано в електронній формі) в аптеках усіх форм власності.
Контроль обігу канабісу пропонують забезпечувати через маркування кожної партії та одиниці фасованої продукції унікальним штрих-кодом, веденням електронного реєстру переміщення сортів рослин або виготовлених із них медичних препаратів.
Інфографіка: slovoidilo.ua
Цей законопроєкт сьогодні у Верховній Раді ухвалили 268 голосами. Фракції та групи голосували так:
- "Слуга народу" – 183 голоси "за",
- "Європейська солідарність" – 10,
- "Платформа за життя" – 16,
- "Голос" – 19,
- "Відновлення" – 11,
- "За майбутнє" – 8,
- "Довіра" – 12.
Ще вісім голосів "за" дали позафракційні нардепи. Найменше – один голос – підтримки ініціатива здобула у фракції "Батьківщина", лідерка якої Юлія Тимошенко стверджує, що законопроєкт "не про легалізацію марихуани для полегшення страждань пацієнтів", а про "перетворення України на наркоплантацію".
Схожі аргументи проти легалізації медичного канабісу навела екснардепка Ольга Богомолець. Вона вважає, що "під егідою легалізації медичного канабісу Україну хочуть зробити новою Колумбією в центрі Європи", а для легалізації медичного канабісу "достатньо внести зміни до двох постанов Кабміну". Відповідні рекомендації розробили нардепи восьмої каденції, але їх не ухвалили, пише вона. Чому парламентарі не вимагали цього, екснардепка не уточнила.
2021 року уряд України легалізував низку препаратів на основі канабісу, але рішення було розкритиковано: доступними виявилися лише дорогі ліки.
"Ми звикаємо жити з болем"
Сьогоднішньому голосуванню в Раді передувала кампанія на підтримку законопроєкту, яка тривала кілька тижнів (наприклад, у Facebook частину постів на цю тему позначено хештегом "знеболь").
Наприкінці червня у мережі вірусним став пост військовослужбовця 47-ї окремої механізованої бригади "Маґура" Михайла Бакалюка, який дістав важке поранення на фронті і втратив ногу.
"Під час лікування я потребую цілодобового введення знеболювальних препаратів у венозну й м’язову системи та введення епідуральної анестезії. Це суттєво впливає на роботу серцево-судинної системи, центральної нервової системи та внутрішніх органів, функціональність яких може бути порушена і, як наслідок, може спричинити нові хвороби. Я відчуваю страшенні фізичні та фантомні болі в області поранення. Застосування таких знеболювальних не позбавляє, а лише приглушує біль на деякий час. Витримати подібні болі дуже важко, що негативно впливає на мій психоемоційний стан", – написав він.
Військовослужбовець опублікував своє фото, зроблене у шпиталі, і закликав ухвалити закон про медичний канабіс.
"Таких, як я, бійців багато. Військовослужбовці мають різного ступеня поранення: осколкові по тулубу, травматичну ампутацію на різних рівнях верхніх та нижніх кінцівок, сумісні поранення, опіки обличчя, кінцівок, усього тіла", – наголосив він.
На цей пост відгукнулася українська журналістка Яніна Соколова, яка 2019 року поборола рак. Вона опублікувала знімок Бакалюка та своє фото, зроблене у ванній.
"На іншому фото я. У 2019 році. Під час хіміотерапії. На третій день зле так, що не допомагає жоден із препаратів знеболення. Найсильніші пластирі й ін’єкції не давали жодного повного знеболювального ефекту. Навпаки. Давали побічну дію. Блювоту, висипку і купу різних шлункових наслідків. Хотілося лізти на стіни. Викручувала тіло так, ніби сотні бджіл жалять судини. Усе це було до покупки моїм другом сигарети з олією канабісу всередині. Це був просто подих спокою. Без побічної дії. Хіба що їсти хотілося, – розповіла вона. – Я можу назвати вам десятки груп пацієнтів із різними боленосними симптомами. І всім їм необхідний закон про медичний канабіс. Просто зараз. Війна. Тисячі наших страждають від болю".
Один із засновників партії "Демократична сокира" Юрій Гудименко, який приблизно рік тому дістав поранення на фронті, теж закликає до легалізації канабісу для медичних цілей.
У заяві, яку опублікувала політсила, він зазначив, що на ухвалення відповідного закону в Україні роками чекають онкохворі, пацієнти з епілепсією, ПТСР. У стані повномасштабної війни, коли у країні набагато зросла кількість поранених військових, необхідність такого закону, на його думку, є очевидною для кожного "притомного" громадянина.
Нардепи, які не підтримують ініціативи, бояться "підсковзнутися" на цьому питанні, вважає він.
"Вважається, що якщо політик говоритиме на ці теми, то на наступних виборах консервативні виборці його не підтримають, а опоненти згадають: так ти ж був за "наркоту". І фактично цей страх за своє політичне майбутнє зупиняє багатьох депутатів", – пояснив він.
Гудименко розповів, що коли дістав поранення, біль відчував протягом місяців цілодобово доти, доки йому не відтяли нерв.
"Ми звикаємо жити з болем. Після поранення щодня, 24/7, протягом 10 місяців я відчував страшний біль. Так, із кожним місяцем ставало трохи легше. Але біль не відпускав, а я звикав із ним жити. Принаймні так здавалося. Потім мені, врешті-решт, відсікли нерв і я перестав відчувати. Біль у якийсь момент просто минув. А за тим прийшло усвідомлення, наскільки ж він впливає на наше життя. Це відчув я сам, мої близькі, оточення. Коли тобі болить, ти нервовий, злий, агресивний. Навіть якщо вже здається, що ти звик, біль працює як постійний подразник. Постійний біль змінює тебе зсередини. В Україні зараз тисячі бійців, які мають поранення і постійно живуть зі страшними болями – реальними й фантомними, у тому числі маючи ампутації. Якщо є хоч якась можливість полегшити їм цей біль – це треба зробити", – додав він.
Голова економічного комітету Ради, нардеп від "Слуги народу" Дмитро Наталуха зазначив, що цей законопроєкт не про "наркоманів і деградацію", а про милосердя і людяність, а також розповів, що є й економічний аргумент на його користь.
"Медичний канабіс – така сама сфера фармбізнесу, як і інші. Вона здатна приносити прибуток та залучати інвестиції. Український фармацевтичний ринок є одним із найцікавіших у Європі. Він достатньо динамічний, приносить власникам доходи, а громадянам – можливість купувати дещо дешевші аналоги імпортних ліків, – зазначив він. – Звісно, можна далі говорити про землі України як про "хлібну житницю" Європи, але факт лишається фактом – українські фермери та підприємства можуть цілком успішно вирощувати медичний канабіс. [...] Тому, навіть якщо економіка лишається сировинною, то нехай це буде сучасна сировина. А тим більше, що законопроєкт №7457 створює передумови саме для виробництва препаратів із канабісу тут, в Україні".
Гендиректорка центру протезування Superhumans Ольга Руднєва розповіла історію своєї сім'ї, пов'язану із забороненими ліками, і наголосила: зараз пацієнти, які потребують знеболювання, змушені шукати його за кордоном і привозити в Україну, ризикуючи всім (у законопроєкті №7457 пропонують дозволити, щоб пацієнти купували прописані їм препарати за кордоном і ввозили їх в Україну).
"Родичі пацієнтів нелегально купують такі ліки через сумнівних посередників замість того, аби придбати за рецептом в аптеці. Вдумайтеся: знеболення для пацієнтів на останньому етапі життя карається кримінальним кодексом!" – обурилася вона.
Руднєва розповіла, що днями один із пацієнтів центру попросив знайти йому канабіс для знеболювання.
"Бо болить. І я вже третій день уявляю себе, як я, керівник центру протезування та психологічної підтримки, купую йому канабіс у бариги та ховаюся, щоб передати той пакетик. Я цього не хочу. Але я хочу, щоб йому не боліло. Для цього депутати мають нарешті проголосувати той закон про легалізацію медичного канабісу та дати право людям дихати", – підкреслила Руднєва.
Попереду в нардепів – робота над текстом законопроєкту №7457 та його розгляд у другому читанні, зазначила нардепка від "Голосу" Ольга Стефанишина. Закон може бути підписаний президентом і набуде чинності лише після того, як його ухвалять у другому читанні й у цілому, але поки не повідомляли, коли планують друге читання.
Як зазначено в пояснювальній записці до законопроєкту, наразі використання з медичною метою рослин коноплі (або, залежно від особливостей регулювання, використання препаратів, виготовлених на її основі) дозволено у 56 країнах, серед яких Німеччина, Іспанія, Нідерланди, Італія, Чехія, Франція, Португалія, Польща, Греція, Австрія, Данія, Бельгія, Норвегія, Ізраїль, Великобританія, США та Канада.