0 Київ
Катастрофа, яка спіткала український народ під час цього вторгнення, сталася не за президентства Трампа
– На самому початку нашої бесіди я хочу подякувати Сполученим Штатам Америки за всебічну допомогу Україні. Я добре розумію, що якби не США, я б уже не жив у своєму рідному, улюбленому Києві й ми б із вами сьогодні тут не розмовляли. Водночас у мене є відчуття, що сьогодні у Сполучених Штатах дотримуються наступної лінії: не можна дати Росії перемогти, не можна дати Україні програти. Складається враження, що США бояться Росії. Ви боїтеся Росії?
Помпео: Річ не в тому, боїмося ми чи ні. Ідеться про виконання важкої роботи, необхідної світу для захисту наших людей і створення можливостей для процвітання майбутніх поколінь. Коли диктатор на кшталт Володимира Путіна в самий непристойний спосіб вторгається в іншу суверенну країну за допомогою величезної сили, то перед нами стоїть відповідальність. Ми маємо реагувати, щоб відновити політику стримування.
– Пане Помпео, ви, крім того, що були держсекретарем США, ви ще були директором ЦРУ. Міжнародний воєнний злочинець Путін сьогодні вбиває сотні тисяч не лише українців, але й росіян. Руйнує українські міста, руйнує Україну. ЦРУ може вирішити питання ліквідації Путіна?
– Підтримка, яку нададуть Сполучені Штати, буде саме в тих формах, які ви вже бачили.
– Україна із завмиранням серця чекає президентських виборів у США. Українці бояться, що за ймовірного президентства Трампа допомогу Україні припинять і Трамп сепаратно домовиться з Путіним. Як буде насправді?
Фіцпатрік: Я в це не вірю. Насамперед у нас три гілки влади. У Конгресі допомога може змінитися, а можливо, й ні. Якщо щось зміниться, то не набагато. У нинішньому стані Конгресу, а це дуже важлива галузь уряду щодо підтримки України, ми бачимо більшість за Україну на кожному голосуванні в залі.
Помпео: Варто також нагадати, що президент Трамп був першим і єдиним президентом США до початку повномасштабної війни, який постачав системи оборонної зброї Україні.
Хоча ви побоюєтеся приходу Трампа до влади, катастрофа, яка спіткала український народ під час цього вторгнення, сталася не за правління президента Трампа. Цей факт важливо пам'ятати, але люди забувають. Вони вірять соцмережам, а не справжнім діям, які відбулися.
Зосередьтеся на важливому: стримування Путіна підтримували протягом чотирьох років роботи адміністрації Трампа, його було втрачено після того, як він пішов. Ми повернемо його назад.
Ми маємо забезпечити Україну необхідними їй ресурсами й дати їй виконати головне: покласти на Путіна стільки витрат, щоб він змінив плани. Усі ми знаємо, як це зробити
– Пане Помпео, ви людина з величезним політичним досвідом. Скільки ще триватиме ця страшна війна і як вона зрештою закінчиться?
– Ви знаєте, це залежить... Це залежить від здатності світу забезпечити підтримку, якої потребує український народ. Але щоб українці не залишилися в заручниках від цієї підтримки. Одне з того, про що я шкодую, – незважаючи на те, що США і Європа проробили величезну роботу, допомагаючи українському народу, ми наклали обмеження стосовно українців стягувати плату з Володимира Путіна. І це його тільки підбадьорило.
Ми маємо забезпечити Україну не лише необхідними їй ресурсами й інструментами, але й не дати їй закувати себе в наручники, не зупиняти її від виконання головного: покласти на Путіна стільки витрат, щоб він змінився. Не так внутрішньо, як [змусити] змінити плани в Україні. Цей стримувальний чинник необхідно відновити. Усі ми знаємо, як це зробити, і я сподіваюся, що це станеться якнайшвидше.
– Я на завершення хочу ще раз подякувати Сполученим Штатам у вашій особі за таку потужну допомогу й підтримку України. Пане Фіцпатрік, я не сумніваюся, що пакет допомоги Україні Конгрес схвалить. Питання одне: коли?
– Так, у цьому й питання. Конгрес не вирізняється своєю швидкістю. Але це ситуація, яка її потребує. Коли я повернуся наступного тижня, у нас будуть чіткі параметри, коли я говоритиму зі спікером про його наміри. І далі ми реагуватимемо, з огляду на його відповідь. Тому що це відрізняється від інших законодавчих актів, коли ми маємо розкіш часу.
У нас часу немає. З кожним днем очікування гинутиме дедалі більше українців і буде втрачено територію, а це неприпустимо. Ми знайдемо спосіб розібратися в цьому якнайшвидше.
Нам знадобиться сприяння наших колег-демократів, нам знадобиться співпраця з нашими колегами в Сенаті, тому що в нас мало шансів із двома різними партіями, які контролюють кожну з палат Конгресу. Потрібна співпраця в усьому, що залежить від часу й існування України. Тому ми сподіваємося, що всі сядуть за стіл переговорів, усі співпрацюватимуть – і ми зробимо це швидко й оперативно.
