-3 Київ
Міжнародний валютний фонд – відносно молода організація, він був утворений у 1945 році рішенням валютно-фінансової конференції ООН. Україна приєдналася до Фонду в 1992 році, коли парламент ухвалив закон "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку і Багатостороннього агентства з гарантування інвестицій". Загалом до організації входять 189 країн, голоси під час ухвалення рішень про виділення коштів розподіляються пропорційно частці держави в капіталі Фонду. Вирішальний голос мають США.
Порахувати, скільки мільярдів доларів отримала Україна з 1995 року, можна на підставі даних МВФ. Він веде облік виданих коштів не в національних валютах, а в так званих SDR – спеціальних правах запозичення (Special Drawing Rights). Це штучний платіжний спосіб, який буває тільки безготівковим, тобто існує у вигляді записів на електронних рахунках. Курс SDR визначається як доларова вартість кошика з п'яти провідних валют: долара США, євро, китайського юаня, ієни і фунта стерлінгів. Але існує і звичайний курс SDR до інших валют, його МВФ установлює та оприлюднює щодня. Таким чином, за кожним траншем суму в доларах потрібно рахувати за курсом на день платежу.
Дані про перераховані МВФ Україні суми також публікує сайт Міністерства фінансів України.
Україна до квітня цього року ніколи не отримувала більше ніж три транші у межах однієї програми: кожного разу після другого чи третього платежу інтерес до продовження втрачали або представники МВФ – через зрив зобов'язань, або уряд України, коли з'являлася можливість узяти кредит на менш складних умовах і пропадала гостра потреба в кредитуванні. Загальні ж суми для України бували і великими, тобто перераховані в межах нинішньої програми $8,7 млрд – це не рекорд. Рекордною є тривалість співпраці в межах однієї програми: після тривалих пауз сторони все-таки погоджують оновлені умови і Україна отримує чергову порцію грошей.
"ГОРДОН" з'ясував, які суми Україна отримувала раніше і на які цілі.
|
1994 рік. "Механізм фінансування системних перетворень". Отримано $763,1 млн.
Програма передбачала виділення $763,1 млн для підтримання переходу від планової економіки до ринкової. До завдань входили зниження темпів інфляції, зменшення різниці між офіційним і ринковим обмінними курсами, підвищення реальних процентних ставок. Були перераховані два транші: $392 млн наприкінці 1994 року і $392 на початку 1995-го. Україна виконала більшість рекомендацій Фонду, особливо щодо посилення фінансової політики. У перші місяці 1995 року інфляція трохи сповільнилася, експорт зріс, обмінний курс стабілізувався. Проте залишалися проблеми з контролем зростання цін і дефіцитом платіжного балансу. |
|
1995–1998 роки. Stand by. Отримано $1,935 млрд
Трирічна програма була затверджена у квітні 1995 року, Україна отримала суму трьома траншами. Метою цієї програми було уповільнення інфляції до 1% на місяць, для цього уряд повинен був скоротити дефіцит бюджету до 3,3% від ВВП, наростити імпорт, а також скасувати частину податкових виключень, скоротити субсидії, сповільнити падіння ВВП до 10% на рік. Ключем до досягнення цих цілей у МВФ назвали жорстку бюджетну політику – скорочення фінансової участі держави в тих сферах, які може ефективно виконувати приватний сектор. "Сюди входить істотний вихід уряду з сільськогосподарського фінансування, заміна бюджетних субсидій вугільної промисловості на систему внутрішньогалузевих трансфертів та скорочення бюджетного кредитування. До інших заходів стримування витрат належать сувора політика заробітної плати в бюджетній сфері, ліміти готівкових коштів у деяких інших областях і подальше підвищення комунальних платежів, орендної плати за житло і цін на енергоносії домашнім господарствам із метою стримування субсидій", – так у Фонді окреслили очікувану від уряду стратегію. Також серед вимог було обмеження грошової експансії, приватизація через ваучери понад 8 тис. великих та середніх підприємств, поступове ослаблення контролю за цінами та зменшення державних витрат на субсидовані товари, зняття обмежень з експорту зерна. Водночас у МВФ зазначали, що влада надає велике значення соціальному захисту вразливих верств населення від такої лібералізації і збільшує витрати на це майже на 2,5% від ВВП. У підсумку інфляція дійсно сповільнилася, відбувалася приватизація, лібералізували ціни. Але дефіцит бюджету так і не був подоланий, і уряд не виконав умови МВФ із максимальних темпів зростання грошової бази. У березні 1998 року МВФ припинив фінансування програми. |
|
1998–2002 роки. "Механізм розширеного фінансування". Отримано $1,591 млрд
У вересні 1998 року уряд України домовився із МВФ про нове фінансування: $2,2 млрд під обіцянку протягом трьох років провести пакет реформ. Виплачено було $0,3 млрд, і подальше перерахування грошей МВФ відклав, оскільки "доходи не виправдали очікувань, фінансові перспективи на 1999 рік залишалися незрозумілими, а деякі структурні реформи відставали від графіку". Але у травні 1999 року програму відновили, а суму згодом збільшили до $2,6 млрд. Змінити умови попросила Україна, в урядовому меморандумі пояснили це зниженням світових цін на метали і падінням експорту в Росію: там ще не подолали наслідків кризи 1998 року. Україна обіцяла забезпечити 4% зростання ВВП і не перевищити 7% інфляції до 2001 року. Щоквартально уряд звітував про впровадження реформ, і на основі цих звітів вирішували долю наступного траншу. МВФ був незадоволений темпами впровадження програми, а потім виявив недостовірність звітів НБУ про стан золотовалютних резервів за 1996–1998 роки. За цією програмою Україна отримала в підсумку $1,591 млрд, які витратили на поповнення золотовалютних резервів НБУ. Уряду країни так і не вдалося впоратися із заборгованістю щодо відшкодування ПДВ і ліквідувати податкові привілеї для великих платників податків, як того вимагав МВФ. Але у 2001 році ВВП зріс на 9,1%, втримали інфляцію на рівні 6,1%, золотовалютні резерви зросли. |
|
2004 рік. "Попереджувальний Stand by". Гроші отримано не було
Наприкінці 2002 року Кабмін вирішив, що надалі з МВФ співпрацюватиме, але не в межах фіксованих кредитів, а з огляду на необхідність. У березні 2004 року рада директорів МВФ затвердила програму, за якою Україна могла звертатися по кредит у розмірі $605 млн у разі різкого погіршення платіжного балансу чи зменшення золотовалютних резервів. Гострої потреби в позиках Україна не мала, вимоги МВФ виконувати в цих умовах уряд не поспішав. Фонд наполягав на скороченні бюджетного дефіциту та простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ. Термін програми закінчився в березні 2005 року. |
|
2008–2009 роки. Stand by. Отримано $10,6 млрд
У 2008 році гостра фінансово-економічна криза у світі призвела до падіння економічних показників і в Україні: ВВП упав на 15% за рік, експорт скоротився майже на 40%, майже вдвічі впав курс гривні. Уряд знову звернувся по допомогу до МВФ. У листопаді 2008 року МВФ підтвердив готовність виділити Україні кредит в розмірі $16,4 млрд на 15 років під 4% річних для подолання проблем в економіці. Програма, узгоджена з МВФ, була спрямована на відновлення довіри до макроекономічної та фінансової стабільності України. Очікували, що інфляція знизиться до 17% до кінця 2009 року з прогнозованих 25,5% у 2008-му. Падіння ВВП повинно було сповільнитися з 7% до 2% на рік. Передбачали, що Україна зможе до 2010 року забезпечити "помірний" дефіцит бюджету. МВФ очікував уведення гнучкого валютного курсу, посилення незалежності Нацбанку, виведення з ринку проблемних банків і рекапіталізації життєздатних, коригування політики в енергетичному секторі і сфері соціального захисту. Країна отримала три транші в загальному розмірі $10,6 млрд. Перший транш терміново зарахували у золотовалютні резерви, частину другого і третій в повному обсязі передали безпосередньо до держбюджету. Але бюджет України на 2009 рік виявився дефіцитним, а це суперечило умовам видання кредиту. Україна не змогла збалансувати Пенсійний фонд і фінансовий план НАК "Нафтогаз", відмовилася підвищувати ціни на газ, і виплати були призупинені. |
|
2010–2013 роки. Stand by. Отримано $3,39 млрд
У липні 2010 року Україна і МВФ домовилися про нову програму в загальному розмірі понад $15,15 млрд терміном на 2,5 року. Попередню домовленість від 2008 року сторони скасували, зокрема Україна відмовилася від отримання суми залишку. Основними завданнями залишалися консолідація державних фінансів, відновлення стійкості банківської системи і розробка більш міцної основи грошово-кредитної політики. Для досягнення цього уряд зобов'язався проводити реформи, змінюючи податкову і пенсійну системи, енергетичний сектор, вживаючи заходів зі зміцнення незалежності НБУ та реабілітації банківської системи. Ці вимоги Фонду, по суті, залишилися тими ж, що і для попередньої програми. Додатково МВФ зазначав, що Україна зобов'язалася ініціювати реформи з модернізації газового сектора і усунути дефіцит "Нафтогазу" починаючи з 2011 року, зокрема завдяки підвищенню тарифів на газ і "деполітизації" цін на комунальні послуги. У меморандумі вже йшлося про поділ видобутку, транзиту та розподілу газу для кінцевих користувачів, що мало дати змогу новим учасникам і інвесторам зайти в український газовий сектор. За новою програмою уряд отримав два транші: $1,89 млрд і $1,5 млрд, більша частина була перерахована безпосередньо на підтримку держбюджету. Подальше перерахування грошей було зупинено, оскільки уряд не виконував умови програми співпраці: не розв'язав проблем із дефіцитом бюджету, не підвищував цін на енергоносії, не займався проблемними банками. |
|
2014–2015 роки. Stand-by. Отримано $4,3 млрд
30 квітня 2014 року, після Революції гідності і приходу до влади в Україні нового уряду, МВФ затвердив програму допомоги, розраховану на два роки, загальною сумою $17,01 млрд. Фонд повідомляв про згоду України на все ті ж вимоги, що і раніше: оздоровлення банківської системи, реформи в газовій сфері, скорочення бюджетних витрат. До них додалися настійні рекомендації щодо боротьби з корупцією і поліпшення ділового клімату та прозорості ведення бізнесу. МВФ очікував скорочення бюджетного дефіциту до 3% ВВП до 2016 року. Під час обговорення допомоги та необхідних, на думку МВФ, кроків уряд України погодився обмежити практику спрощеного оподаткування, скасувати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, підвищити ціни на житлово-комунальні послуги і підвищити пенсійний вік. 7 травня 2014 року Фонд перерахував Україні перший транш – $3 млрд, другий у розмірі $1,3 – 4 вересня. Улітку 2014 року стало зрозуміло, що в країні розгортається масштабна економічна криза на тлі анексії Криму і російської агресії на сході країни. Після виділення двох траншів програма була переглянута, та залишок від суми Україна не отримала. Перераховані $4,3 млрд дали можливість частково покрити дефіцит держбюджету – більше ніж половину суми витратили на ці цілі. |
|
2015 рік – теперішній час. Програма розширеного фінансування. Отримано $8,7 млрд
Український уряд попросив переглянути програму фінансування, і 11 березня 2015 року МВФ затвердив угоду про нову чотирирічну програму розширеного фінансування на $17,516 млрд. Перші $5 млрд були виділені цього ж місяця. Ухвалення рішення про виділення другого траншу в розмірі $1,7 млрд було заплановано на кінець червня, але кошти в Україну надійшли лише 4 серпня. Відтоді МВФ узяв паузу, яка тривала понад рік. У вересні 2016 року прийшов третій транш на $1 млрд. У квітні 2017-го – четвертий на таку ж суму. Україна зобов'язалася завершити виведення з ринку неплатоспроможних банків, приватизувала найбільший комерційний "ПриватБанк", висловила намір легалізувати видобування бурштину та азартні ігри, обіцяла провести пенсійну реформу, "розширивши" коридор віку виходу на пенсію, розділити тарифи на газ і його транспортування, продовжити боротьбу з корупцією, скасувати мораторій на продаж землі. Загалом на сьогодні за цією програмою Україна отримала $8,7 млрд, ще $8,8 млрд можуть надійти від МВФ у період до березня 2019 року. |
Загалом упродовж років незалежності Україна отримала від Міжнародного валютного фонду $31,3 млрд.
