"Уся підлога в бабусиній крові, як ми її відмиємо?" – каже 12-річний Костя 

Дмитро тримає на потилиці пакет із льодом і намагається пригадати, скільки йому років. Виходить із третього разу.

– 35. І, може, ще поживу.

Говорити й думати йому важко. Це й не дивно, коли на голову падає шматок стіни власної квартири. Чоловік із сином і рудим сетером встигли забігти у ванну. Та бабуся була повільнішою. Жінці поранило ноги, коли після третьої ракети майже знесло фасад будинку.

– Ми її перев'язували з татом рушниками. Уся підлога була в крові. І я ще думав: як же ми це відмиємо потім? – каже 12-річний син Дмитра, Костя.

Та проблема брудної підлоги для родини більше не стоїть. Після влучань у їхньому будинку почалася пожежа. Тож тепер розбиту квартиру й сліди крові в ній заливає вода з брандспойтів рятувальників.

Дмитру вночі довелося виносити тіла загиблих сусідів. А зараз він сидить біля руїн, шокований, і думає, де їм із сином ночувати сьогодні.

Кілька вулиць у Солом'янському районі навколо – у хаосі. Догорають автівки, люди виносять котів, рятують речі.

Росія цієї ночі знову "звитяжно" воювала в Києві проти дитячої лікарні, школи, житлових будинків і дитячого садочка. Директорка дитсадочка Катерина весь ранок прибирає скло з дитячих ліжечок і шафок.

– Я ще й живу навпроти колишнього російського посольства. Огидно бачити цю будівлю щоранку. Знаючи, що через них ми ніде не можемо почуватися в безпеці.

Джерело: Yulia Surkova / Facebook