Ефективність торгівлі в умовах війни: як мережі магазинів оптимізують витрати 

Торгівля в умовах війни змусила бізнес переглянути буквально все: від того, як планують асортимент на полиці, до того, скільки коштує 1 м² торговельного залу. Розповідаємо, на чому саме заощаджують українські торговельні мережі і які інструменти їм у цьому допомагають.

Чому рахунки за ведення бізнесу зросли настільки, що про них заговорили всі?

Внутрішня торгівля – один із секторів економіки, який першим відчув на собі ціну війни. Ритейл в умовах кризи зіткнувся одразу з кількома статтями витрат, які до 2022 року були або незначними, або їх не було зовсім:

• електроенергія – включно з генераторами, пальним для них і власними підстанціями;
• логістика – переорієнтація маршрутів через заблоковані порти, подорожчання пального, довші плечі доправлення;
• персонал – дефіцит кадрів через мобілізацію й міграцію змушує піднімати зарплати товарознавцям, водіям, керівникам магазинів;
• оренда й релокація – частина мереж досі відкриває магазини на нових локаціях замість втрачених.

Водночас бізнес не стоїть на місці: за даними аналітичного порталу Dengi.ua із посиланням на "Опендатабот", сукупний дохід українських ритейлерів за перше півріччя 2026 року зріс на 18%. Але виторг – це ще не прибуток: частка компаній, які завершили період із прибутком, за рік знизилася із 65% до 61%. Тобто продавати стали більше, а заробляти пропорційно – ні.

Це і є суть проблеми: оптимізація витрат ритейлу зараз важливіша, ніж будь-коли, оскільки саме вона визначає, чи перетвориться зростання виторгу на реальний прибуток.

Що ще псує плани мережам, окрім рахунків?

Окрім передбачуваного зростання витрат, є ризики, які взагалі не піддаються плануванню. У серпні 2026 року ракетний удар пошкодив розподільчий центр мережі EVA під Києвом, і частина магазинів тимчасово залишилася без окремих товарів. А буває й простіше, зовсім не пов'язане з обстрілами: свого часу мережа "Епіцентр" повідомляла про масовий технічний збій, через який затримувалося доправлення онлайн-замовлень.

Обидва приклади – про одне й те саме: що більша мережа магазинів, то дорожче їй коштує будь-який збій. Резервні склади, дублювання логістичних маршрутів, запасні канали зв'язку з магазинами – усе це теж витрати, тільки не на розвиток, а на стійкість. І саме тому оптимізація для мережі сьогодні означає не тільки "заощаджувати", а й "не втрачати". Тобто вчасно бачити проблему й реагувати до того, як вона вдарить по продажах.

На чому мережі економлять передусім?

Якщо узагальнити досвід українського ритейлу за останні роки, основні напрями оптимізації витрат ритейлу мають такий вигляд:

• Енергія. Генератори, сонячні панелі, енергоефективне холодильне й освітлювальне обладнання – інвестиція, яка окупається вже за один-два опалювальні сезони.
• Логістика. Перегляд маршрутів, крос-докінг, резервні склади в різних регіонах, щоб один точний удар не паралізував постачання в десятки магазинів.
• Формат магазинів. Компактні точки "біля дому" відкривають за кілька тижнів, і коштують вони менше, ніж великий гіпермаркет. Про те, як змінюється підхід до відкриття й оснащення магазинів в Україні, ми вже розповідали.
• Персонал. Замість наймати більше людей, мережі перерозподіляють навантаження й автоматизують рутинні, повторювані завдання, щоб один товарознавець устигав робити роботу, на яку раніше йшло вдвічі більше часу.

Чи можна заробляти більше з тієї самої полиці?

Окремий і, мабуть, найменш очевидний напрям економії – це те, як саме товар розкладено на полиці. Довгий час мерчандайзинг у магазинах будували "на око". Досвідчений товарознавець розставляв товари за категоріями, спираючись на інтуїцію. Це працювало, поки мережа була невеликою.

Коли магазинів стають сотні, а SKU – тисячі, "на око" вже не працює. Одна й та сама полиця може приносити зовсім різний прибуток залежно від того, що на ній лежить і в якому порядку. Тут на допомогу приходять хмарні рішення для управління мерчандайзингом – програми, які аналізують історію продажів і будують викладку не за інтуїцією, а за даними.

Приклад такого продукту – ABM Shelf, платформа для управління поличним простором, яку розробила українська компанія ABM Cloud. Простими словами, це програма для мерчандайзерів, яка сама пропонує, скільки місця на полиці має займати кожен товар з урахуванням того, що саме зараз краще продається і приносить більше прибутку. Замість того, щоб товарознавець тижнями вручну малював планограми в Excel чи PowerPoint, система формує їх автоматично. А магазини одержують готові інструкції в мобільному застосунку зі скануванням штрихкодів і фотозвітом про виконання.

Із досвіду клієнтів компанії, така автоматизація скорочує трудовитрати на побудову планограм до 80%, підвищує продажі з метра полиці приблизно на 20% і додатково покращує обіговість товару. Різниця між "розставили як завжди" і "розставили за даними" – це часто різниця між магазином, який ледь виходить у нуль, і магазином, який стабільно заробляє.

Що в підсумку

Ефективність торгівлі під час війни вимірюють не обсягом продажів, а тим, скільки з виторгу залишається прибутку після оплати всіх рахунків за електроенергію, логістику й персонал. Оптимізація витрат у ритейлі вже давно перестала бути темою для розмов раз на рік перед складанням бюджету. Це щоденна робота на всіх рівнях: від вибору генератора до того, як розставлено товари на полиці.

Мережі, які навчилися рахувати витрати системно й спираються на дані, а не тільки на досвід, здобувають перевагу навіть у найскладніших умовах: і далі відкривають нові магазини, утримують прибутковість і швидше відновлюються після будь-яких збоїв, чи то технічних, чи то пов'язаних із війною.

Поширені запитання

Що найбільше "з'їдає" бюджет торговельних мереж під час війни?

Найбільші статті додаткових витрат – це електроенергія (включно з генераторами), логістика через зміну маршрутів і пошкоджену інфраструктуру, а також зарплати персоналу через дефіцит кадрів.

Чим автоматична побудова планограм відрізняється від ручної роботи в Excel?

За даними розробників таких систем, наприклад, ABM Shelf, автоматична побудова планограм на основі історії продажів відбувається приблизно у чотири рази швидше, ніж вручну. Товарознавцю не потрібно щоразу вручну перераховувати викладку, коли змінюється асортимент чи попит.

Чи можна оптимізувати витрати без великих вкладень в ІТ?

Так. Частина заходів – перегляд логістичних маршрутів, енергоефективне обладнання, менші формати магазинів – не потребує складних систем і окупається доволі швидко. Автоматизація мерчандайзингу чи запасів – це вже наступний крок, коли мережа виростає настільки, що ручне управління перестає встигати за обсягами.