"Мають бути поставлені на коліна". 7 червня – вибори у Вірменії, що на кону для Пашиняна й Путіна?
Росія з усіх сил намагається утримати Вірменію
Фото: ЕРА
6 червня у Вірменії – день тиші перед парламентськими виборами, і її можна назвати зловісною з кількох причин. В опозиції немає шансів на перемогу, а з огляду на те, що за нею стоїть Кремль, імовірність фальсифікацій і провокацій, навпаки, велика, як і агресивних дій Москви після голосування. Це може зачепити країни, які розташовані дорогою до Єревана, а також інші частини світу. Про підсумки кампанії і що, крім нового парламенту, визначить голосування – у публікації "ГОРДОН".
Виступ на підсумковому мітингу на площі Республіки в Єревані 5 червня прем'єр-міністр Вірменії, лідер партії "Громадянський договір" Нікол Пашинян, який перебуває у відпустці, розпочав із 20-го псалма, пише Armenpress. Це молитва-благословення царя Давида перед виходом на битву.
"Одні колісницями, а інші конями, а ми ім'ям Господа Бога нашого хвалимося", – пролунало над площею, що важко зрозуміти інакше, як те, що справжня сила і влада залежать не тільки від військової міці, а й від вищого заступництва.
Між Москвою і Брюсселем
Хоча в бюлетені будуть 16 партій і два блоки, очевидно, що це матч проєвропейських і проросійських сил, де Брюссель і Москва перейшли із трибун на поле. Євросоюз однозначно підтримує Пашиняна.
На саміт Європейської політичної спільноти 4–5 травня в Єревані приїхали лідери майже 50 країн, зокрема головний ворог РФ – президент України Володимир Зеленський. Французький президент Еммануель Макрон тими днями став зіркою Єревана, публічно демонструючи близькість із Пашиняном і ставку Парижа на нього. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що вони зібралися у вірменській столиці, щоб "продемонструвати одну велику європейську сім'ю".
"Об'єднані спільними інтересами, ми стикаємося з тими самими викликами. Ми працюватимемо, тут, над стовпами незалежності Європи", – заявила вона.
Москва, зі свого боку, робить усе можливе, щоб усунути чинну команду від влади. Опозицію представляє одразу чотири партії – "Сильна Вірменія" мільярдера Самвела Карапетяна, блок "Вірменія" колишнього президента Роберта Кочаряна, "Успішна Вірменія" і "Крила єдності". За такою роздробленістю, на думку Пашиняна, стоїть один ляльковод – Кремль, що недалеко від істини.
Карапетян, окрім вірменського, має громадянства РФ і Кіпру, до минулого року жив у Москві й, за даними ЗМІ, пов'язаний із ФСБ. Зараз він перебуває під домашнім арештом у Єревані за підозрою в закликах до насильницького повалення влади. Кочарян узагалі не приховує дружби й "хімії" між ним і нелегітимним президентом РФ Володимиром Путіним. Голови двох інших партій, за інформацією журналістів, отримували гроші від адміністрації Путіна ще на виборах 2017 року й безпосередньо пов'язані із заступником глави АП Сергієм Кирієнком.
"Триголова партія війни за підсумками виборів 7 червня не має пройти до парламенту. Ті шпигунські мережі, які думають, що можуть купити вірменський народ, можуть зганьбити народ, ці сили мають бути поставлені на коліна результатами голосування", – сказав на мітингу вірменський прем'єр.
Протягом усієї кампанії РФ застосовувала пропагандистський брандспойт і прямий економічний тиск. Під час пресконференції за підсумками саміту ЄАЕС в Астані Путін 30 травня заявив, що Вірменію може спіткати "український сценарій" через її євроінтеграційні прагнення, а до цього радив Єревану провести референдум щодо членства в Євросоюзі, перш ніж "розлучатися" з РФ. Того самого дня Москва відкликала посла Сергія Копиркіна, що в дипломатичній практиці вважають якщо не передвоєнним жестом, то ознакою жорсткої конфронтації.
1 квітня на зустрічі у Кремлі Путін пригрозив Пашиняну наслідками ймовірного вступу Вірменії до ЄС, а також натякнув на "політичне" переслідування Карапетяна. Пашинян відповів, що у Вірменії немає політв'язнів, зате є свобода слова й інтернет. На тій самій зустрічі глава Кремля, імовірно, анонсував технологію, яку Росія має намір застосувати в день голосування, – сприяти максимальному приїзду на дільниці вірмен із-за кордону.
"У нас у Вірменії дуже багато друзів, дуже багато, ми це знаємо. Багато вірмен живе в РФ... ми вважаємо, приблизно 2 млн осіб (населення всієї Вірменії становить приблизно 3 млн. – "ГОРДОН")... І багато політичних сил, які налаштовані проросійськи. Звісно, я скажу вам абсолютно відверто, у нас із вами такий діалог, що ми завжди з вами говоримо по-чесному й прямо. Нам би дуже хотілося, щоб усі ці політичні партії, політики змогли взяти участь у цій внутрішньополітичній роботі під час виборів", – цитує Путіна сайт його адміністрації.
Про те, що РФ планує відрядити до Вірменії для голосування до 100 тис. осіб, 29 травня з посиланням на джерела написало Reuters. Російська влада оцінила витрати на їхнє транспортування приблизно в $50 млн. Міністр економіки Вірменії Геворг Папоян у відповідь пообіцяв скерувати їх на військові збори, котрі якраз проводять із 31 березня до 19 червня. "Буде дуже добре, якщо зі 100 тис. осіб, скажімо, 30–40 тис. залишаться тут, ми скеруємо їх на військові збори. Місяця зо два візьмуть участь у військових зборах, а потім повернуться до Калуги. Що в цьому такого?" – сказав він журналістам.
Це виявилося не порожньою погрозою – у Союзі вірмен Росії 5 червня заявили, що повістки чоловікам, які прибувають, роздають просто на прикордонних пунктах і в аеропорту. Міністр оборони Вірменії Сурен Папікян вказав, що це поширюється на всіх військовозобов'язаних громадян країни, незалежно від того, з якої країни вони прибули – РФ, Франції, США чи інших держав.
Антикорупційний комітет країни вже повідомив про численні факти "виборчих хабарів". Напередодні виборів і в день голосування силовики обіцяють "використовувати весь спектр законних засобів", зокрема безпілотники, по всій країні для запобігання порушенням, зокрема купівлі голосів.
Час останніх ставок
Агресивні й образливі заяви російського політикуму, а тим паче пропаганди, перед виборами у Вірменії немає сенсу наводити – заступник голови Радбезу Дмитро Медведєв, глава МЗС Сергій Лавров і речниця російської дипломатії Марія Захарова висловлювалися в характерній для кожного з них манері, як вони це робили перед виборами в Молдові, а також Угорщині. І, можливо, завтра з'ясують, що з тим самим ефектом, оскільки й угорці, й молдовани не оцінили московської риторики.
Російське незалежне видання пише, що у Кремлі не плекають ілюзій, що реально усунуть Пашиняна. Наближене до Кремля джерело поділилося із журналістами, що зараз про перемогу проросійських сил на виборах не йдеться – радше тільки про розмиття голосів. "Не забуваймо, що в них парламентська республіка. Не буде конституційної більшості – і прем'єр уже не зможе легко проводити свої реформи. Зокрема щодо зближення з ЄС. Тож питання не в персоналії Пашиняна, а щоб цій персоналії не було легко й щоб вона не забувалася", – підкреслив він.
Президент Грузії у 2004–2013 роках Михайло Саакашвілі, навпаки, чекає від Москви радикальної реакції на перемогу партії прем'єр-міністра, аж до введення військ. "І якщо РФ вирішить провести таку операцію, вона неминуче окупує і Грузію... У цій великій геополітичній грі Москва навіть не згадає, яку "червону доріжку" їй розстеляв [засновник проросійської партії влади "Грузинська мрія" Бідзіна] Іванішвілі. Якщо Пашинян виграє вибори, Кремль негайно перейде до плану Б", – упевнений політик, який перебуває в ув'язненні.
Що демонструють опитування
Опитування американського Міжнародного республіканського інституту у травні фіксувало впевнене лідерство "Громадянського договору" із приблизно 65% голосів виборців. Опитування соціологічного центру САЕАС, яке наводило Arminfo, давало принципово іншу картину: блок "Сильна Вірменія" майже на 3% випереджає "Громадянський договір" (20,6% проти 17,8%).
Агрегатор електоральних опитувань і європейської політичної статистики PolitPro 6 червня віддає впевнену перемогу партії Пашиняна – за його даними, політичну силу прем'єра підтримує понад 47% електорату.
Після перемоги
Курс на Європу – перша, але не єдина обіцянка у програмі Пашиняна. Українське видання "Бабель" вважає, що і його виконання не гарантоване з об'єктивних причин. І навіть здобувши конституційну більшість, "Громадянському договору" буде складно, якщо не неможливо, відірватися від Росії. Окрім того, Вірменії буде важко повноцінно інтегруватися в ЄС, оскільки вона оточена державами, з якими в ЄС проблеми, – це Грузія, Іран, Туреччина й Азербайджан.
Невідомо, чи триватиме мирний процес з Азербайджаном, закладений втратою вірменських поселень у Нагірному Карабасі, зазначають автори статті. Для цього потрібно винести на референдум нову конституцію країни і щоб її підтримали люди. Європейські претензії Єревана можуть стати питанням у процесі мирного врегулювання з тією ж Туреччиною.
Окрім того, імпорт та експорт Вірменії також спираються на РФ – торік товарообіг між країнами сягнув $7,7 млрд, за ним іде Китай із $2,6 млрд, а не ЄС. Енергетика Вірменії також залежить від російських постачань – вона купує в РФ майже весь газ, і Москва вже використовувала це як погрозу.