У Росії неможливий бунт через спадщину СРСР, черги, страх та звичку терпіти

Війна в Україні

Попри те, що успішні українські удари по російських об'єктах, що фінансують воєнну машину Кремля, вже створили труднощі для пересічних росіян і спровокували дефіцит пального, масових протестів у країні-агресорі не відбулося і навряд такі відбудуться найближчим часом. Про це йдеться в аналітичній статті The Atlantic, яку опублікували 15 серпня.

Авторка публікації, журналістка Анна Нємцова звернула увагу на черги на АЗС у Росії, а також конфлікти між росіянами за пальне та додала, що навіть державні російські пропагандистські ЗМІ були змушені визнати проблему. Журналістка підкреслила, що війна, розв'язана РФ в Україні, повернулася додому, тож і Україна, і її західні партнери, імовірно, сподівалися, що це викличе незадоволення серед російських громадян та спонукає їх вийти на протести.

Однак, за її словами, росіяни радше пристосуються до нових умов, ніж підуть проти влади, адже страх перед останньою і звичка терпіти залишаються для них сильнішими за прагнення до спротиву.

На думку авторки, причина такої позиції росіян полягає у спадку радянського минулого, у якому вони звикли до дефіциту й черг. Вона пригадала, що в СРСР черги були скрізь і що вчені навіть "висували теорії про те, що російську ідентичність формує очікування". Зокрема видавалися книги з такими назвами розділів, як "Черга як форма радянського життя". Газета "Соціалістична індустрія" рахувала, що радянські громадяни витрачали 30 млрд робочих годин на рік, чекаючи в черзі за товарами першої необхідності, йдеться у статті.

Також журналістка згадала про придушення будь-яких спроб протестів у РФ та страх громадян країни перед ними. Як приклад, вона навела Новочеркаський розстріл у Ростовській області РФ у 1962 році, коли за наказом колишнього першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова військові вбили демонстрантів, що виступили проти підвищення цін. Сьогодні росіяни так само бояться владу і розповідають про випадки доносів до ФСБ та арешти за навіть символічні антивоєнні дії, як от прослуховування антивоєнної музики тощо. За її словами, здебільшого розмови про незадоволення росіян залишаються лише на їхніх кухнях.

Деякі окремі спроби висловлюватися проти влади в РФ були, зауважила Нємцова. Одним із таких, на її думку, був виступ російського окупанта Олександра Луніна, який публічно звернувся до нелегітимного президента РФ Володимира Путіна та попередив, що "армія розверне зброю проти Кремля". Однак після затримання той заявив, що підтримує главу Кремля. Крім цього, у публікації ідеться про зняття з виборів до Держдуми, що відбудуться у вересні цього року, найстарішої ліберальної партії в РФ, "Яблоко", єдиної антивоєнної у бюлетені, яка набирала популярність. На її підтримку під стінами суду зібралось кількасот протестувальників, однак після оголошення рішення вони просто мирно розійшлися, писало росЗМІ.

Співрозмовники журналістки серед росіян, а також ті, чиї коментарі іншим ЗМІ вона переглянула під час підготовки статті, негласно заявляли радше про готовність пристосуватися, змінити побутові звички, знайти альтернативні рішення, ніж виступити проти того, що їм не подобається. Як приклад, вони готові їздити на відпочинок до Геленджика, а не в окупований Крим, хоч обидві території перебувають у зоні досягнення українських дронів, а також купувати бензин дорожче з рук через знайомих, визнаючи, що тим, у кого на це немає грошей, буде важче адаптуватися до нових викликів.

Соціологічні дані, які наводить ЗМІ, свідчать, що рейтинг Путіна з початку року знижується, але більшість респондентів усе ще вважають, що країна рухається у правильному напрямку, звинувачуючи у проблемах Захід, але не Путіна. Хоча частка тих, хто відчуває страх і смуток, зросла, це не перетворюється на масові виступи. Навіть у кризових умовах росіяни терплять, резюмує авторка статті.