Країни Балтії звертаються до України по досвід будівництва бомбосховищ. Що відомо

Балтійські компанії зверталися до українських виробників оборонної продукції щодо можливого придбання бомбосховищ
Фото: Zelenskiy / Official / Telegram
Країни Балтії почали активно цікавитися українським досвідом у сфері будівництва бомбосховищ і цивільного захисту через зростання загрози дронових атак і побоювання можливого російського вторгнення. Про це 25 травня повідомило Politico.
За інформацією видання, останніми тижнями балтійські компанії зверталися до українських виробників оборонної продукції й експертів із цивільного захисту щодо можливого придбання бомбосховищ.
Як зазначив Ігор Федірко, керівник однієї з провідних груп оборонної промисловості України, країни Балтії намагаються знайти рішення для захисту населення на випадок можливої російської агресії.
Politico нагадує, що 20 травня в Литві президента і прем’єр-міністра евакуювали до підземних укриттів після порушення повітряного простору країни безпілотником. Жителів Вільнюса також закликали пройти в укриття.
Литовське міноборони повідомляло в мережі Х, що дрон зафіксували поблизу кордону з Білоруссю, після чого було активовано місію НАТО з патрулювання повітряного простору Балтії. Такі інциденти згодом також фіксували в Латвії й Естонії.
Politico пише, що переговори про бомбосховища свідчать про зростання тривоги на східному фланзі НАТО через масштаби російських дронових атак проти України й побоювання, що навіть обмежений напад або випадкове потрапляння дронів "можуть зруйнувати оборону на початкових етапах конфлікту".
Politico пише, що балтійські чиновники побоюються, що невелика територія й висока концентрація населення в містах залишають країнам мало простору для помилки в разі масштабної атаки.
Також у статті йдеться, що на тлі зростання тривоги змінився навіть ринок нерухомості у Вільнюсі – після початку війни в Україні в оголошеннях про продаж житла дедалі частіше почали з’являтися підвальні приміщення й укріплені підземні простори, які позиціонують як потенційні укриття.
Контекст
- Протягом останніх років політичне й військове керівництво європейських країн кілька разів заявляло про загрозу російського нападу. Глава міноборони Німеччини Борис Пісторіус зазначав, що РФ може напасти на НАТО 2029 року. Про загрозу з боку РФ говорив і ексканцлер ФРН Олаф Шольц. На думку головнокомандувача збройних сил Норвегії Ейріка Крістофферсена, для підготовки до ймовірної війни з Росією в НАТО є два-три роки.
- Bild із посиланням на секретний документ повідомила, що в НАТО готуються до ймовірного нападу Росії на східний фланг.
- 16 лютого 2025 року видання Financial Times повідомило з посиланням на анонімного українського чиновника, що нелегітимний російський президент Володимир Путін готується до війни проти країн Балтії.
- 19 червня Путін назвав "неймовірною брехнею" інформацію про те, що РФ має намір напасти на Європу.
- У квітні 2026 року в інтерв’ю Financial Times прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Кремль може напасти на країни НАТО "найближчими місяцями".
- У звіті від 24 квітня аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначили, що Москва готує інформаційний ґрунт для нападу на країни Балтії.
- Генеральний інспектор бундесверу (Німеччина) Карстен Броєр і начальник штабу оборони Великобританії Річард Найтон в інтерв'ю Süddeutsche Zeitung, яке опублікували 16 травня, заявили, що Росія може напасти на НАТО раніше ніж 2029 року.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати