В аероколапс у Москві, можливо, потрапив і Путін. Причина – атака повітряних куль. Що відомо про повернення аеростатів
На якому саме літаку перебував Путін, точно не відомо
Фото: EPA, aerobavovna.com
Удень 9 жовтня в усіх аеропортах Москви ввели обмеження. Були затримані та скасовані сотні рейсів, пасажири скаржилися на неймовірний "хаос". Не змогли відразу приземлитися й літаки спецзагону "Россия", що летіли з нелегітимним президентом РФ Володимиром Путіним до Туркменістану. До вечора обмеження зняли, але це не надто допомогло, – а вже вранці 10 жовтня їх знову вводили. Причина затримок – Москву та область атакували безпілотники та, як писали роспабліки, "малі повітряні кулі". Про що йдеться і як сталося, що навіть Путіну, ймовірно, довелося покружляти над Москвою, – у матеріалі "ГОРДОН".
"Ніколи такого хаосу не бачила"
Президент України Володимир Зеленський ще на початку вересня попереджав, що російське небо "буде закриватися". Путін, через якого в Україні не діє цивільна авіація з 2022 року, назвав цю обіцянку "заявою про державний тероризм", а в мінтрансі РФ обіцяли, що російські авіаційні служби не допустять "значних перерв" у роботі.
Проте російські аеропорти, особливо в столиці, регулярно припиняють роботу через атаки дронів. Увечері 9 жовтня у всіх чотирьох московських аеропортах – "Внуково", "Домодєдово", "Жуковському", "Шереметьєво" – діяв план "Килим". За даними Baza, за добу в московських аеропортах було затримано понад 370 рейсів, ще 62 – скасовано. Протягом ночі після цього затримали та скасували ще сотні рейсів.
"Ніколи в житті не бачила такого хаосу, як сьогодні вночі у "Внуково", – поскаржилася на незручності одна з росіянок у Threads. – Ми чотири години просиділи в літаку, після чого нас просто висадили назад в аеропорт. Там уже була юрба людей із затриманих рейсів, сидіти було ніде буквально навіть на підлозі, все забито людьми та речами. А потім з’ясувалося, що наш рейс узагалі скасовують". За її словами, на паспортному контролі була "дика тиснява" і "жодної організації".
"Хаос і пекло панували в Краматорську 8 жовтня, де твоя країна спалила живцем бомбою 33 людини в автобусі", – відповіли їй у коментарях.
"Розліталися чогось літаки над будинком, ще й так низько та голосно, що аж страшно. Жах, зайшла на Flightradar, і там видно, що всі літаки летять петлями й кружляють. А на табло "Шереметьєво" майже все червоне – скасування та перенесення рейсів", – скаржиться інша.
"Що відбувається в Москві з аеропортами? Якого хріна затримують рейси, як же летіти у відпустку з квитками за 100 тисяч…" – не розуміє ще одна росіянка. Їй у відповідь пояснили: "Спочатку були печеніги…"
А приблизно 300 пасажирів, які летіли з В’єтнаму до Москви, просто залишили в Казані – до російської столиці їм довелося добиратися за власний рахунок, повідомила Baza.
Чи довелося терпіти навіть Путіну?
Того вечора над Москвою кружляли через загрозу БПЛА також п’ять літаків спеціального льотного загону "Россия", який перевозить перших осіб та високопоставлених чиновників.
Щонайменше три з них поверталися з Туркменістану, де Путін брав участь у саміті СНГ, на що звернули увагу одразу кілька російських видань і Telegram-каналів. Це три Іл-96, так звані "літаки судного дня" – саме такі використовуються для перельотів президента, зазначало "Агентство".
За даними Flightradar24, два з них виконували маневри над Москвою та Підмосков'ям і в підсумку приземлилися в московському "Внуково" о 18.06 та 18.21.
Третій Іл-96 з номером RA-96025, що вилетів із Туркменбаші о 15.52, мав приземлитися у "Внуково", але пролетів над Москвою, і його перенаправили до петербурзького "Пулково". Звідти він потім знову вилетів до Москви.
На якому саме літаку перебував Путін, точно не відомо. Пропагандисти ТАСС о 13.52 повідомили, що президент завершив візит до Туркменістану і сів на борт одного з літаків загону "Россия", який готувався вилетіти з Туркменбаші. "Агентство" припускає, що Путін міг перебувати на борту літака з номером RA-96025. Саме на цьому літаку він прилетів до Туркменістану 8 жовтня.
Незвичайна повітряна атака. Повернення аеростатів
9 жовтня Москву та Московську область атакували не тільки вже звичні українські безпілотники, а й малі повітряні кулі, повідомляли пабліки.
У світових війнах першої половини XX століття військові аеростати використовували сотнями тисяч. Після Другої світової війни інтерес до цих засобів згас. Однак останніми роками їх використовують для військових цілей Ізраїль, Китай і США. Тепер, мабуть, до них приєднуються Україна та Росія.
У російсько-українській війні ані примітивні повітряні кулі, ані більш досконалі військові аеростати масово (поки що) не застосовуються. Проте вони вже є в арсеналі обох сторін і виконують свої завдання, зазначає "BBC News Україна" у матеріалі, присвяченому поверненню аеростатів у військову практику.
Про перші випадки використання окупантами повітряних куль повідомляли ще у 2023 році. Тоді росіяни запускали їх у бік України, прикріпивши кутові відбивачі, щоб ввести в оману українську протиповітряну оборону та змусити її витратити на цей дешевий засіб дорогі зенітні ракети.
У 2024 році в Росії заявляли, що й Україна почала запускати на російську територію метеозонди з відбивачами, а також "невеликі повітряні кулі з бойовим навантаженням".
Зараз повітряні кулі використовують для ретрансляції зв’язку та переміщення в тил противника дронів-камікадзе. Зокрема, Україна застосовувала їх на російській території, де не діє супутниковий зв’язок Starlink і ударні можливості українських БПЛА суттєво обмежені.
Крім того, росіяни нещодавно почали намагатися захищати за допомогою аеростатів свої нафтопереробні заводи.
На державній платформі Brave1.Market, де українські військові можуть придбати техніку, представлено лише один аеростат, який сертифіковано Міністерством оборони. Він коштує приблизно 1 млн грн. Його створила київська компанія "Аеробавовна", яка є єдиним виробником і основним популяризатором цього технічного засобу в Україні. За словами керівника компанії Юрія Висовеня, прив’язані військові аеростати поки що використовують лише трохи більше 50 підрозділів ЗСУ. В армії досі не дуже розуміють, чим цей стародавній повітряний засіб може бути актуальним в епоху сучасних воєн.
У липні 2026 року зведена стрілецька бригада Повітряних сил ЗСУ повідомляла, що за півроку провела майже тисячу операцій саме завдяки аеростатам, а також продемонструвала процес запуску такої повітряної кулі з безпілотником на борту. У підрозділі тоді уточнили, що поєднання аеростата та спеціально розробленого для цієї місії ударного БПЛА дозволило перемістити цей дрон на відстань понад 200 км.
Станом на жовтень 2026 року на озброєнні українських сил є лише кілька десятків таких повітряних засобів, зазначає BBC. Втім, військові використовують для своїх цілей не лише спеціалізовані вироби, а й дешеві цивільні метеозонди.
Основне завдання сучасного аеростата – подолати обмеження радіогоризонту, що виникає через рельєф, забудову та загалом через кулясту форму планети. Наприклад, для звичайного FPV-дрона з радіоуправлінням обмеження дальності може становити до 20 км. Щоб збільшити дальність, в армії використовують спеціальні щогли з антенами та дрони-ретранслятори. Повітряна куля або аеростат збільшує цю дальність у чотири-п’ять разів.
Російська сторона також працює з подібними технологіями для організації зв’язку. Ще в липні 2024 року український експерт з радіотехнологій Сергій Бескрестнов писав про спроби Росії створити на фронті систему радіозв’язку за допомогою аеростатів.
А в лютому 2026 року він повідомив про випробування в Росії стратосферної платформи "Барраж-1", розробленої "для компенсації просідання Starlink". За заявленими характеристиками, вона має піднімати станцію зв’язку 5G приблизно на 20 км і змінювати висоту, підбираючи найбільш підходящі повітряні потоки.
Однак у аеростатів є обмеження: вони залежать від географії та напрямків вітрів. І в цьому Україна має перевагу. На великих висотах над значною частиною України переважає західний вітер.
"На наше щастя, майже всі вітри дмуть від нас у бік Росії. Інакше вони б нас змучили кулями", – зазначав Бескрестнов.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати
