"Фракція Януковича". Важливі посади в Держдумі РФ обійняли політики з Партії регіонів, щодо яких введено санкції 

Сергій Арбузов

Екс-голова Нацбанку та колишній перший віце-прем'єр-міністр України Сергій Арбузов повернувся у велику політику – тепер російську – через 12 років після втечі. Він пройшов до Держдуми від "Справедливой России" (решта колишніх українських політиків – від "Единой России"). На виборах він очолив регіональну групу списку "Справедливой России", що об’єднала окуповані території України. 13 жовтня його обрали першим заступником голови думського комітету з енергетики.

"Гаманець" Януковича зайнявся енергетикою Росії", – прокоментувало його нову діяльність видання Explainer. У його розслідуванні повідомляється, що Арбузов був обраний до Держдуми "як бідняк" – указав нульовий дохід за 2025 рік і лише один банківський рахунок із залишком 266 тис. руб. (приблизно 150 тис. грн) – але його родина приховала таємний фонд на 5,6 млрд руб. (приблизно 3,15 млрд грн), десятки офшорів і кілька бізнесів в окупованому Донецьку.

Після переїзду до Москви Арбузов виступав як економічний експерт. Він очолив асоціацію "Центр досліджень економічного та соціокультурного розвитку країн СНД, Центральної та Східної Європи" (RESCUE), створену 2014 року в Санкт-Петербурзі, та активно брав участь у ток-шоу на російському телебаченні, де критикував політику нової української влади. У різні роки він пророкував Україні "третій Майдан голодних людей", банкрутства банків, колапс фінансової системи, крах економіки та "сповзання країни в прірву".

УНІАН повідомляло, що він мешкає в елітному районі Рубльовка в Москві. Були й чутки, що він оселився в окупованому Криму. За даними свіжого розслідування Explainer, старший син Арбузова щонайменше до 2025 року володів елітною нерухомістю в Москві, а дружина ексміністра з молодшим сином оселилися в котеджному селищі в Підмосков’ї. Офіційною адресою самого Арбузова-старшого значилася "однокімнатна квартира в типовому дев’ятиповерховому будинку спального району Черемушки".

Арбузов з 2014 року до 2021 року перебуває під санкціями ЄС, а з 2025-го – і під українськими. У жовтні 2026-го ЄС знову ввів проти нього санкції за участь у незаконних виборах.

Щодо Арбузова українські правоохоронці відкрили кілька розслідувань. Зокрема, його підозрювали у розтраті шляхом зловживання службовим становищем за кількома епізодами. Однак у 2023 році провадження щодо розтрати понад 117 млн грн на створення телеканалу "Банківське телебачення" закрили через закінчення строку досудового розслідування. У 2025 році Вищий антикорупційний суд підтвердив, що арешти рахунків Арбузова більше не діють. Справа про розтрату 220 млн грн на спецзв'язок для "Укртелекому" також не завершилася вироком. У 2017 році Інтерпол зняв ексголову НБУ з міжнародного розшуку. Ключового співфігуранта справи – колишнього міністра фінансів Юрія Колобова – суд у 2018 році звільнив від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності.

Український аналітик Вадим Денисенко пов’язує можливі завдання Арбузова в російській політиці з бізнесом на окупованому Донбасі. За його версією, куму Путіна Віктору Медведчуку, який, імовірно, отримав контроль над частиною колишніх активів бізнесмена Сергія Курченка, міг знадобитися депутат-лобіст. Цю роль аналітик відводить Арбузову.

Дмитро Ворона

Ворона за часів Януковича був заступником міністра внутрішніх справ та юстиції, потім очолював Державну реєстраційну службу України.

У грудні 2022 року колабораціоністський "губернатор" Євген Балицький призначив його "сенатором" від окупованої частини Запорізької області.

Пропагандисти "РИА Новости" з посиланнями на джерела пророкували Вороні посаду голови нового комітету з розвитку "нових територій", але в підсумку комітет так і не створили. Перед виборами він задекларував 10,6 млн руб. (приблизно 6 млн грн) доходу, зокрема від енергокомпанії "Т Плюс", пов’язаної з російським мільярдером Віктором Вексельбергом.

В Україні Ворона заочно засуджений до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна за державну зраду та пособництво державі-агресору. Його майно, зокрема нерухомість, автомобілі та гроші, було конфісковано.

Галина Данильченко

Данильченко також була членом Партії регіонів і пов’язана з Балицьким (зокрема, багато років працювала та керувала Мелітопольським заводом підшипників, який належить його родині). У 2015 році вона була обрана до Мелітопольської міської ради від Опозиційного блоку і незабаром була призначена секретарем ради.

Після захоплення Мелітополя та викрадення законного мера Івана Федорова окупанти поставили Данильченко на чолі міста. Вона закликала місцевих мешканців підтримувати окупаційну владу, вимагала від керівників підприємств співпрацювати з окупантами, допомагала організовувати незаконний "референдум про приєднання до Росії". Паралельно з 2022 року вона робила кар’єру в "Единой России".

У березні 2025 року звільнилася у зв’язку з переведенням до Москви на посаду співголови Всеросійської асоціації розвитку місцевого самоврядування, щоб курувати "нові" (тобто окуповані) регіони.

Тепер же вона – перша заступниця голови думського комітету з питань захисту сім’ї.

Данильченко заочно визнана винною у державній зраді та колабораціоністській діяльності й засуджена до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Яніна Павленко

Павленко була депутатом кримського парламенту від Партії регіонів і директором винзаводу "Новй Світ", який зараз незаконно приватизовано компанією "Южный проект", пов’язаною з банком "Россия" та Юрієм Ковальчуком.

У 2015 році, вже після окупації, Павленко очолила "Массандру". Тоді підприємство перебувало під управлінням російських державних структур. За п’ять років вона підготувала його до акціонування, а наприкінці 2020 року пішла керувати російською адміністрацією окупованої Ялти.

У Держдумі вона обійняла посаду заступниці голови комітету з аграрних питань.

Павленко підозрюється у колабораціоністській діяльності та участі в незаконних виборах.

Тетяна Лобач

Лобач до анексії була депутатом від Партії регіонів, а в 2011–2014 роках – і головою Балаклавської районної ради в Севастополі. Після захоплення півострова вступила до "Единой России" і до 2021 року засідала в окупаційних "Законодавчих зборах Севастополя".

У результаті незаконних виборів у Криму ще у 2021 році потрапила до Держдуми – і під санкції ЄС за "подальшу інтеграцію так званої Республіки Крим до Російської Федерації". Тоді ж обійняла посаду заступниці голови комітету з туризму.

У вересні 2026 року переобралася від "Севастопольського округу" та обійняла посаду першого заступника голови того самого комітету.

Лобач в Україні підозрюється у державній зраді.